Багато історичних подій відбулося на вузеньких вуличках та тісних майданах старовинного міста Львова. Заснований ще в XIII віці українцями Львів довгі роки потім перебував то в панській неволі, то під чоботом австрійської монархії, то знову в лещатах "Речі Посполитої". Аж тепер, коли розвалилася опереткова держава польських панів та поміщиків, коли весь український народ з'єднався навіки в одній сім'ї під прапорами Леніна та Сталіна, — Львів вперше за довгі роки своєї історії став на широкий шлях розвитку і розквіту.
Львів справляє на мандрівника вражіння прекрасного, старовинного міста, в певних частках своєрідного музею архітектури. Але досить уважніше придивитись до міста, розібратись в його господарстві, щоб побачити сумні наслідки "господарювання" колишніх правителів, які дбали лише за власні вигоди, за збільшення своїх прибутків. Навіть офіційна буржуазна статистика вказувала на те, що у Львові було дуже багато приміщень, де на одну кімнату припадало по чотири-п'ять і навіть більше мешканців, в той час, як величезна кількість мешкань мала не більше, як по одній людині на кімнату. Це яскраво вказує на те, що широкі верстви трудящих жили в найтяжчих житлових умовах, тоді, як капіталісти провадили безтурботне життя в розкішних палацах та віллах.
Неймовірним здається той факт, що Львів не має справжньої каналізації. Частково закрита в склепіння річка Полтва стала своєрідним каналізаційним колектором, по якому сплавляються фекалі разом з дощовими водами. До цієї брудної води додаються стоки різні та стоки шкіряного заводу, і все без жодної очистки потрапляє до самого Бугу. Існуючі невеличкі поля зрошення аж ніяк не допомагають справі, що видно хоча б з того, що вздовж всієї Полтви серед населення надзвичайно поширені шлункові хвороби та сухоти.
У Львові дуже мало дитячих садків та ясел, яких так багато по містах і селах Радянського Союзу, недостатня кількість шкіл, лікарських закладів, санаторіїв, при величезній кількости будинків різних релігійних культів.
Безладдя та нераціональна забудова міста, розпорошенність на його території нового будівництва, чудернацький рисунок в плані сітки львівського трамваю, та багато інших хиб сталися в наслідок капіталістичного "господарювання".
З метою забезпечення соціалістичної плановості та широкого розвитку міст західних областей України, у Львові створено філію Українського Науково-дослідного інституту проектування соціалістичних міст (діпроміст), яка розпочала роботи по складанню плана соціалістичної реконструкції міста Львова. Тепер переводяться роботи по встановленню основних засад дальшого проектування, так звані: техно-економічні дослідження, та разом підготовляється матеріал до проектів будівництва найближчих років.
Уже тепер можна накреслити деякі риси майбутнього соціалістичного Львова. Найближчими роками в місті Львові буде побудована значна кількість шкіл та ріжних дитячих закладів. З планіровочного погляду в умовах надзвичайно тісно забудованого Львова, вибір добрих ділянок для цих установ, правильне розміщення їх на території міста справа надзвичайно складна. Вирішити це завдання можна тільки на шляху комплексного розв'язання всіх проблем будівництва міста, з участю громадськости міста. Ще складніше з розміщенням численої кількости шкіл, які будуватимуться у Львові найближчим часом. Ускладняється це тим, що за радянськими нормами кожна школа повинна мати на своїй ділянці добрий садок, спортмайданчик, тощо. В умовах тісноти та нераціонально забудованого Львова, відшукати такі ділянки не легко.
Львів, за загальним визнанням є надзвичайно зеленим містом. Але дивна річ, у Львові порівнюючи дуже мало зелених насаджень громадського користування, зовсім немає парку культури та відпочинку, що є обов'язковим елементом кожного радянського міста, навіть багатьох колгоспних сел. Поруч з цим у Львові є досить багато ріжних садів, що належали монастирям, і окремим власникам. З рештою у Львові нема жодного справжнього стадіону яких так багато врешті міст Радянського Союзу.
Отже у Львові треба як найшвидше побудувати парк культури та відпочинку, кілька стадіонів, реорганізувати та поширити свої зелені насадження. Львів є дійсно красивим містом. В ньому є багато історичних будов, що мають значну художню вартість. Але забудова міста за капіталістичних часів, в більшості мало використала його надзвичайні природні та історичні якості. Зважаючи на це Діпроміст провів велику роботу архітектурно-пейзажного та планувального аналізу наслідком якого виявилось багато місць які або потребують того, щоб на них були збудовані нові красиві, громадські будинки, або на яких в жодному разі не можна нічого будувати, щоб не згубити числених прекрасних краєвидів, якими Львів такий багатий.
Зрештою виявлено місця де потрібно поширити, або утворити нові вулиці та збудувати нові майдани.
Львів, як це не дивно власне немає жодного справжнього майдану монументальної архітектури, який був би справжнім центром міста, на якому можна було б святкувати радянські свята, влаштовувати мітинги та демонстрації, не порушуючи звичайного міського руху. Збудувати такий майдан, є одним з основних завдань планування та реконструкції міста. Успішно розв'язати його можна буде при участі широкої радянської громадськості, притягнувши до цього і досить значні архітектурні сили, які є у Львові, шляхом організації спеціального архітектурного конкурсу.
Надзвичайно складною є у Львові реконструкція міського транспорту. Затиснутий у Вузеньких вуличках, бігає львівський трамвай, просто по пішоходах, іноді давлячи перехожих, повсякчасно затримуючи рух. Розв'язати цю проблему можна лише шляхом звільнення центру міста від трамвайних колій, та відповідною реконструкцією всієї трамвайної сітки.
Але це можна зробити, з початку підготувавши таку реконструкцію, організувавши у Львові автобусний рух, таксі та збудувавши на окремих ділянках, зокрема в центрі — тролейбусні лінії.
У Львові доконче потрібно вже і цього року приступити до будівництва справжньої каналізації, розпочати роботи по поширенню мережі водогону та відшуканню нових джерел води на сході від Львова, перевести великі роботи по реконструкції газової мережі та будівництву нового газового проводу Дашава—Львів, реконструювати електричну сітку, телефон тощо. Наступний розвиток промисловості Львова, також вимагає проведення спеціальних планувальних робіт, щоб нова промисловість будувалась, а стара реконструювалась в повному пов'язанню з процесом соціалістичної реконструкції міста.
При дотриманні суворої планіровочної дисципліни, при участі і допомозі громадськості, трудящі міста зможуть в найкоротший термін здійснити соціалістичну реконструкцію Львова та зробити його одним з прекрасніших міст нашої квітучої Радянської України
[Вільна Україна]
15.03.1940