Спадковість відіграє важливу, подеколи й вирішальну роль у формуванні особистих рис, соціальних установок, звичок, інтелектуальних здібностей і схильностей до різних захворювань. Реальне значення генів найяскравіше демонструють висліди так званих близнюкових методів дослідження, коли вчені спостерігають за сестрами й братами, які з народження не спілкуються одне з одним і живуть у цілком різних умовах.
Джім Льюїс та Джім Спрінґер – два ідентичні близнюки, від 4-тижневого віку вони зростали окремо. Коли брати знову зустрілися, виявилося, що обидва страждають від болю голови через підвищений тиск, мають звичку кусати нігті, курять цигарки «Salem», кермують подібними автівками й відпочивають на тому самому пляжі у Флориді.
Джім Льюїс та Джім Спрінґер – два близнюки, які від 4-тижневого віку росли окремо одне від одного. Коли брати відновили зв'язок, виявилося, що обидва страждають від болю голови через підвищений кров'яний тиск, мають звичку кусати нігті, курять цигарки «Salem», кермують побідними автівками й навіть відпочивають на тому самому пляжі у Флориді. І не йдеться про дивовижні збіги – йдеться про гени.
Генетичний матеріал певною мірою визначає, традиційної чи нетрадиційної орієнтації є людина, чи високий в неї рівень інтелекту, релігійності, вразливості до захворювань зубів. Цей всеосяжний вплив спадковості вперше виявили завдяки новаторському дослідженню, відомому за назвою «Міннесотський проект "Близнюки"». Протягом 1979–1999 рр. учені спостерігали за ідентичними (однояйцевими) й братніми (різнояйцевими) близнюками, яких розлучили в ранньому віці.
«Нас здивували докази того, що генетика впливає на ставлення до релігії, певні соціальні установки, – розповіла на з'їзді Американської психологічної асоціації 7 серпня Ненсі Сіґал, еволюційний психолог з Університету штату Каліфорнія (м. Фуллертон, США), що протягом 9 років брала участь у дослідженні. – Нас це вразило, адже ми думали: такі моменти прищеплює сім'я, оточення».
Загалом в межах 20-річного проекту науковці під орудою Томаса Бушара з Міннесотського університету стежили за 137 парами близнюків: 81 парою ідентичних і 56 парами братніх.
Джім Льюїс та Джім Спрінґер, про яких йшлося раніше, – мабуть, найвідоміші двійнята, проте були й інші, не менш цікаві випадки. Одну пару сестер-близнючок розлучили у віці 5 місяців, і зустрілися сестри знову лише у віці 78 років. Їхнє з'єднання після такої тривалої розлуки занесли до Книги рекордів Гіннеса.
В межах Міннесотського проекту здійснили більше ніж 170 різних досліджень, що вивчали окремі медичні чи психологічні аспекти.
В одній з таких розвідок учені порівняли фотографії близнюків і виявили: пози ідентичних двійнят на світлинах – однакові, братні двійнята стояли по-різному. Інше дослідження встановило: генетика більше впливає на сексуальну орієнтацію чоловіків, ніж жінок. Дослід повторили шведські науковці з вибіркою 4 000 пар двійнят, і результат підтвердився.
Дослідження 1986 року (теж здійснене Міннесотським проектом) засвідчило: гени набагато сильніше формують особистість, ніж вважали раніше. Середовище важливе, коли близнюки ростуть окремо, але не тоді, коли їх виховують разом. І взагалі спадковість, а не виховання, відіграє визначальну роль у процесі формування персональних рис.
«Ми ніколи не скажемо, що сімейне середовище – неважливе, – зауважила Сіґал. – Але ми дійшли висновку, що його дія виявляється не так, як ми вважали».
Ще одна розвідка досліджувала зв'язок між спадковістю та інтелектом. Міннесотські вчені виявили: різні IQ в учасників проекту «Близнюки» на 70 % зумовлювали генетичні відмінності. Лише 30 % відмінностей – наслідок зростання у різних середовищах. За ці результати науковців і критикували, і хвалили, але нове дослідження 2009 року підтвердило такий рівень кореляції між спадковістю та рівнем IQ.
Ще одне дослідження 1990 року засвідчило: рівень релігійності особи – на 50 % зумовлений генетичними даними. Навіть якщо ідентичні близнюки зростали окремо одне від одного, ставлення до віри в них – побідне.
Інша наукова робота підтвердила, що генетика впливає на здоров'я зубів. Тобто захворювання ясен – не лише робота бактерій, а й генетичний фактор.
Найцікавішим стало те, що спадковість на 50 % зумовлює щастя й достаток людини.
Також науковців зацікавило, наскільки тісні відносини можуть виникати між братами й сестрами, які довший час не спілкувалися. Опитування показало: 80 % ідентичних близнюків прихилялися одне до одного більше, ніж до найкращих друзів. Очевидно, така приязнь має генетичну складову.
Міннесотський проект дав змогу вченим з'ясувати, яку роль виконують гени та оточення у розвиткові людської особистості. Наступні «близнюкові» дослідження мають встановити, які конкретно гени відповідають за таку чи іншу поведінку. Цікавим є й те, як працює епігенетика, тобто що вмикає і вимикає гени.
Зреферував Олег КАЧАН
Ориґінал за посиланням: http://www.businessinsider.com.
14.08.2014