Несвідоме планування майбутнього: щурі, як і люди, в сні планують своє майбутнє. Їхній мозок заздалегідь проходить тими шляхами, якими гризуни ще не проходили. Це засвідчує експеримент, у процесі якого виявили: якщо щур бачить недоступне джерело корму, мозкова активність, створюючи «ментальні карти», передбачає, якими дорогами можна добратися до їжі. Дотепер таке повторення (рекапітуляцію) помічали в контексті вже пройдених доріг, пишуть учені в журналі eLife.
Про щурів зазвичай відгукуються погано, їх вважають огидними й нечистими тваринами. Але при цьому вони подібні на людей значно більше, ніж вважали раніше. Вони можуть відчувати докори сумління, розпізнавати біль своїх побратимів й орієнтуються, як і ми, з допомогою психічних карт.
Гьюго Спірс (Hugo Spiers) з Університетуського коледжу Лондона та його колеги нещодавно помітили ще одну спільну рису. Вона стосується процесу спання, а конкретніше – снів.
Для свого дослідження науковці помістили щурів до роздвоєного лабіринту, у кінці однієї гілки була їжа, інша ж була порожньою. Та доступ до гілки з їжею перегородили. Після перебування тут щурів поміщали до клітки для відпочинку, де вони спали годину. Під час сну науковці зчитували мозкові хвилі щурів. Цю процедуру повторювали і пізніше, коли тварини потрапляли до лабіринту, цього разу – з вільним доступом до їжі.
Як виявилося, під час сну в гіпокампі гризунів активними були саме ті клітини, які, зазвичай, діють як психічна (ментальна) карта. «Впродовж відпочинку гіпокамп знову прокручує пройдені напередодні шляхи через ці карти, що, найімовірніше, є просторовою пам’яттю, – пояснює Спірс. – Припускають, що таке повторення утворює і частину наших снів».
Але в випадку щурів науковці помітили несподіване: схема мозкової активності відповідала не лише шляхам, пройденим напередодні, – вона відображав також дорогу до їжі, хоча щурі до цього відгалуження лабіринту ніколи не входили. Психічні карти наче передбачали цей шлях.
«Це – неймовріно, – каже співавтор Фрея Олафсдоттір (Freyja Olafsdottir) з Університетського коледжу. – Ми бачимо, що гіпокамп планує майбутнє, він випробовує нові дороги до їжі, які щурі пізніше прокладають».
На думку науковців, це свідчить, що й щурі в певний спосіб бачать віщі сни, принаймні тоді, коли для цього є достатньо подразників у вигляді харчу. «Ми ще не знаємо точно, для чого годиться ця нейронна симуляція, – каже Касвел Баррі (Caswell Barry) з Університетського коледжу. – Та процес міг би бути важливим тоді, коли потрібно оцінити різні варіанти й виявити, який з них найшвидше принесе винагороду. Якщо хочете, щурі несвідомо передбачають все наперед».
Auch Ratten träumen von der Zukunft
University College London, 26.06.2015
Зреферувала Соломія Кривенко