убиватися
— убиватися о що (153) — старатися про що, пор. польськ. ubijać się [MО,V]
убігатися
— (о щось) запобігати чогось, дбати, старатися [IV]
убігти
— перебігти [V]
убо
у́бо:
— так, бо [5;7]
— так, в такім разі, же [XII]
убоче
— місце збоку [IV]
убрус
Убру́с:
— скатертина [38]
увага
Ува́га:
— зауваження [54]
уверечи
Уверечи́:
— вкинути [10]
увзгляднити
Увзглядни́ти:
Увзгля́днити:
— врахувати [46-1,46-2]
— узагальнити [XIX] Представивши нераціональність рятування селян банками з такими условіями, як пропонований «банк крайовий», опираючись при тім головно на наведених вже мотивах закинув бесідник Виділові кр. і комісії, що замало увзгляднили обставини життя і потреби нашого селянства; нім ' селянин наш роздобуде з банку малу позичку на свої дрібніші— хоч і конечні — видатки, нім постарається про всі папери і пр., то звичайно ся позичка йому вже злишня; [XIX]
увихатися
— поратися, заходитись коло чого-небудь [V]
уводити
Уводи́ти:
— обдурювати [10]
уговкувати
Уго́вкувати:
— втихомирювати, заспокоювати [51]
уговок
— без уговку: не зупиняючись [XII]
угурний
Угу́рний, огу́рний:
Угурни́й:
— впертий [XI]
— непривітний, грубий, сварливий, впертий [2]
— непривітний, грубий [XIII]
— сварливий, впертий, непокірний, непримиренний [3]
— упертий, норовистий, зухвалий [14,I]
— упертий, норовистий [26]
— угурний – “непривітний, грубий, упертий” [СБГ, ІІ, с. 312], “упертий, норовистий, зухвалий” [14, с. 475]; [ІЦ-2009]
угурни́й: упрямый [ІФ,1890]
уд
Уд:
— тут: литка [51]
уданий
Уда́ний:
— (приступ) — вдаваний наступ [16]
ударемнити
— ударемнити (153) <польськ. udaremnić — розстроїти [MО,V]
удатися
— удатися до (124)< польськ. udać się do — попрямувати, піти, поїхати [MО,V]
удатний
Уда́тний:
— вданий [53]
уділ
Уді́л:
у́діл:
— доля, участь [53]
— тут: участь [46-1]
— участь [46-2;54]
— участь; доля, призначення [44-1]
удо
Удо́:
— стегно [9]
удобрухати
Удобру́хувати, удобру́хати:
— заспокоювати, задобрювати [8]
удобрухатися
— подобрішати [XII]
удобрухувати
Удобру́хувати, удобру́хати:
— задобрювати [22]
— заспокоювати, задобрювати [8]
— заспокоювати [VI,VII]
удоскіч
Удо́скіч:
— навздогін [10]
удри
у́дри:
— суперечка, бійка; піти на удри: сперечатися, лізти в бійку, задиратися [8]
— суперечки [6]
уємний
Ує́мний:
— негативний [9]
— негативний, заперечний [47]
ужва
— міцний мотуз [X]
ужевка
Уже́вка:
— мотуз із пруття або лози [X]
— налигач, гужівка [2]
Ужі́вка:
— мотузка [23]
Ужо́вка:
— мотузка із пруття або лози [4]
ужо́вка: гужъ [ІФ,1890]
ужівка
Уже́вка:
— мотуз із пруття або лози [X]
— налигач, гужівка [2]
Ужі́вка:
— мотузка [23]
Ужо́вка:
— мотузка із пруття або лози [4]
ужо́вка: гужъ [ІФ,1890]
ужовка
Уже́вка:
— мотуз із пруття або лози [X]
— налигач, гужівка [2]
Ужі́вка:
— мотузка [23]
Ужо́вка:
— мотузка із пруття або лози [4]
ужо́вка: гужъ [ІФ,1890]
узвіз
— дорога серед гір, між високими, стрімкими стінами [VI]
узгляднений
Узгля́днений:
— врахування, прийняття до уваги [47]
узгляднення
Узгля́днення:
— взяття до уваги [43]
— відносність [48]
— прихильна увага [29,30]
— прихильна увага; з узглядненням: з увагою [VI]
узгляднити
Узглядни́ти:
Узгля́днити:
— взяти до уваги, врахувати [53]
— врахувати [29]
узискати
Узиска́ти:
— здобути, знайти [6]
— осягнути, добути [VI,VII]
узнавати
— визнавати [VI]
узнання
— признання [IV]
узьмик
— Якщо йдеться про узьмик [III,33], то він не реєструється, як здається, в жодній слов’янській мові. З контексту можна тільки неясно припускати, що це вид риболовної снасті, але якої? Якщо пам’ятати, що в каламутній воді найчастіше ловлять рибу за допомогою відомої в основному тільки на західній та південній Слов’янщині (К. Moszyński/Kultura ludowa Słowian, t. I. Kraków, 1929, стор. 93 ) квадратної сітки, прив’язаної до двох схрещених каблуків з довгою ручкою, тоді насувається припущення, що узьмик — це рос. малявочница, польсь. podrywka, польсь. діал. рисака, чесь. čeřen, нім. Senkgarn або Senknetz, фр. carrelet, волинський павук, галицька підривка, покутська нападка, гуцульський підклад, південно-західне крошня. Якщо дане припущення вірне, тоді можна вважати, що узьмик — типово бойківське слово. Походження його неясне. Можна припускати, що в його основі лежить корінь -мик-, наявний у слові микати. Первісною формою був імовірно възмыкъ. Значення микати словник Грінченка перекладає російським дергать, рвать, таскать; вырывать, выдергивать с корнем. І польська podrywka утворена від кореня -ryw- з тотожним як у -мик- значенням. Це говорило б на користь пропонованої етимології слова. Труднощі у фонетиці. Рефлексом доісторичного възмыкъ був би на бойківському грунті не узьмик, а узмик. Нефонетичну м’якість з можна тлумачити хіба впливом узьмінь (Про етимологію укр. узьмінь див. M. Vаs \mеr. Russisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg, 1958, стор. 176) (старорусь. узмень) = місце на річці, де вода ніколи не замерзає. У таких місцях узимку найчастіше й ловлять «узьмиком» рибу. «...Туди ж Тоньо й лазив, коли часом закладав у воду вершу на рибу або в каламутну воду запускав узьмик» (11). [MО,III]
уйма
у́йма:
— шкода [25;48]
— шкода [V]
уймати
уймати (21, 434) – “відбирати”; [ІЦ-2006]
уйматися
— помагати кому-пнебудь; за ким-небудь уйматися: ставати в обороні кого-небудь [II]
уймити
Уйми́ти:
— відібрати, зменшити [43]
уймитися
Уйми́тися:
— (за кимсь) стати захист когось [IX]
— стати на захист [24]
уйти
— уйти (чиїх) рук (420) (ujść rąk) [MО,III]
— (уйти біди (73); уйти гладко (252); уйти погоні (74) [без причини непояснене - OM,I]
укаменувати
— Побити камінням [XX] Були вони мені подвійно милі: раз тому,що показали в авторі виразніш, ніж дотеперішні праці, чоловіка живого і цілого, себто такого, що вміє і має відвагу реагувати на ту затроєну атмосферу, серед якої живемо, і котрий із-за своєї спеціальності не позбувся своїх людських почувань, незалежної думки і свобідного слова, а, по-друге, тому, що той чоловік, той поляк, не забув про існування того, якого за галицьких поляків укаменував і вважає вже неіснуючим [XX]
укартувати
Укартува́ти:
— спланувати, обміркувати, погодити, вирішити [10]
укінчення
— Вміщення [XIX] Позаяк сума, котру сойм призначив на кошти урядження і локацію банку (1025 000 зр.) вже зреалізована (в дорозі позички крайової), а також і інші праці, дотикаючі активування банку, вже на укінченні то, мабуть, вже незадовго розпочне банк крайовий свою діяльність [XIX]
уклад
у́клад:
— угода [46-1;46-2]
укладний
— чемний [III]
— ввічливий, чемний [XII]
укладність
— уміння тонко балакати, дипломатична ввічливість, чемність [II]
— чемність, ввічливість [V]
уклія
— рибка (близька порода: себелик, себель) [II]
уконтентувати
Уконтентува́ти:
— задовольнити [43]
укорюватися
— укорюватися (478) —коритися, принижувати себе; [MО,VI]
украдком
— украдком (108)< пол. ukradkiem — крадькома, нишком, непомітно; [MО,VI]
українчик
— зневажлива назва, яку давали народовцям-українцям прихильники галицької москвофільської партії [I]
укритий
Укри́тий:
— Укри́ті (цілі): приховані (заміри) [50]
укроп
Укро́п:
— від окріп, розгарячений [48,XX] Не уважайте мене, прошу Вас, за жодного ідеаліста,— я зовсім звичайний чоловік на кожнім кроці,— а навіть мої поезії, то не суть, як думаєте, випливи огнистої лави або їй подібного укропу серця,— тільки бідного простого розуму, котрому кусник науки, як іспанські чоботи на ногах, стримить [XX]
улагодитися
— злагідніти [IV]
уладження
Ула́дження:
— упорядкування [54]
уливний
— уливний дощ (171) < польськ. ulewny deszcz — злива [MО,V]
уложення
— рухи, поведінка [IV]
уломний
Уло́мний:
— кволий, каліка [2;3,XIII]
уломність
Уло́мність:
— каліцтво, непридатність [46-2]
улуда
Улу́да:
— привід [13]
улудний
Улудни́й:
— звабливий, спокусливий [2,XIII]
улус
Улу́с:
— стійбище кочовиків або селище тюрсько-монгольських народів у Сибіру й Центральній та Середній Азії [54]
улягати
— здаватися, піддаватися [IV]
ультрамонтан
Ультрамонта́н:
— запеклий католик, папіст [47]
ультрамонтанський
Ультрамонта́нський:
— крайнє клерикальний [46-1]
умаїти
— прибрати зеленню (май — зелень) [III]
умбра
у́мбра:
— абажур [25]
умисловий
Умисло́вий:
— розумовий [46-1;46-2]
— умислові влади: розумові сили [VI,VII]
умієтний
— вмілий, тямущий [II]
умієтність
Уміє́тність:
— уміння [46-1;46-2]
— уміння, здібності [48]
уморити
Умо́рити:
— гасити, погашати, погасити борги; припиняти, припинити справу [44-1]
умотикатися
умотика́тися: утомиться [ІФ,1890]
— напрацюватися, втомитися [II]
унгварський
Унгва́рський:
— ужгородський [32]
уневажнення
Унева́жнення:
— скасування, розірвання, аналювання, оголошення недійсним [47]
уневажнити
Уневажни́ти:
— скасовувати, робити недійсним [6]
унесення
— гнів, запал [IV]
унести
— викрасти [IV]
униматися
— соромитися [I]
— соромитися, ніяковіти [IV]
— соромитися, стидатися [XIX] Правда, вони вже унимаються супроти очевидних фактів, приписувати першим родичам досконале знання і математики, і астрономії, і всяких штук, але приймають все-таки, що чоловік первісно стояв на середнім ступені цивілізації, і що відтак розвиток його йшов двома галузями: одною вдолину до стану теперішніх дикарів, другою вгору, до теперішньої цивілізації [XIX]
унимність
— беззахисність; без унимності: без сорому [V (тут помилково ""унимність"" замість ""унимність"")]
уніматися
— соромитися, почувати себе ніяково [II]
унімність
— беззахисність; без унимності: без сорому [V (тут помилково ""унимність"" замість ""унимність"")]
унісонно
— В унісон [XX] Пісні церковні, о котрих я говорю, вже через те, що були введені до обряду церковного (в церкві православній того нема), мусили мати деякий вплив на народ, котрий у нас привик такі пісні співати всею масою, хоч унісонно [XX]
уніформ
— бути уніформ: в єдиній формі одежі [XX] Ну, та література то не муштра, де всі повинні бути уніформ [XX]
уноситися
Уно́ситися:
— захоплюватися [20]
унціальний
Унціа́льний:
— вид письма у давніх рукописах [40]
уняти
Уня́ти:
— відібрати [6]
— схопити, захопити; уняти собі когось: з'єднати собі [IV]
— узяти, схопити [VI]
упевнювати
Упе́внювати:
— виправдовувати [19]
упир
— вампір [XI]
упириця
— вампір [XI]
упімнення
Упі́мнення:
— домагання про повернення (напр., грошей); догана, докір [III]
— нагадування [9;46-1;46-2]
— нагадування, застереження [54]
— офіціальні застереження, зауваження [47]
— офіціальпі застереження, зауваження [II]
— пересторога, попередження [43]
— тут: попередження [44-1]
— заклик, закликати когось краще поводитися, чогось вже більше не робити і т. ін [VII]
— заклик, закликати, перестерігати когось краще поводитися, чогось уже більше не робити і т. ін.; [VI]
— банкові упімнення: домагання банку про повернення позичених грошей [III]
упімнути
Впімну́ти, упімну́ти:
— докорити, закинути [47]
— докорити, закинути; упімнутися за своє: стати за своє, обстоювати своє [IV]
— дорікнути, вказати на те, що хтось чогось не робив [1]
упімнутися
— домагатися [V]
— домогтися [I]
— стати в оборону, заступитися [IX]
— «Упімнутися» пояснено: «домогтися» замість «зажадати звороту, поставити вимогу», бо за «упімненням» не завжди наступає його виконання. Останнє залежить від доброї волі того, в кого «упоминаються». Можна тисячу разів «упоминатися», наприклад, про повернення позичених грошей, і ні разу їх не отримати. [MО,I]
— Упімнутися — звернутися із скаргою, претензіями тощо: «Поліція читає і думає: якби се було правда, то хтось би упімнувся» (463); пояснення неточне як з формального (вид!),так і семантичного боку: «Упоминатися — домагатися» (505). У контексті йдеться не про домагання, а претензії, скарги. [MО,VI]
уплесканий
— заздалегідь прилаштований, умовлений [V]
уподобання
— уподобання (228) < польськ. upodobanie — задоволення, приємність [MО,V]
упокорити
— упокорити (13) < польськ. upokorzyć — принизити [MО,V]
упоминати
Упомина́ти:
— вговорювати, вмовляти [II]
— нагадувати, наказувати, умовляти [2,XIII]
— намовляти, вговорювати [IV]
— умовляти, нагадувати [30]
— умовляти; [V]
— заклик, закликати когось краще поводитися, чогось вже більше не робити і т. ін [VII]
— заклик, закликати, перестерігати когось краще поводитися, чогось уже більше не робити і т. ін.; [VI]
— Упоминати значить перестерігати, попереджати (пор. словник Желехівського, т. II, стор. 1013): «Я тебе вже не раз заривав, остерігав, упоминав, а ти ні та й ні» (228); воно пояснене не зовсім вдало «намовляти, вговорювати» (540). [MО,IV]
упоминатися
— домагатися [V-VII]
— тут: піклуватися, захищати [XIX] А, з другого боку, ті невеличкі початки знання природи, які досі подані були народові в книжечках та газетах, починають похитувати його віру; люди починають бачити — і чим далі, тим ліпше будуть вбачати,— що сонце, місяць і звізди, то не ліхтарні, котрі щодоби за чергою запалюють святі на небі; що вітер і дощ і сніг, тепло і студінь не йдуть прямо від бога, а походять із зовсім простих, природних причин, котрі можна докладно вислідити, змірити і наперед обрахувати; що євангеліє не є письмо святих, а письмо людське; що Христос був не бог, а тарний же чоловік, як другі, котрий упоминався за бідними людьми і за те був замучений, і як умер, так і остався і не воскрес більше; що завдання чоловіка не в тім: жити на землі в нужді і кривді, щоб був щасливий по смерті,— бо по смерті ніякого життя ані щастя нема, і що затим чоловікові треба дбати і домагатися, щоб тут на землі був щасливим, то є, щоб жив як можна найдостатніше з праці своєї в братстві і любві з другими, також працюючими людьми, а заразом щоб міг завсіди просвіщати свій розум і навчатися тій правді, яку нам показує природа і її сили [XIX]
упосадження
Упоса́дження:
— винагорода; маєток, пов'язаний з якоюсь посадою [46-2]
упосаження
Упоса́ження:
— винагорода, маєток, пов'язаний з якоюсь посадою [46-1]
упосліджений
Упослі́джений:
— скривджений, відсталий [46-1;46-2]
упослідження
Упослі́дження:
— скривдження [47]
— принижування [XIX] зато тягнуть в релігійнім згляді на полудень, а в політичнім згляді — куди?.. Про те ще менше згадки було на кирило-мефодіївськім святі, але з усього радісного приймання слов'ян австрійських, а з упослідження і навіть цілковитого промовчування сербів та болгар (хоч і ті мали там своїх представників, що самі тислися наперед) видно, що римське свято не стоїть без зв'язку з новим поворотом австрійської політики в бік ніби автономічний, слов'янський [XIX]
упостатнений
— упостатнений (230) — уособлений, персоніфікований, пор. пол. upostaciowany; [MО,VI]
управлений
— (грунт) оброблений [VII]
— (грунт, долина) оброблений [VI]
— оброблений (поле) [IV]
управнена
Упра́внена:
— оброблена [16]
управнення
— право, правда [VI,VII]
упрагнений
Упра́гнений:
— омріяний, очікуваний [51]
уприкнений
Упри́кнений:
— пригноблений [9]
уприкрення
— пригнобленість [VI,VII]
ураза
Ура́за:
— образа; рана, болюче місце [48]
Ура́зи:
— рани [43]
— ураза (158) польськ. uraza — образа [MО,V]
урбаріальний
Урбаріа́льний:
— земельний [XIX] Міщани товстецькі в ту пору, коли домініум зайняте було чинностями урбаріальними, тобто в р. 1789, спровадили на грунти комісію уряду циркулярного і виробили собі через повномочників я. о. княжни права, властиві домініям, так що зажин, обжин, закіс, обкіс, заор, обор, подорож до Львова раз в році, рогівщину від волів, корів, коней і ялівок, десятину овечу і свинячу перемінили на 24 днів робочих [XIX]
— інвентарний [47]
Урбаріа́льний помі́р:
— розмежування земель [46-1,XIX] Коли Австрія зайняла Галичину, першим ділом її правителів (Йосифа II) було зробити пільгу селянам, «uchylić nadużycia», як каже Лодинський, знести невільниче підданство і через заведення корінних інвентарів (Siockinventarien) зробити лад у панщизняних відносинах, унормувати роботи й престації, які мусили відбувати піддані своїм панам, а через уладження урбаріального поміру виразно відділити грунти домінікальні (панські) від рустикальних (селянських) [XIX]
урбарій
Урба́рій:
— список землевласників, зобов'язаних до певних повинностей [46-2]
урбарія
Урба́рія:
— грошова повинність, що платиться поміщику, чинш [44-1]
— опис (регулювання) повинностей і оподаткування селян [44-2]
урвитель
Урви́тель:
— збиточник [IX]
— шибеник [6]
— урвитель (153) —шибеник, пор. пол. urwis, urwisz; [MО,VI]
Урви́тіль:
— шибеник [14]
— урвитіль (227) —шибеник, пор. польськ. urwisz, urwis [MО,V]
урвитіль
Урви́тель:
— збиточник [IX]
— шибеник [6]
— урвитель (153) —шибеник, пор. пол. urwis, urwisz; [MО,VI]
Урви́тіль:
— шибеник [14]
— урвитіль (227) —шибеник, пор. польськ. urwisz, urwis [MО,V]
ургенс
у́ргенс:
— нагадування (про термін) [47]
ургувати
Ургува́ти:
— вимагати [50,XX] Напишіть, коли їдете геть. Чи будете ще в Києві ? Я дістав лист з ред[акції] «К. ст.», де ургують мого Варлаама — вишлю їм його незабаром [XX]
— квапити, підганяти; нагадувати [54]
урина
Ури́на:
— се́ча [8]
урлопник
Урло́пник:
— відпускник [23]
урльоп
Урльоп:
у́рльоп:
— відпустка [1;18-21;24;48;II-IV,VI-X]
— відпустка з війська [22]
— відпустка, канікули [46-1;46-2]
урльопник
Урльо́пник:
— відпускник [IV]
— солдат у відпустці [I]
— солдат-відпускник [15;53,V]
Урльопники:
— солдати-відпускники [21]
уроєний
— уявлюваний, видуманий; що є в чиїйсь уяві [VI]
— щоє в чиїйсь уяві, видуманий [VII]
— уроєний (180) < польськ. urojony — уявний, мнимий [MО,V]
уроки
Вро́ки, уро́ки:
— чаклування [23,33]
уроювати
Уро́ювати:
— задумувати, брати собі до голови [25]
уряд
уря́д:
у́ряд:
— місцеве правління; правління як діяльність; посада, що дає право керувати людьми; державна установа [44-1]
— посада, служба; урядник, урядовець, службовець [IV]
— посада, також в розумінні: установа [II]
— служба, посада; [VI]
— установа, посада [46-1;46-2]
— На уря́д: на замовлення [5]
уряди:
— державні установи [IV]
— установи; [XII]
урядження
Уря́дження:
— здійснення заходів, влаштування [53]
урядник
— в розумінні: службовець [II]
— службовець [VI]
— урядовець, службовець [I,X,XII]
— урядовець, чиновник [V]
урятовання
Урято́ва́ння:
— порятунок [51]
усіх святих
— усіх святих (179) < пол. wszystkich świętych — польське католицьке свято 2 листопада; [MО,VI]
успосіблення
— вдача, характер, настрій [I]
успособлений
Успосо́блений:
— (до чогось) — має до чогось нахил, охоту [1]
— (до чогось) що має до чогось нахил, охоту [X]
успособлення
Успосо́блення:
— (вороже): вдача, ставлення, відношення, настрій [IV]
— вдача, настрій [19,VI,VII]
— настрій, вдача. [II]
— настрій [46-1;46-2]
— настрої [48,XX] З віршів тільки один «Взимі» по переробленню може бути друкований, — прочі мають тільки суб'єктивну вартість, для Вас самих, бо висказують тільки Ваші особисті успособлення, без жодного ширшого горизонту [XX]
усправедливляти
— оправдувати, виправдувати [I]
устава
Уста́ва:
— закон [6;46-2]
устати
— перестати [IV]
устиск
— стиснення (рук) [IV]
усток
Усто́к:
— схід [1,V,X]
устроєний
— гарно вбраний [IV]
уступ
Усту́п:
у́ступ:
— абзац, уривок, місце в книзі [46-2]
— уривок [47]
— уривок, місце в книзі [XIX] А притім же сама річ тут надзвичайно цікава; пересказати ті подорожі в скороченні для народу вимагає дуже невеликої популяризаторської спосібності,— треба тільки вмілою рукою добирати уступи, спостереження і факти, котрі могли б давати основу для дальших книжечок [XIX]
— уступ (326) < пол. ustęp—абзац; [MО,VI]
утаращитися
— утаращитися (174) — влізти [MО,V]
утелющити
[ VI, 145] (від перекрученого періщити, прати «бити») «вдарити» [ОГ]
утепенитися
Утепе́нитися:
— змокнути, заболотитися [I(Ів.Фр.),14]
— намучитися, втомитися [24]
утепени́тися: измокнуть, выпачкаться [ІФ,1890]
утерханий
Уте́рханий:
— навантажений, нав'ючений [11]
утлий
у́тлий:
— мізерний [16]
утори
— жолобки у бочці [XII]
утраквізм
Утракві́зм:
— поміркованість, якої додержувалося праве крило гуситського руху [42]
утрактувати
Утрактува́ти:
— нагодувати, почастувати [23]
— пригостити [53]
утрудження
— втома [IV]
утяти
Утяти по пироги:
— «Щоби дійти свого права, треба дзінь-дзінь у кишені! А в нас на бідочку, — як утяв по пироги, саме того бог має!» (154). Немає сумніву, що пироги в цитованому контексті — друкарська помилка замість пороги. Але, мабуть, для багатьох читачів і утяти по пороги без коментаря залишиться неясним. Тут утяв по пороги значить «нічогісінько нема». Цей характерний і цікавий зворот виник, очевидно, на базі довоєнних відносин у галицькому селі. Селянин, якому за борги, податки тощо забирали землю, залишаючи тільки хату з порогами, ставав нуждарем. Думається, що і цей цікавий зворот в неспотвореній коректурою формі слід було відповідно коментувати/ [MО,V]
уфачена
Уфаче́на:
— схоплена [10]
уфность
у́фность:
— довірливість [47]
уфризований
Уфризо́ваний:
— зачесаний [51]
— причесаний [25]
уходити
Ухо́дити:
— за (когось, щось) — вважатися за (когось, щось) [52]
— уходити від: втікати; уходити за щось: вважати за.. [IV]
— уходити (15)< пол. uchodzić — личити, годитися; [MО,VI]
уцтивий
— чесний [I,V]
уцтивість
— учтивість, шанобливість [II]
уцтиво
— чесно [X]
учинитися
— найтися, прийти [IV]
учта
у́чта:
— бенкет [52,VII,XIX] Після такого влову відбувалася спільна учта, по чім, запевно, велика громада розходилася [XIX]
— бенкет, вшанування когось [3]
— бенкет, гостина [1]
— бенкет, пир [XI]
— торжество, бенкет [25]
ущуплити
Ущу́плити:
— відірвати, відібрати [6]
уява
уя́ва , уя́вляти: воображеніе, воображать [ІФ,1890]
уявляти
уя́ва , уя́вляти: воображеніе, воображать [ІФ,1890]
27.08.1995