Кількість патентів зростає в геометричній проґресії, тому що кількість винахідників збільшується і проґрес є сумарний: що більше провадиться досліджень, то більше робиться винаходів
Для нас вже є доступним прогнозувати наше колективне майбутнє, навіть якщо ми не маємо скляної кулі. Нам досить довіритися показнику, який не є магічним, він є точним і перебуває в нашому розпорядженні, але до нього рідко звертаються. Цим індикатором близького майбутнього є показник патентів, які щодня реєструються у світі; хоч не всі винаходи обов'язково мають проекцію в майбутнє, проте загалом немає жодної інновації, яка б не була захищена патентом. На початку ХVІІІ ст. у Великій Британії, де британський парламент захищав тоді інтелектуальну власність винахідників, зрозуміли, що інновація є основою проґресу. Пізніше Томас Джефферсон вніс інтелектуальну власність у Конституцію Сполучених Штатів, вважаючи, що патент перетвориться на справжнє багатство його нової країни. Також Джефферсонові ми зобов'язані тим, що інтелектуальна власність є лімітованою в часі, для того щоб патент не перетворився на перешкоду для конкуренції. Ці принципи стали універсальними, але не всі патенти є однаковими. Важливим індикатором є показник таблиці так званих патентів тріади, зареєстрованих у Сполучених Штатах, Європі та Японії, що наділяє їх законною силою майже в усьому світі.
З тієї таблиці випливає, що кількість патентів зростає в геометричній проґресії, тому що кількість винахідників збільшується і проґрес є сумарний: що більше провадиться досліджень, то більше робиться винаходів. Винаходи робляться там, де провадяться дослідження, і в цьому перше місце посідають Сполучені Штати, їм нележить третина щорічних патентів тріади. Оскільки відомо, що велика частина тих патентів перетвориться на продукти та послуги в найближчому майбутньому, перевага Сполучених Штатів не будить сумніву і не перебуває під загрозою.
Японія, яка йде відразу за Сполученими Штатами, й далі залишається другим генератором інновацій. Ми спостерегли це, коли катастрофа у Фукусімі (2011), паралізувавши японську промисловість, призупинила по всьому світові роботу підприємств, котрі були позбавлені запчастин, які постачала лише Японія. На третьому місці перебуває Європа, з переважним вкладом Великої Британії, Німеччини, Франції, Данії, Бельгії та Швейцарії. Японія і Швейцарія – це два світові лідери з інновацій на душу населення. Тож Європа переживає важкий період, але не є на марґінесі, оскільки зі Сполученими Штатами і Японією формує трійку, яка керує світом. Це дозволяє зрозуміти, чому – навіть коли зростання гальмується – якість життя (від охорони здоров'я до телефонів, наприклад) поліпшується завдяки інноваціям.
А країни, що розвиваються? Їх виникає мало або не виникає взагалі. Єдина, де щось з'являється у сфері інновацій, це Південна Корея. Ледь помітна присутність Тайваню. А за ними – нічого. Китай, Індія, Бразилія і Росія лише реєструють патенти для внутрішнього вжитку, призначенням яких є перешкоджати закордонній конкуренції. Під цей момент зростання країн з економікою, яка нібито розвивається, й далі базується на наслідуванні та супідряді. Мапа майбутнього світу подібна на мапу світу сьогоднішнього.
Що винаходять? Якщо ми проаналізуємо патенти тріади, то зауважимо основні інновації. Виділимо п'ять із них: 3D-виробництво, дистанційна медицина, Інтернет речей, синтетичне харчування і дистанційне навчання. 3D-принтери дозволять виробляти – вдома чи на фабриках – будь-яку річ із будь-якого матеріалу за допомогою комп'ютерної програми. Собівартість робочої сили стане невеликою у промисловому виробництві, а це приведе до того, що виготовлення продукції повернеться з країн з низькими зарплатами у багаті країни з високим рівнем споживання. На китайській моделі це позначиться згубно, якщо Китай не перейде від копіювання до інновацій. Дистанційна медицина дозволить нам реґулярно здійснювати самодіагностику, і дані передаватимуться в реальному часі для перевірки лікарям, щоб ті призначали лікування. Візит до лікаря перетвориться на крайній засіб для пацієнтів, не забезпечених відповідним обладнанням, і в безнадійних випадках. Інтернет речей дозволить нам контролювати усе на відстані – від кермування нашою автівкою до опалення нашого помешкання. Дистанційна освіта почалася в американських університетах (масові онлайн-курси), які викладають свої найкращі курси в Інтернеті, водночас перевіряючи набуті знання. Університетська освіта майбутнього, певна річ, вимагатиме кількарічної дистанційної освіти й останнього року в кампусі (така модель вже існує в Аризонському університеті) і пропонуватиме великій кількості людей навчання тієї якості, яка зараз є зарезервованою для еліт. Синтетичне харчування? Синтетичні протеїни уможливлять демографічне зростання, оскільки оброблюваних земель починає бракнути, а корисна дія генетично модифікованих продуктів вичерпується. У цьому ескізі аж надто ймовірного майбутнього немає альтернативних видів енергії, й оскільки запаси вугілля, нафти та газу стають невичерпними завдяки розриву гірських порід і збільшенню продуктивності, стимули для зміни джерела енергії зникають. Виловлювання і кристалізація відпрацьованих продуктів муситимуть заспокоїти тих, кого непокоїть потепління клімату.
Майбутнє вимагає, щоб ринкова економіка зберігалася, тому що винахід без підприємця, який перетворює його на доступні великій кількості людей продукти, є безплідним. Але не можна запатентувати ані ринкову економіку, ані демократію, яка сприяє духові винахідництва. Те, що можна запатентувати, є надійним, але те, чого не можна, є непевним і навіть неймовірним.
Guy Sorman
Mi bola de cristal
АВС, 30.03.2015
Зреферувала Галина Грабовська
02.04.2015