Мільйони людей в усьому світі є прямими нащадками Чингісхана (помер у 1227 р.), який вирізнявся неабиякою плодючістю. Британські генетики виокремили ще 10 чоловіків, чия фертильність залишила вплив аж на сьогоднішнє населення. Їхнє дослідження вказує на соціологічні фактори, які сприяють таким супер-багатодітним родоводам, однак ідентичності чоловіків, які залишили в історії свій генетичний слід, залишаються загадкою.
Ще у 2003 р. Кріс Тайлер-Сміт, генетик з Інституту Сенгера у м. Гінкстоні (Сполучене Королівство), виявив, що 8% чоловіків 16 народів Азії і 0,5% усіх чоловіків на Землі поділяють майже ідентичну послідовність Y-хромосоми. Аналіз ДНК референтної групи виявив, що прабатько родоводу жив приблизно 1000 років тому в Монголії.
Чингісхан, за повідомленням історичних джерел, був батьком сотень дітей. Його нащадки – чингізиди, – які успадкували гігантську імперію від Японського моря до Дунаю, також не обмежували себе в сексуальних утіхах. Як наслідок, Y-хромомома Чингісхана поширювалась у величезному родинному дереві, чиї покоління заселяли обширну географічну площу, стверджує генетик з Університету Лестера (Сполучене Королівство) Марк Джоблінґ, який здійнив останнє дослідження генетичної спадщини фертильних особистостей разом з генетиком Патрісією Белареск з Університету ім. Поля Сабатьє в Тулузі (Франція).
«В історії були випадки, коли один чоловік був батьком величезної кількості дітей. А що траплялося набагато рідше, то це коли його сини, своєю чергою, також мали стільки ж дітей. Для цього були потрібні специфічні соціологічні фактори», – стверджує Джоблінґ. Багатодітні родоводи, каже він, потребують соціальної системи, яка дає змогу можновладним чоловікам давати численне потомство з багатьма жінками.
Окрім Чингісхана, Джоблінґ та Белареск ідентифікувати й інших патріархів, чиї гени сьогодні носять у собі мільйони людей. Один з них – маньчжурський правитель Гіочанга, який жив у XVI ст. Його родовід поширили нащадки з панівної у XVII–XX ст. в Китаї династії Цінь. Попередні дослідження ідентифікували генетичний слід напівлеґендарного ірландського короля Ніалла, який жив у V ст. й був засновником клану О'Нілл. Сьогодні 21,5% чоловіків у північно-західній Ірландії й 8% ірландських чоловіків загалом є нащадками Ніалла.
Джоблінґ та Белареск проаналізували Y-хромосоми більш ніж 5000 чоловіків зі 127 народностей Азії. Вчені ідентифікували 11 Y-хромосомних послідовностей, кожна з яких входила у більш як 20 геномів. Досліджуючи відмінності ДНК у цих спільних послідовностях, які назбируються з часом унаслідок випадкових мутацій, вчені змогли приблизно визначити, коли жив засновник родоводу. Припущення про те, де він жив, можна будувати на підставі найбільшого поширення відповідного генотипу.
Дослідження Джоблінґа та Белареск знову підтвердило неймовірну плодючість Чингісхана й Гіочанги та їхніх нащадків, повідомляють в журналі European Journal of Human Genetics. Інші 9 родоводів походять з різних реґіонів Азії – від Близького Сходу до її південно-східної частини – й датуються від 2100 до 700 р. перед н. е.
«Отці-засновники» цього періоду жили і в осілих хліборобських, і в кочових культурах. Територія і дати їхнього життя збігаються з виникненням єрархічних, авторитарних суспільств. Очевидно, вони були носіями політичної влади. Дослідники описують соціологічні механізми побудови таких фертильних родоводів: сини плодючого батька стають засновниками власних князівств, де мають безліч наложниць, а їх сини, своєю чергою, – наступних і т. д.
«Аналізуючи ці родоводи, науковці використовують переважно непрямі лінії арґументації. Найкращим доказом було б знайти могилу Чингісхана й проаналізувати його ДНК. Можливо, у якийсь день хтось це зробить», – прокоментував дослідження К.Тайлер-Сміт.
Genghis Khan's genetic legacy has competition
Джерело: Nature, 23/01/2015
Зреферував Євген Ланюк
23.02.2015