Указ Президії Верховної Ради СРСР

Про перехід на восьмигодинний робочий день, на семиденний робочий тиждень і про заборону самовільного уходу робітників та службовців з підприємств і установ

 

За поданням Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок — Президія Верховної Ради СРСР постановляє:

 

1. Збільшити тривалість робочого дня робітників і службовців в усіх державних, кооперативних і громадських підприємствах та установах:

 

З семи до восьми годин — на підприємствах з семигодинним робочим днем;

 

З шести до семи годин — на роботах з шестигодинним робочим днем, за винятком професій з шкідливими умовами праці, по списках, затверджуваних РНК СРСР;

 

З шести до восьми годин — для службовців установ;

 

З шести до восьми годин — для осіб, що досягли 16-ти років.

 

2. Перевести в усіх державних, кооперативних і громадських підприємствах та установах роботу з шестиденки на семиденний тиждень, рахуючи сьомий день тижня — неділю, днем відпочинку.

 

3. Заборонити самовільний ухід робітників і службовців з державних, кооперативних і громадських підприємств та установ, а також самовільний перехід з одного підприємства на інше або з однієї установи в іншу.

 

Ухід з підприємства і установи, або перехід з одного підприємства на інше і з однієї установи в іншу може дозволити тільки директор підприємства або начальник установи.

 

4) Встановити, що директор підприємства і начальник установи має право і зобов'язаний дати дозвіл на ухід робітника і службовця з підприємства або установи в таких випадках:

 

а) Коли робітник, робітниця або службовець за висновком лікарсько-трудової експертної комісії не може виконувати попередню роботу в наслідок хвороби або інвалідності, а адміністрація не може надати йому іншої підходящої роботи в тому ж підприємстві або установі, або коли пенсіонер, якому призначена пенсія по старості, бажає залишити роботу;

 

б) Коли робітник, робітниця або службовець повинен припинити роботу в зв'язку з заліченням його у вищій або середній спеціальний навчальний заклад. Відпуски робітницям і жінкам-службовкам по вагітності і пологах зберігаються відповідно до діючого законодавства.

 

5. Встановити, що робітники і службовці, які самовільно пішли з державних, кооперативних і громадських підприємств або установ, надаються до суду і за вироком народного суду зазнають тюремного ув'язнення, строком від 2-х місяців до 4-х місяців.

 

Встановити, що за прогул без поважної причини робітники і службовці державних, кооперативних і громадських підприємств і установ віддаються до суду і за вироком народного суду караються виправно-трудовими роботами по місцю роботи на строк до 6 місяців з відрахуванням з заробітної плати до 25 проц.

 

В зв'язку з цим скасувати обов'язкове звільнення за прогул без поважних причин.

 

Запропонувати народним судам, всі справи, вказані в цій статті розглядати не більше, ніж у п'ятиденний строк і вироки по цих справах виковувати негайно.

 

6. Встановити, що директори підприємств і начальники установ за ухилення від віддання до суду осіб, винних у самовільному уході з підприємства і з установи, і осіб, винних у прогулах без поважних причин — притягаються до судової відповідальності.

 

Встановити також, що директорів підприємств і начальників установ, які прийняли на роботу осіб, що самовільно пішли з підприємств і з установ і що ховаються від закону, піддають судовій відповідальності.

 

7. Цей указ входить в силу з 27 червня 1940 року.

 

Голова Президії Верховної Ради СРСР М. Калінін.

Секретар Президії Верховної Ради СРСР О. Горкін.

 

Москва, Кремль. 26 червня 1940 р.

 

Постанова Ради Народних Комісарів СРСР

Про підвищення норм виробітку і зниження розцінок в зв'язку з переходом на 8-годинний робочий день.

 

В зв'язку з статтею першою Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 червня 1940 р. про збільшення тривалості робочого дня до 8 годин, Рада Народних Комісарів СРСР постановляє:

 

1. Зберегти без зміни існуючі денні тарифні (або розрахункові) ставки і місячні посадові оклади робітників і службовців.

 

2. Підвищити норми виробітку і знизити відрядні розцінки пропорціонально до збільшення тривалості робочого дня.

 

3. Проведення цієї постанови покласти на народних комісарів, директорів підприємств і начальників установ.

 

Голова Раднаркому Союзу РСР В. Молотов.

Керуючий справами Раднаркому Союзу РСР М. Хломов.

 

Потік резолюцій

 

Опубліковане звернення Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок знайшло великий відгук серед трудящих підприємств і установ міста Львова.

 

Яскравим свідченням цього є великий потік резолюцій, які надходять до редакції "Вільна Україна". В своїх резолюціях робітники, службовці і трудяща інтелігенція беруть на себе зобов'язання ще з більшою відданістю працювати на благо своєї соціалістичної батьківщини.

 

В резолюції, ухваленій на мітингу, робітники, службовці та інженерно-технічний персонал Львівської філії Українського центрального інституту ендокринології та органотерапії пишуть: "Ми обіцяємо докласти всіх зусиль, щоб внести як найбільшу свою частку в зміцнення обороноздатності нашої країни. Збільшення робочого дня до 8 годин і продовження робочого тижня лише по нашій установі дасть країні близько півміліона крб.".

 

Про свої прагнення невпинно підвищувати продуктивність праці, налагоджувати трудову дисципліну, про боротьбу з симулянтами, ледарями й рвачами, пишуть в резолюціях робітники і службовці Облзмішторгу, 7 робітничої поліклініки, кооперативної артілі ім. Крупської, Палацу Праці, облліспромсоюзу і інші підприємства і установи міста.

 

[Вільна Україна]

27.06.1940