Владно-партійна вертикаль

Більш-менш логічними виглядають випадки, коли головувати в обласних адміністраціях призначають керівників місцевих виборчих штабів чи партійних осередків переможця президентських виборів.  А от зробити вже чинного голову ОДА реґіональним керівником президентської партії, та ще й напередодні виборів — відверте зухвальство. Одне слово, обрання голови Львівської ОДА Олега Синютки також головою обласної організації партії «Солідарність» обурило багато кого. Представник президентської вертикалі на Львівщині взяв на себе відповідальність дбати за імідж патрона ще й на партійному фронті. Пряма зацікавленість держчиновників у результатах волевиявлення — велика спокуса пустити в дію адмінресурс. Олег Синютка, ясна річ, обіцяє цього не робити. Опоненти, ясна річ, не вірять. Зрештою і ми маємо сумніви, що — в разі суміщення двох таких посад — впливу влади на виборчий процес взагалі вдасться уникнути. Хоча жорсткої гри чекати від Синютки не варто — це могло би більше зашкодити партії і президенту, аніж допомогти.

Соціологічні опитування вже тепер засвідчують високий ступінь підтримки Порошенкової «Солідарності» — фактично перша сходинка у партійних рейтинґах. Адмінресурс — дієвий інструмент для «закріплення» результату.   

Олег Синютка на шпагаті

Першорядними завданнями Олега Синютки на посаді голови ЛОДА є вирішення економічних проблем. Як наголошував Петро Порошенко під час відрекомендування очільника області, новий голова має зробити все, щоб Львівщина відбулася як успішний реґіон і показувала приклад іншим областям у залученні інвестицій та спрощенні життя для бізнесу. За час, що минув, Синютка підкреслено залишався поза партійними війнами, обравши нішу господарника — «людини президента», хоча його постійно намагалися вплести до лав прихильників «Самопомочі» через попередню посаду. Зрештою, частина експертів одразу ж назвали призначення першого заступника Садового головою ЛОДА авансом у політичній приязні між партіями Порошенка та мера Львова на рівні парламенту. І з огляду на такі припущення висували тезу про те, що Винниченка, 18 стане філіалом площі Ринок, 1.

Однак інші експерти стверджували, що найліпшим виходом для Синютки-політика буде офіційна відстороненість від свого минулого у Львівській міській раді, якщо він не хоче зависнути між двома центрами влади.

Рішення партконференції «Солідарності» (1 серпня) засвідчило, що Олег Синютка здолав перший відрізок свого шляху тонкою політичною линвою — він офіційно став членом пропрезидентської партії, тож тепер мусить не лише відповідати за успіхи виконавчої гілки влади, а й забезпечити гідний результат на місцевих виборах політичному проекту Порошенка. 

«Очолив обласну організацію партії "Солідарність" Блоку Петра Порошенка. Рішення дуже складне через величезну відповідальність та катастрофічний брак часу. Це — не відповідь популістам та спекулянтам "з ким ти", це бажання об'єднати професійних та патріотичних людей для змін в області, які йдуть дуже важко і, що особливо прикро, повільно. Буду працювати більше і розраховувати на розуміння та підтримку людей, навіть у непопулярних кроках», — написав Олег Синютка на своїй сторінці в мережі «Фейсбук».

Політолог Генадій Шипунов у коментарі «Z» зауважив, що в такому кроці голови ЛОДА є плюси й мінуси. Позитив, на думку експерта, полягає в тому, що відбудеться ідентифікація місцевої влади з усією вертикаллю влади на державному рівні.

«Є чітка відповідальність президентської партії, членом якої став пан Синютка, з його діяльністю. Ми можемо говорити, що результати діяльності Синютки на посаді очільника обласної організації "Солідарності" будуть асоціюватися або ідентифікуватися виборцями з діяльністю, зокрема, й президента. Можемо говорити про чітку вертикаль влади, яка вибудовується, і про відповідальність не тільки Синютки, але й президента та інших членів партії», — пояснив політолог.

Однак варто зауважити, що новий шпагат для Синютки нічим не легший, якщо не стократ важчий, адже набагато легше показати, що роки із Садовим — це прекрасне, але вже минуле, ніж спробувати довести політичним опонентам, що робочий виїзд у депресивний район не є політичною аґітацією та використанням адмінресурсу.

Врешті, довести про минуле із Садовим як минуле стало набагато легше завдяки зовнішнім обставинам — йдеться про тертя, що виникли між Порошенком і Садовим через позицію фракції «Самопомочі» щодо низки законів, зокрема змін до Конституції. «Самопоміч» не раз висловлювала критичні зауваження з цього приводу, і тепер не можна відкидати того, що фракція не захоче голосувати за ці зміни, поставивши тим під удар не тільки цей законопроект, а й існування самої коаліції. Найпевніше, Садовий спробує вкотре скористатися «золотою акцією» і виторгувати для своєї політичної сили чи для себе особисто нових «пряників», однак останній приїзд Порошенка до Львова показав, що між двома політиками іскрить вельми потужно й оточення президента різними способами намагається це показати здогадливій на приховані символи львівській політичній «сметанці».

Виглядає на те, що за останні кілька місяців розростання політичного іміджу Садового стало поважною проблемою для Банкової, про що свідчать хоч би й спроби розмити результат «Самопомочі» у Львові за допомогою нових проектів. Зокрема, у медіях багато писали про те, що «Народний контроль», який очолив виходець із фракції БПП Дмитро Добродомов, курують саме з АПУ і його мета полягає в тому, щоб відтягнути голоси потенційних виборців партії львівського бурмистра й не дати йому здобути перемогу на виборах міського голови у першому турі.

Тож крок Синютки назустріч президенту є вагомою демонстрацією лояльності до голови держави. А масштаб успіху чи невдачі «Солідарності» на Львівщині, запевне, матиме безпосередній зв'язок з майбутнім кар'єри очільника ЛОДА, якого кулуари реґулярно сватають на високі посади у Києві.

Жертва адмінресурсу

За версією Шипунова, неґатив  від обрання голови ОДА лідером пропрезидентської партії полягає передовсім у тому, що неминуче посипляться звинувачення у використанні так званого адмінресурсу, з огляду на те, що обрання новоспеченого голови відбулося за неповні три місяці перед виборами.

«Не хотілося би про це говорити чи вірити в це, але дуже часто в минулі роки такі кроки розцінювалися як намагання сконцентрувати адміністративний ресурс для проведення певних виборів. І в даному випадку — виборів місцевих.

Пан Синютка заявив, що жодного застосування адмінресурсу не буде відбуватися, але, як на мене, то це дуже симптоматично, і я вважаю, що тут є достатньо велика робота або необхідність пильної уваги з боку громадських організацій до можливостей застосування адмінресурсу на майбутніх місцевих виборах», — зазначив політолог.

На його думку, добрим варіантом виходу з ситуації для Синютки було би взяти відпустку на час кампанії, щоб нівелювати закиди від опонентів.

Натомість постійний опонент Олега Синютки у Львівській обласній раді, очільник ЛОО ВО «Свобода» Йосиф Ситник певен: обрання Синютки у партійній лідери є ознакою того, що чинна влада застосовуватиме адмінресурс під час виборчої кампанії.

У коментарі «Z» він нагадав вибори 2010 року до Львівської облради, коли тодішній голова ЛОДА «реґіонал» Василь Горбаль очолив партійний список Партії реґіонів.

«Зрозуміло, що він тоді, якщо я не помиляюся, в жодну відпустку не пішов — був жорсткий адміністративний прес на бюджетну сферу щодо голосування. І саме тоді "реґіоналам" вдалося набрати відповідну кількість відсотків, щоби провести в раду 10 депутатів.  Десь така сама ситуація повторюється зараз. Перше питання, яке мене цікавить: чи вийшов пан Синютка з лав "Нашої України", адже він сам колись казав, що там був? Далі: коли він вступив до партії "Солідарність"? Також ми такої інформації не чули. А тут людина раз — і вже очолює обласний осередок. Зрозуміло, що все це робиться під вибори, фактично, є така думка, що БПП вирішив собі, бачачи, які розклади є серед політичних сил, десь навіть по тих намальованих рейтинґах, разом із "Самопоміччю" розділити Львівщину на двох», — заявив Йосиф Ситник.

Шукаючи баланс

Експерт Громадянської мережі ОПОРА Олександр Неберикут у розмові зі «Z» зауважив, що, як показує досвід попередніх кампаній, посадові особи більшою чи меншою мірою намагаються в якийсь спосіб репрезентувати свої інтереси під час виборчої кампанії, тож чинному голові ОДА буде важко розділити позиції під час кампанії, попри те що формально він закону не порушує. На його думку, ніяких формальних кроків, які засвідчували б використання абмінресурсу, з боку голови ЛОДА не буде, адже йдеться про явище політичного життя, не окреслене якимось правовими нормами.

Однак представник мережі ОПОРА вказує на те, що виборчі кампанії за часів Порошенка відбувалися з мінімальним застосуванням адмінресурсу, що вигідно відрізняє чинного голову держави від попередників.

«Ми можемо відштовхуватися від досвіду виборчих кампаній, що відбувалися вже за Порошенка, і в цій ситуації адмінресурс не використовувався на повну потужність чи взагалі використовувався мінімально, якщо порівнювати з часами Януковича. І тут є підстави сподіватися чи надіятися на те, що і зараз буде політична воля, чи вказівка з боку Порошенка не використовувати адмінресурс в інтересах його партії чи якоїсь іншої. Та вказівки вказівками, але в ситуації, коли треба здобувати електоральний рейтинґ, я сумніваюся, що голова ОДА не буде піддаватися спокусам бодай якимось чином сприяти тому, щоби цей рейтинґ зростав. І в цій ситуації зрозуміло для всіх, що це буде певна спекуляція, якщо буде суміщення голови ЛОДА і керівника обласної парторганізації», — вважає експерт.

Він також висловив думку, що в очікуваннях президентської партії і президента пріоритетну роль відіграє якраз функція адміністрації забезпечити належне проведення виборів — з огляду на громадський контроль та ймовірні іміджеві втрати і для політичної сили, і для президента особисто. Тож голова ОДА змушений буде постійно шукати баланс між бажанням підвищити рейтинґ партії і провести вибори максимально прозоро та без порушень.

«Це пріоритетне завдання, і мені здається, що з огляду на це поле для маневру у Синютки буде дуже невелике у плані використання своїх можливостей для цього активного адмінресурсу. Бо в ситуації, коли навіть буде отримано якийсь результат за допомогою адміністративних важелів, то коли він буде отриманий шляхом дискредитації певних демократичних процедур чи маніпуляцій ними і це буде явно помітно, то репутація партії президента і обличчя самого президента постраждає більше, ніж та користь, яку дадуть кілька отриманих голосів. Я думаю, що ми будемо свідками знаходження оцього постійного балансу між намаганням втримувати чи підвищити рейтинґ і забезпечувати належну організацію, підготовку виборчого процесу», — певен Неберикут.

Та попри доволі показові результати в минулому, статистика засвідчує, що президентська партія принаймні частково повторює кроки попередньої влади у зрощенні владної та партійної вертикалей.

Як дослідив керівник моніторинґово-аналітичної групи «Цифра» Назар Бойко, Олег Синютка став геть не першим очільником ОДА, який поєднав державну роботу з партійною діяльністю у президентській  партії. Це вже третій голова ОДА — після Харківської та Сумської областей. А ще у п'ятьох областях осередки «Солідарності» очолили заступники голів обласних адміністрацій. Якщо порівнювати з «реґіоналами», це мізерні цифри, однак тенденція насторожує.