Поширений стереотип: вибираючи свою половинку, багаті чоловіки віддають перевагу кандидаткам модельної зовнішності, а найпривабливіші жінки прагнуть найзаможніших кавалерів. Соціолог Елізабет Макклінток з університету Нотр-Дам (США) дослідила реальну ситуацію. Виявилося: стереотипне уявлення – помилкове та необґрунтоване. Попри поодинокі винятки, зазвичай люди не «обмінюють красу на гроші». Натомість провідною стратегією вибору партнера є «пошук рівні», і йдеться однаково і про фізичні задатки, і про соціальний статус.
Г'ю Геффнер – типовий приклад навіювання стереотипу про обмін грошей на красу
Дослідження 1986 року проаналізувало принципи вибору партнера. Тоді психологи Девід Басс і Майкл Барнс просили людей задуматися над питанням: «Що ви цінуєте найбільше в потенційному чоловікові чи дружині?». Респондентам було запропоновано впорядкувати 76 ознак в порядку від найважливішої до найменш істотної. Найбільше голосів тоді віддали не красі, і не багатству. Номером один стали «доброта й розуміння», за ними йшли «цікава особистість» і «розум».
Чоловіки вважали зовнішність важливішою, ніж жінки, а жінки більше зважали на «здатність добре заробляти», однак представники обох статей не надали фізичній привабливості чи суспільному статусу значення топ-пріоритету.
Але люди можуть обманювати. Й експерименти, що не ґрунтувалися на висловленні власної думки піддослідних, засвідчили: зовнішність – фундаментальна, інколи й визначальна для чоловіків і для жінок. Соціальний статус (без різниці, як його вираховувати: річним доходом, якістю освіти тощо) часто набирав не менше балів.
Вивчаючи особливості вибору своєї половинки в реальному житті, дослідники виявили справжню мотивацію сторін: фізична привабливість і вміння заробляти – одні з визначальних чинників, які здатні надати романтичної привабливості будь-якій особі.
Часто люди віддають перевагу тим, хто нагадує їм самих себе (релігійністю, консервативністю, ощадливістю чи іншими рисами). Проте правило схожості діє не завжди. Існує упередження, що знайти половинку, вродливішу чи заможнішу від себе самого – як зірвати джек-пот. У соціології прикладом такого стереотипного уявлення є «обмін краси на статус» — коли вродлива особа пов’язує своє життя з багатим і впливовим партнером, тоді, здавалося б, обоє отримують виграш.
Класична ілюстрація: пристаркуватий мільярдер-ерудит бере за дружину довгоногу модель, яка мріє про подорожі до романтичного Парижа, хоч і не має поняття, де на мапі світу Європа.
Соціолог Елізабет Макклінток з університету Нотр-Дам ретельно дослідила феномен «обміну краси на статус». У статті, опублікованій нещодавно в American Sociological Review, вчена розповіла про результати спостереження за 1 507 закоханими парами на різних стадіях стосунків (зустрічання, спільне помешкання, шлюб).
«Усталена думка, що вибір партнера відбувається за принципом конкурентного ринку, – зазначила Макклінток. – Таке уявлення насичує поп-культуру й академічне середовище». Найтиповіший приклад: матеріально забезпечений чоловік одружується з «жінкою-трофеєм».
Дослідження Макклінток спростувало такий стереотип: хоч і є винятки (Дональд Трамп, зокрема), все ж у реальному житті красу на статус не обмінюють. В кожному разі, угода така – недовготривала. Провідна стратегія у виборі партнера – пошук рівні (і за вродою, і за соціальним статусом).
Те, що може здатися обміном, на думку Макклінток, насправді – лише пошук подібного до себе партнера: успішні жінки пов'язують життя з успішними чоловіками, а фізично привабливі представниці прекрасної статі віддають перевагу гарним мужчинам. «Нерідко чуємо: достойним хлопцям дістаються звабливі дівчата, – розповіла науковець. – Проте моє дослідження свідчить про те, що добрі хлопці сходяться з добрими дівчатами, сексуальні – з сексуальними, погані – з поганими. Матеріальна забезпеченість не додає балів за шкалою привабливості».
Елізабет Макклінток пояснила, чому результати її дослідів відрізняються від результатів попередніх розвідок: «Жінки на свою зовнішність витрачають набагато більше часу, ніж чоловіки. Через це виникає сильна плутанина з вихідними даними. Не взявши до уваги такий момент, можна дійти висновку, що пасії більшості чоловіків мають кращі фізичні дані, і то кращі тільки тому, що дівчата уважніші до своєї зовнішності. Зазвичай чоловіки більше заробляють (різниця у зарплатні жінок і чоловіків – 70 %). І, вийшовши заміж, жінки "підвищують" свій статус. Для об'єктивної оцінки стосунків між представниками сильної та прекрасної статей мусимо брати до уваги всі обставини».
Отже, всупереч стереотипам, жінки не квапляться виходити заміж за заможних чоловіків, як і чоловіки не шукають дружин, гарніших від себе. Частіше люди закохуються в тих, хто чимось нагадує їм самих себе, рідше трапляється говорити про те, що протилежності притягуються.
Уявлення про модель стосунків «обмін краси на статус», на думку Макклінток, хибне й шкідливе: воно пригнічує значення саморозвитку для жінок, наголошуючи, що на «ринку партнерів» успіх залежить виключно від зовнішньої краси. Навпаки, жінка, яка хоче знайти багатого кавалера, мусить задуматися над власними професійними здобутками.
Зреферував Олег КАЧАН
Ориґінал за посиланням: http://www.businessinsider.com
23.07.2014