Концепція «істини, яку чується нутром», коли переконаність цінується вище, ніж інформація, розвинулася в епоху Джорджа Буша-молодшого
Десятиліття тому Стівен Кольбер, американський політичний коментатор і сатирик, який незабаром стане новим ведучим програми Late Show телемережі CBS, вигадав термін «істина, яку чують нутром».
Усі ми схильні до підтверджувального упередження — тенденції шукати або інтерпретувати факти, які підтверджують думку, якої ми вже дотримуємося. Але «істина, яку чують нутром» виводить нас на інший рівень. Пан Кольбер описав її як істину, яка «іде з кишок». У ній є глибокий егоїзм: ми дотримуємося переконань не тому, що вони здаються нам істиною, а тому, що вони здаються істиною нам. Твердження є істинним, якщо воно зберігає силу незалежно від будь-якого свідчення. «Істина, яку чують нутром» — це віра, яка приходить, коли переконаність цінується вище, ніж інформація.
Концепція «істини, яку чується нутром» розвинулася в епоху Джорджа Буша-молодшого. Ще перед паном Кольбером журналіст Рон Зюскінд зробив опис (який багато хто приписував Карлу Роуву, президентському стратегові) відмінності між «соціумом, що опирається на дійсність», який вважає, що «рішення з'являються внаслідок тверезомисного вивчення видимої реальності», та політичним світом, який намагався створити пан Роув, в якому «коли ми діємо, ми створюємо свою власну реальність».
У своїй чудовій книзі Enlightenment 2.0 філософ Джозеф Гіт звертає увагу на звіряння колишнього (і потенційного) кандидата на пост президента Ріка Санторума. Республіканець описав, як в Нідерландах до літніх пацієнтів «примусово застосовують евтаназію» і налякані мешканці звертаються по медичну допомогу за кордон. Пан Гіт зауважує, що пан Санторум «схоже, не усвідомлював, що Нідерланди — це реальне місце, де люди можуть почути те, що він говорить, і сподіватися, що непорозуміння буде з'ясоване». Та пан Санторум був непохитний; прес-секретар пояснив голландським репортерам — без спростування чи вибачення, — що колишній сенатор «говорить те, що у нього на серці».
«Істина, яку чують нутром» не прив'язана до правого краю політичного спектру. Стаття в журналі Rolling Stone подає яскравий опис жахливого групового зґвалтування «Джекі», студентки Вірджинського університету. Щойно через два роки Джекі розповіла цю історію приїжджому репортерові. Після того, як розповідь було опубліковано, газета Washington Post прислала свого власного кореспондента, який з'ясував, як це вже зробила поліція, що мало які із заявлених «фактів» того інциденту підтвердилися. Згодом Rolling Stone усе спростував.
Але для Джессіки Валенті, колумністки газети Guardian, «це не має значення. Джекі є ще однією жінкою, якій не повірили». Панна Валенті справедливо обурюється, що в Америці багато жінок зазнають насильства, як те, про яке заявляє Джекі, і що правдивим розповідям про такі напади часто не вірять. Можна побачити, як це обурення виливається в її обітниці «істині, яку чують нутром»: «Я волію вірити Джекі. Я нічого не втрачаю, вірячи їй, навіть якщо пізніше мені доведуть, що я помиляюсь».
Однак панна Валенті, як і колишній сенатор пан Санторум, має що втрачати — довіру і повагу тих, хто й досі думає, що думка має опиратися на факти і що щирість хибного переконання не виправдовує необґрунтованих звинувачень супроти інших.
Колись у Великій Британії заяви та інформація, надані урядом, навіть якщо вони не були безумовно точними, були продуктом чесних намагань зробити все як треба. Коли у 1979 р. я розпочав наукову роботу в Інституті фінансових досліджень, важко було переконати людей, що наші цифри такі самі надійні, як і урядові; сьогодні вони поглузували б з ідеї про те, що цифрам уряду можна довіряти більше, ніж цифрам ІФД.
Ще один політичний сатирик, П. Дж. О'Рурк, в насмішкувато-іронічному огляді, написаному для Верховного суду, визнав головну роль істини, яку чують нутром, в політичній кампанії. «У наші дні "істина, яку чують нутром", не зважаючи на свідчення чи логіку, також відіграє ключову роль у політичному дискурсі». Він пішов далі, кажучи, що «важко уявити життя без цього». На жаль, нинішня виборча кампанія у Великій Британії показує, що він мав рацію.
John Kay
How beliefs became truths for the political establishment
Financial Times,22.04.2015
Зреферувала Галина Грабовська