У «Дзизі» малярство Петра Сметани: нюанси меланхолії сутінок...
22 лютого - 8 березня
Не знаю вже там, як щодо непевності, котра заявлена як основа концепції нової малярської серії Петра Сметани. Я особисто там непевності не побачила – натомість знайшла дуже емоційно настроєві куточки моїх улюблених львівських позачасових околиць (Підзамче та решта). Відразу згадуються: Тарасовопрохаськове «З цього можна зробити кілька оповідань», щойно прочитане в Оксанифоростининому «Duty free», зрештою, Бродський: «Географии примесь к времени есть судьба...»...
Львову надзвичайно пасує отака меланхолія дощу і сутінок. Вона співвимірна з контекстом: полущеним тиньком, запилюженими порепаними арабесками, обсипаними локонами сумних фасадних дам, «венеційською палітрою», де всі кольори готові стати сірими. «Заглухлий Елізей», втрачений рай…. Автору вдалося відтворити цю нюансну львівську атмосферу дуже щиро і переконливо.
Щодо експериментів з фарбами і фактурами – час покаже... Реставраційні технології теж розвиваються.
Довідка:
Петро Сметана народився 28 січня 1985 року в Самборі. Закінчив Львівський Національний Лісотехнічний Університет, факультет дизайну, в 2008 році. Член НСХ України з 2012р.