Вперше надруковано в збірці «Малий Мирон і інші оповідання», Львів, 1903, с. 73—127. Написано того ж року.
Російською мовою оповідання з’явилося в перекладі М. М. в журналі «Знание—сила, сила — знание» (Спб.), 1906, № 7-8, с. 32.
В архіві І. Франка є автограф уривка оповідання (ф. 3, № 365), який починається реченням: «...до екзекуції тремтів цілим тілом і корчився немов і сам дізнавав такого ж болю...» і закінчується словами; «...котра справді мусить показатися загадочною». В цьому уривку згадується товариш малого Мирона, Якубок, образ якого має багато спільних рис з образом Волянського в оповіданні «Отець-гуморист».
Подається за першодруком.
М. М. — Марія Олександрівна Малих (1879—?), видавець революційної літератури в Росії. Створене нею в 1901 р. видавництво друкувало окремі праці К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна, кращі твори письменників світу. Діяльність «фірми Малих» позитивно оцінював В. І. Ленін.
«Знание — сила, сила — знание» — російський громадсько-політичний журнал прогресивного напряму, який виходив 1906 р. в Петербурзі за редакцією М. Малих. Вийшло тільки 8 номерів.
Василіани — ченці василіанських уніатських монастирів, заснованих у Литві, на Західних землях Білорусії та України після запровадження Брестської унії (1596). Василівни мали тут (а у XVIII ст. і на землях Східної »'країни) свої школи, де панували схоластично-єзуїтські методи навчання.
Нормальна школа — початкова міська школа в Австро-Угорщині.
Кульпарків — тут мається на увазі психіатрична лікарня, яка за часів І. Франка знаходилась у передмісті Львова.
«Dichtung und Wahrheit» — Йдеться про твір И. В. Гете «З мого життя. Поезія і правда» (4 частини, 1811—1833), у якому, крім автобіографічних матеріалів, змальовано також тодішню епоху і подано характеристики сучасників великого поета.
19.10.1979