12 травня 1914 р.
В процесї Ольги Грабар і тов. головним оборонним атутом обжалованих була теза, що вони мали зносини з росийським правительством не в цілях ворожих австрийській державі, тільки виключно як аґенти росийського правительства в ціли слїдженя социялїстів-еміґрантів з Росиї. Коли взяти на увагу, що се був початок 1880-их років, часи острої боротьби проти социялїзму в цілій Австриї, з окрема в Галичинї часи перших социялїстичних процесів, з яких виходило, що социялїстичні ідеї прийшли до Галичини головно через еміґрантів з Росиї, — то оборонний атут був підібраний згідно "з духом часу".
Які ж оборонні тези виставляє москвофільська лава оборонців в теперішнім процесї?
Американці для голодуючих Галичан. Екзекутивний комітет Руського Народного Союза в Америці порішив на останнїм засїданю вислати до всїх віддїлів Руського Народного Союза в Америці відозву в справі збираня жертв для старокраєвих жертв елєментарних нещасть. Поручено також редакциї Свободи помістити відозву до американських Українців, щоб присилали свої жертви до адмінїстрациї часописи: Svoboda, Jersey City N. J. 83 Grand St. До дня 25. цьвітня зложили вже члени Руського Народного Союза на запомоговий фонд для голодуючих в Галичинї 1.274 долярів. Незалежно від тих збірок постановлено на внесок А. Шаршеня на случай згоди прочих головних урядників Руського Народного Союза виасиґнувати на згадану ціль 10.000 дол. зі шкільного фонду з каси Руського Народного Союза.
Прошенє помочи. Дня 8. с. м. навістив страшний пожар наше місточко Стрілиска нові. 80 нумерів кромі будинків господарських згоріло до тла, 117 родин а 700 душ ночує без даху, без поживи під голим небом. Поміж погорівшими переважна часть зарібників і халупників. Шкода виносить около 400 тисяч корон. На то заледво 7 асекурованих. Ратунковий Комітет просить о ласкаві споможеня. Датки просимо присилати на руки предсїдателя ратункового Комітету о. Кирила Фацієвича, місцевого пароха.
Справа тов. "Canadian Pacific". Від шістьох місяців ведеть ся в львівськім карнім судї слїдство в справі недозволених еміґрацийних практик корабельного товариства "Кенедієн Пасифік". В суботу д. 9. с. м. ухвалила радна палата в порозуміню з прокураториєю предложити внесенє, щоби материял проти осіб, які остають в львівськім судовім слїдстві, віддати віденському судови з сим, щоби розправа проти всїх обжалованих в справі "Кенедієн Пасифік" відбула ся у Відни. Дуже обильний материял дїлить ся на три части: перша з них містить документи і докази, які дуже компромітують особи, займаючі визначне становище в парляментарнім і полїтичнім житю. Документи сї вилучено зовсім з судових актів. Друга часть, се материял, який має служити правительству, яко субстрат до виготовленя нового еміґрацийного закона з одної сторони і яко вказівки при удїлюваню концесий з другої сторони. Трета частина обіймає карний материял, нагромаджений в 19 грубих томах, котрі вчера відійшли до Відня. Кажуть, що розправа перед віденським судом буде в вересни с. р.
Товариство "Руська Бурса реміснича і промислова" у Львові, ул. Руська ч. 20. вишле сейчас до Відня на 4 роки на науку ремесла 10 хлопців до шевства, 10 до токарства, 2 до пильникарства, 5 до колодїйства а 4 до покоєвого і декорацийного малярства. Хлопці мають бути здорові, в віці від 14 до 16 лїт включно. Ті, що хочуть учитись малярства, мусять діставати з дому через час 4-лїтної науки одїж, білє і обувє, а прочі дістануть се від майстрів своїх. Поданя належить вносити зараз, а до кождого треба долучити 1 корону в марках на відповідь.
Олесько. (Вшехпольські "ржонди").
Не знаємо, чи є ще в Галичинї місточко, котре було би так упослїджене вшехпольськими "ржондами" всїх публичних властий, як наше Олесько. Вже осьмий рік урядує та сама рада громадська, а власть се толєрує. Знова рада повітова не могучи переболїти пониженя свого "презеса" Шнеля при соймових виборах, не позваляє громадї на вирубанє належної секциї лїса гром., — вже від кількох лїт не направляє повітових доріг, хоча високі додатки побирає, а вкінци обсаджує посаду повітового лїкаря особою, котрої єдиною квалїфікациєю є, що то "krewny pana z wydziału". А вже найлїпше дають відчувати свій вшехпольський шовінїзм пани зі суду. Повіт олеський чисто український. Новий начальник суду задокументував свою прихильність до Українців на самім вступі тим, що при принятю на вільні місця помічників канцелярийних і післанців судових відкинув поданя уквалїфікованих Українців а приняв самих вшехполяків. Другий судия з віддїлу сиротинського не хоче видати Українцеви ученикови VI кл. ґімн. зложених в касї сиротинській гроший помершими родичами, полишених на його одержанє, кажучи, що йому не конче учити ся треба. Знов инший вшехполяк не щадить нашим селянам найординарнїйших епітетів, що зі становищем судиї цілком не лицює. Апелюємо до ц. к. намісництва і п. президента апеляциї, може би що в тій справі заряджено, бо годї дальше дивитись на такі відносини.
В Долинї завязало ся тов. касинове "Руська Бесїда", котре згортує коло себе цілу руську інтелїґенцию так місцеву, як і замісцеву, а отворенє її відбуло ся в суботу вечер на дни 2 мая с. р. Товариство містить ся в будинку, де давнїйше був суд, недалеко церкви, в серединї майже міста.
Отворенє Бесїди розпочало ся сьвяченим, підчас котрого місцевий парох С. Величковський, посьвятивши дари, звернув ся до зібраної інтеліґенциї з зазивом, щоби в сїм товаристві згорнула ся, бо до тепер так цілком окремо ішла а наслїдки того так фатально відбивали ся.
По короткій перекусці наступила товариська забава, котра майже до рана продовжала ся.
Маємо надїю, що коли тепер в Долинї інтелїґенция майже ціла разом злучила ся, то може за інтелїґенциєю і в повітї долинщини наступить сильнїйша як до тепер орґанїзация.
Що соботи будуть ся в тім товаристві відбувати більші сходини, в котрих всї члени товариства разом зі своєю родиною будуть брали участь.
Заграничний огляд.
Болгария і Румунія.
Член болгарського собранія Баґаров містить у віденській Reichspost статю, в якій опрокидує закиди критиків політики ґрафа Берхтольда начеби ґраф Берхтольд своїм підпиранєм болгарських змагань до здобуваня "Великої Болгариї" спричинив теперішну неприязнь Румунії до Австриї, Румунії, котра, мовляв, суперничає з Болгариєю. Се твердженє — каже Баґаров — зовсїм безосновне. Ціле останнє півстолїтє Болгария і Румунія жили в найлїпшій згодї. 1885 р. Румунїя прихильно віднесла ся до анексиї східної Румелїї Болгариєю, а з другої сторони Болгария, заінтересована справою Македонії й еґейським побережем, нїколи не посягала на румунську Добруджу, вважаючи її охоронним валом проти ненаситної Росиї. Відносини між Болгариєю й Румунїєю були-б і дальше остали приязні, як би не те, що заслїплені болгарські полїтики слухали Франциї і Росиї, котрі знова юдили потайки Румунїю проти Болгариї. Румунїя й досї стоїть під впливом Росиї, котрої знарядом є тепер Культурна Лїґа, що стараєть ся відвернути увагу румунських полїтиків Бесарабії тим, що аранжує напади на Австрию за семигородських Румунів.
Один із многих доказів росийської інтриґантської полїтики на Балканї приносить орґан русофільського полїтика Мішева Вільна думка. Правительство руссофіла Малїнова вело переговори з Росиєю в справі заключеня між обома державами тайної конвенциї. Предложеня Росиї, котра перша виступила з проєктом конвенциї, були так тяжкі, що мимо горячого попертя болгарського посла в Петербурзї, Малїнов не важив ся дати згоду на сї предложеня і перервав переговори під покривкою недуги росийського посла в Болгариї. Принятє росийських услівій було-би поставило Болгарию на становище васаля Росиї. Опісля Росия не важила ся вже предкладати сю справу Болгариї мимо сього, що полїтику вело тодї руссофільське правительство Ґешова. Дальше Вільна думка демаскує росийські інтриґи в Епірі і кінчить: "Серце краєть ся, коли подумати, що у нас ще є полїтики, котрі ще нинї вихвалюють Росию і вірять їй, що вона, на случай союза з Болгарією, здобуде для неї національну єдність!"
Вибори у Франциї.
Офіцияльна статистика мінїстерства подає такий вислїд виборів: З 598 послів припадає: на реакцийників 81, поступовців 59, бріяндистів 31, лївих републиканців 59 — разом 230 голосів опозициї. Проти сеї меншости стоять отсї правительственні ґрупи: радикалів і радикальних социялїстів 235, републиканських социялїстів 30, зєдинених социялїстів 102, разом правительственна більшість числить 367 голосів. Найзамітніший є здобуток зєдинених социялїстів, котрі мали передше тільки 67 послів, а тепер мають 102. Найбільші втрати понесли поступовці, котрі втратили 20 мандатів. Союз лївиці, котрий під триюмвіратом Мілєрана, Бріяна і Барту поставив собі за ціль повалити правительство Думерґа, вийшов з виборів ослаблений.
Справа Епіру.
Альбанське правительство не хоче сповнити домагань поставлених Епіротами, також італїйський заступник відкинув жаданє Епіротів, на що Зоґрафос заявив, що зриває переговори. Заступникам инших держав удало ся наклонити його до дальших переговорів. Замітне, що хоч заступники тридержавного порозуміня одержали іструкциї якнайскорше довести до мирового полагодженя справи — поводять ся зовсім пасивно.
Епіроти поставили такі домаганя: 1) іменованє ортодоксийного ґубернатора, 2) утворенє льокальної жандармериї, 3) іменованє ортодоксийного президента суду, 4) наука в школах, крім альбанської мови, має відбувати ся в грецькій мові, 5) увільненє від війскової служби.
Як зачувати, князь Від признав Епіротам свободу научуваня і релїґії, згодив ся на громадську автономію, на приниманє Епіротів до жандармериї й іменованє християнського ґубернатора, зате відкинув домаганє утвореня окремого сойму для Епіру, іменованє Епірота ґубернатором і придїленє епіротських офіцирів до альбанської жандармериї.
ДУРАЦО. (Ткб) Творенє мілїциї поступає корисно. З Дібри прибуло 400 людий до Коріци, з Ельбасану 1000, зі Старової 200. Тисячу добровольців з Брани є в дорозї. За кілька днїв правительство матиме 5000 уоружених в Коріці. Є також в дорозї 12 мітрайлєз.
(«Дїло»)
Strzelanina siczowa.
Piszą nam: Lokatorzy kamienicy przy ul. Kopernika 1. 5 budzeni są od czasu do czasu karabinowemi salwami, które rozlegają sie częstokroć późna nocą. Ubiegłej soboty strzelanina była tak glosna i tak długotrwała, że około godz. 11 mieszkańcy wybiegli na schody, gdzie oczom ich przedstawił się niezwykły widok. Oto rozsypani na schodach tyralierzy strzelali z karabinów w głąb klatki schodowej. Wroga jednak, przeciwko któremu oblężeni walczyli, dostrzedz nie było można. Okazało się, ze bohaterskich tych czynów dokazują członkowie ukraińskiej organizacji strzeleckiej, zorganizowanej przy siczy lwowskiej w tym właśnie domu posiadającej swój lokal. Kiedy strzelanina ustała, około 200 strzelców wyruszyło pod bronią w pole. Nie badając myśli, z której ukraińskie org. strzeleckie powstały, ani nie wchodząc w ich cele, zapytujemy, czy stosownem jest urządzanie strzelnic w suterenach domów czynszowych i urządzanie podobnych walk w klatkach schodowych przeciw niewidzialnym wrogom.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
13 травня 1914 р.
Краєва позичка в висоті 80 мілїонів корон вже сфіналїзована. Субскрипция пічнеть ся 20. с. м. Краєвий видїл має право затягнути позичку на 93,840.000 номінально, так щоби 80 мілїонів край дістав готівкою. Гроші сї зложені на рахунок в краєвім банку. Роздїлено позичку так: на будову поправчого заведеня в Пшендзєльнїци кор. 1,500.000, на розширенє касарень жандармериї у Львові 250.000 кор., на розширенє лїсової школи 250.000 кор., на кошикарську школу у Львові 100.000 кор., на керамічну школу у Львові 320.000 кор., на реконструкцию шпиталя сьв. Лазаря в Кракові 920.222 кор., на павільони в Кульпаркові 360.000 кор., на будову III. поверха соймового будинку 400.000 кор., на будову дешевих урядничих домів 200.000 кор., на побільшенє основного капіталу Краєвого Банку 35 мілїонів кор., на покритє решти недобору за 1912 р. 4,207.569 кор., недобору за 1913 р. 12,762.574 кор. З решти позички до номінальної висоти призначено: на збільшенє фонду промислового 7 міл., на будову сїльських шкіл решта з 10-ти мілїонової позички в висотї 6 мілїонів, на будову міських шкіл решта з 5 мілїонової позички, 3 мілїони.
Майно громади міста Львова з кінцем 1912 року представляло ся так:
Вартість земельних дібр на основі оцінки 4,340.560 К, вартість ґрунтів в містї Львові 882.892, вартість реальностий в містї Львові 20,957.164, вартість промислових підприємств 7,851.309, вартість заведень для цілий публичної асанациї 10,290.644, вартісні папери і инші процентуючі капітали 1,335.823, біжучий рахунок в промисловім банку 8,812.813, фонд 20-мілїонової позички 935.600, вартість пожиткових прав 31,133.559, вартість движимого інвентаря і ґалерий образів 1,242.578, засіб касовий готівкою з днем 31. грудня 1912 р. 32.045. Сума чинного стану 87,814.987. Зіставленє: сума довгів 47,108.958. Остає чинний стан 40,706.029. Послїдного року майно міста збільшило ся наслїдком розширеня елєктричних заведень і инших підприємств.
Увільненє надчислових. З Відня доносять, що с. р. число здібних під оружє, але увільнених яко надчислових від виконуваня чинної війскової служби і перенесених до доповняючої резерви буде виносити 30.130 людий. Минулого року виносило їх число лише 10.043.
Що дїяти з українськими правниками.
З нагоди з'їзду українських правників пишуть нам з правничих кругів:
До катеґориї публичних справ, на які українська національна полїтика звертати мусить бачне око, прибула послїдними роками нова, а іменно справа унормованя відносин українського адвокатського стану. Сю справу рішучо належить піддати публичній дискусиї, оціняючи її не зі становища вузко товариських, але загально національних інтересів; очевидно годї при сїм не торкнутись чисто станових моментів.
Одною з грізних аномалїй нашого публичного житя являють ся невідрадні материяльні обставини, в яких живе переважна часть української академічної молодїжи, себто українська правнича молодїж; скільки % вона виносить, досї на жаль не обчислив докладно нїхто. Без енерґійної акциї в сїм напрямі прийде до витвореня маси укінчених ґімназистів, котрі одначе лишені дальшої опіки суспільности тиняти-муть ся по всїляких лєкциях і бюрах і збільшати-муть кадри інтелїґентного пролєтарияту.
Сей процес іти буде чимраз то в скоршім темпі і принесе хочби для унїверситетської науки діймаючі втрати. Вже тепер представляєть ся вона нужденно. Вистане навести, що в 1910 році на правничім факультетї львівського унїверситету на 975 управнених до першого іспиту не сїдало 301, упало 126 — значить припізнило ся з його зложенєм аж 427, а далї, що коли процент правничих риґорозів виносить у Відни 11 проц., в Празї 9 проц.,— у Львові сягає ледви 5 процент!
Се академічне лихолїтє відбиваєть ся також некорисно на українськім адвокатськім станї. Український правник, якому мимо злиднів й недостач пощастило позбути ся трьох державних іспитів, хоче відразу дістати платну, і то добре платну посаду. Тому то часто-густо не зважає на се, чи його особисті квалїфікациї приноровлюють ся до тяжкої і відвічальної адвокатури, і обіймає місце адвокатського кандидата!
Від двох лїт є ми сьвідками не конче відрадного явища, що абсольвенти прав одиноко і безкритично захоплюють ся адвокатською кариєрою і згідно оминають другі правничі званя. Чиж не велика се кривда для української справи, що до судівництва не то, що вступає сьмішно мала скількість українських правників, але що більше з нього виступають цілі ряди найкрасших сил?! Чиж в полїтичній адмінїстрациї, прокураториї скарбу, почтї, зелїзниці не даєть ся відчувати чималий брак наших людий?! Чиж вільно з легким серцем покидати з трудністю добуту державну позицию і перескакувати в адвокатуру?!
Прецінь хочби цифри 1) адвокатських кандидатів вперве вписаних в одній лишень львівській палатї адвокатів за час від 1/І. до 31/ХІІ. 1913 р. в числї 197 і прибувших з инших палат 33 і 2) адвокатів в самім Львові 360 — повинні заставити абсольвента прав серіозно призадумати ся над вибором званя!
Вправдї (після приблизних обчислень) є під сю пору на провінциї більше-менше 50 добрих місць для адвокатів-Українців, вправдї в коломийськім приміром окрузї місцевости Косів, Заболотів, Жабє, Обертин, Кути не мають нї одного українського адвоката, вправдї число 15 адвокатів-Українців на 360 загалу адвокатів у Лівові дуже низьке, але до 3—4 лїт при такім сильнім напливі укр. адв. кандидатів — який має місце від двох лїт — з певністю сих 50 місцевостий буде обсаджених і українському адвокатови доведе ся зводити тяжку конкуренцийну боротьбу не тільки з адвокатами иншої народности — звичайно маючими одиницями, — але також з адвокатом Українцем. Зразок таких конкуренцийних змагань бачимо вже нинї в однім підлївськім містї!
Така боротьба на два боки є на кождий спосіб поки-що шкідливою для української справи і не дозволить українським адвокатам виконтинуованє сеї горожанської дїяльности, якій тепер присьвячують цілих себе! Сей стан підкосить здорові основи адвокатської кляси, погіршить моральні й материяльні умови її членів, обнижить вартість адвокатської праці для конкуренцийних цілий і загрожувати-ме доброму загалу себто людности, що глядить за правною порадою.
Тому то Товариство українських правників повинно зібрати і зужитковати статистичні данї для солїдного розслїдженя, в якім відношення позістає % українських правників до загального числа академиків, яке є абсолютне число укр. адв. кандидатів, і в якій пропорциї стоїть воно до адв. кандидатів инших народностей в Галичинї і Буковинї, як маєть ся під сим згодом річ з укр. адвокатами? Його задачею було би подбати, аби кандидатами адвокатури не ставали абсольвенти прав, які знаменито надавали ся до державних чи краєвих урядів. Заходом так званого Товариства повинна повстати орґанїзация для посередництва в обсаджуваню консепієнтських посад (слїдом польського Zwiazk-у adwokatów polskich); вона мусїлаб мимоволї розвязати проблєм, чи корисне є для укр. справи а специяльно укр. адв. стану практикованє адв. кандидатів укр. народности в польских або жидівських адвокатських канцеляриях?! Йому належалоб постаратись о плянове отвиранє адвокатських канцелярий з узглядненєм льокальних потреб української справи. До нього належить взагалї взяти ся за унормованє відносно українського адвокатського стану аби і національний інтерес на сїй ревізиї зискав і обовязки, які лежать на адвокатах і адвокатських кандидатах української народности, були ними як слїд сповнені. Словом — найвисший час положити край — що так скажу — дикій еволюциї українського адвокатського стану а начеркнути нормальний розвиток сегож не так в інтересї сеї власне кляси, як всего українського народа!
М.К.
Здоровлє цісаря.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Вчера вечером видано такий бюлєтин: обєктивний стан незмінений. Флєґма обильна. Субєктивний стан добрий. Цісар годину проходжував ся по малій ґалериї. — Нерцль Ортнер.
Крім звичайних принять, приняв цісар вчера ще ґенерального директора д-ра Гаверду.
ВІДЕНЬ (Ткб.) Korrespondenz Wilhelm доносить нинї, що ніч була добра, обяви нежиту в порівнаню з вчерашним днем дещо менші, загальний стан незмінно добрий.
Лїтаки для армії.
ВІДЕНЬ (Ткб.). Війскова управа закупила для армії два лїтаки системи Блєріота.
Італійський президент мінїстрів про протиавстрийські демонстрациї.
РИМ (Ткб.) При кінци вчерашного засїданя парляменту президент мінїстрів у відповідь на інтерпеляцию послів Казолїнього і Ляруси, котрі жалували ся на поступованє властий з причини демонстрациї студентів в Катанцаро, уладженої 8. с. м. з приводу подїй в Триєстї, заявив таке: Публична власть сповнила свій обовязок. Додаю, — а говорю се відносно студентів не лише в Катанцаро, але також в Римі й инших містах — що поповнили вчинок, гідний жалю, коли старали ся нанести краєви клопоти саме там, де стикали ся з представниками инших народів. З приводу сих демонстраций вживаю сього сильного вислову: жалїю над ними. Студенти мусять зрозуміти се, що не від них залежить полїтичний провід в державі чи заграницею. Студенти повинні вчити ся і стати добрими горожанами. Правительство рішило недопустити до поновленя таких демонстраций і сподїєть ся, що від тепер всяка аґітация пропинить ся. (Оплески).
Інтерпелянти виступали проти вживаня сили супроти молодїжи.
Вибух Етни і землетрясенє.
РИМ. (Пр. т.) Етна вибухає дальше, трясеня повтаряють ся. Населенє перелякане покидає околиці Етни в проміни кількох миль. Директор обсерваториї на Етнї Ріко заявляє, що небезпека ще не минула.
Розправа Кайо.
ПАРИЖ. (Пр. т.) Слїдство проти панї Кайо покінчено, розправу визначить ся мабуть на 2. червня.
Гомруль.
ЛОНДОН. (Ткб.) В палатї громад Аскіт внїс учера т. зв. ґільотинову резолюцию, котра виключає дискусию над основним законом про ірляндський гомруль; закон предложить ся втретє палатї. Бесїдник заявив, що коли низша палата ухвалить гомруль, закон сей війде в житє навіть коли-б відкинула його висша палата. Правительство по ухваленю гомрулю предложить палатї додатковий біл, котрий як бесїдник сподїєть ся прийме також висша палата, а котрий містити ме повні концесиї для Ульстерців. Оба закони війдуть в житє рівночасно.
Бонар Льо жадав, щоби правительство ще перед ухваленєм гомрулю подало до відома палати уступки, які хоче поробити Ульстерцям.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) В палатї громад в дальшій части нарад Льойд Джордж заявив, що проєкт зміни предложеня обіймає признані вже премієром Аскітом уступки. Збивав здогад, наче би сей проєкт містив похибки первісного закона.
Редмонд сказав, що симпатизує з надїєю Аскіта, що вдасть ся мирово полагодити справу, а проєкт зміни предложеня є одним з найлїпших способів до здїйсненя сеї надії. Та Аскіт приобіцяв, що навіть коли угодові переговори розбили ся би, внесеть ся сей проєкт, а се дуже поважна заповідь. Бесїдник не може її похвалювати і коли сей біл внесеть ся в таких услівях, то він мусить заховати для себе свобідні руки. (Оплески серед ірляндських націоналістів і декотрих прихильників правительства).
Вкінци заявив бесїдник, що гомруль за кілька вже тижнів затриюмфує.
З подвигів суфражеток.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) В королївській академії якась жінка покраяла образ Геркомера, що представляв кн. Велінґтона. Жінку сю арештовано.
(«Дїло»)
____________________________
14 травня 1914 р.
Наші земляки за морем. Дня 29. марта с. р. відбув ся на кольонії Ітапара відчит про "Житє і значінє Тараса Шевченка". Досить простора школа, де був відчит, не могла помістити слухачів. Богато народа стояло під вікнами і слухало відчиту. В народї видко було велике зацікавленя передовсїм, коли прелєгент о. Янаурий Коциловський згадав про деякі подробиці з житя нашого Ґенїя. По відчитї, в палкій бесїдї п. Григорії Сеньків заявив свою радість з ceї новости, а заразом висловив надїю, що і на сїй кольонїї не забаром отворить ся читальня, де поселенці будуть могли просьвіщатись і в своїй хатї здобудуть "І силу і волю". По відспіваню "Ще не вмерла", всї учасники розійшлись досить пізно вечером до своїх хат.
Наші співацькі сили за границею. Як нас сповіщають, оперова співачка п-на Анна Крушельницька заанґажована на сей оперовий сезон до Венециї, де буде виступати в театрі "Россінї" від половини мая до кінця червня с. р. в операх Тангайзер, Богема, Кармен і инших. З уваги, що тепер у Венециї oтворена міжнародна вистава малярства, наша землячка буде мати добірну публику з цілого сьвїта.
Безпеченство на улицях Львова. Жінка інжинїра п. Володислава Б. поробивши закупно на площі Унїї Берестейської, вертала онодї по полудни до дому при ул. 29. Листопада ч. 35. вертала без служниці, котру перед тим післала зі справунками до дому. Сама-же вертаючи, держала в одній руці мошонку з грішми, в другій торбинку з дрібними справунками. Нараз на розї ул. Ґрундвальдської і Листопада підбіг до неї якийсь 20-лїтний урвитель, вдарив її сильно в руку, в котрій держала мошонку, і вирвав гроші. Хотів ще вирвати і торбинку зі справунками, але то йому не удало ся. На другім розї улиці стояв якийсь чоловік, котрий тому нападови придивляв ся, а по доконанім рабунку десь щез. З прохожих нїхто не хотїв придержати рабівника, хоч п. Б. бігла за ним і кликала о поміч.
Архикнязь Кароль Франц Йосиф приїде з Архикняг. Зитою дня 19. с. м. до Коломиї, щоби взяти участь в 250-лїтнім ювилею тамошного ескадрону полку драґонів. Архикняжа пара замешкає в віллї, яку занимала там підчас свого побуту перед двома роками. На їх принятє роблять ся відповідні приготовленя. Іменем властий і населеня повитає гостий радн. дв. Павлїковський і бурмістр Клєский.
Особисті вісти. Преосьв. Митрополит повернув вчера до Львова і взяв нинї участь в конкурсовім іспитї сьвящеників.
Взірцеві лекциї шведської руханки.
Польський "Сокіл-Матїр" урядив уже дві такі взірцеві лєкциї: одну перепровадив Швед для хлопців, другу три панї для дївчат. На першій лєкциї на жаль я не міг бути. Лєкция зачала ся точно о 4. год. як і було заряджено. Учениці народних шкіл, видїлової школи та семинариї під проводом своїх учительок переробили в де-що приспішенім темпі. За кождим разом виступало понад сорок учениць (47, 46 і 42). Два перші віддїли були в доволї струнких шараварах та обтислих руханкових сорочечках з рукавцями дуже короткими. Подабали через се на хлопчиків і з хлопячою жвавістю перевели рівнож вступні вправи (уставка, поправляючі вправи ніг, кадовба), присїд на руках і ногах, поскоки на місци, підноси голови в присїдї, звиси на щеблівці, постави одноніж, звороти голови в лязї передом, хід і біг, окрути кадовба в сїдї на земли, скоки двоніж на лавочці, вправи глибокого віддиху та забави: праця рільника, жабячий баль, медвідь (співана). Строї руховичок були переважно сині із білими обрубками. Семинаристки були в поважних чорних руханкових строях, під проводом п. Ґерманівної.
Всї вправи виконані були зовсім поправно, певно по старанній підготові. Яко ориґінальний додаток належить уважати т. зв. шведський поклін, не подибуваний у підручниках шведської руханки.
Шведська руханка на спілку з пластом, грами і забавами випирає побідно дотеперішну німецьку руханку передівсїм з шкіл. Сама шведська руханка, що дуже добре надає ся для всїх, замало дає вправ, виробляючих відвагу, а зовсім не дає ризиковних вправ, так численних у німецькій. Вправи шведської руханки степенують ся дуже поволи у трудности виконаня і формі викінченя, для вправляючих навіть майже незамітно; дуже часто видає ся вправляючим, що виконують ті самі вправи. Се тому, що прилади не становлять підстави до подїлу вправ, а в кождім случаю лекше стямити прилади чим поодинокі вправи. Шведська руханка має якраз такі прикмети, що роблять її вельми принагідною для усяких шкіл: простота та дешевість приладів, без котрих остаточно можна обійти ся, легкість та добір вправ, котрі всї без згляду на пол та вік можуть рівночасно виконувати. Для дївчат шведська руханка надає ся знаменито. Наші народні учителї та учительки повинні би познакомити ся з шведською руханкою близше та посьвятити по одній годинї що два дни в тижни, або по пів години на день на вправи та зібраня. Се певно причинило би ся до оживленя цілої науки і зацікавленя учеництва.
"Сокіл-Б" у Львові повинен би запровадити шведську руханку для свого жіночого віддїлу. Але до сього треба довгої щеблївки, що тягнула би ся впродовж одної стїни без вікон. А се здає ся неможливе, принайменше з фінансового згляду.
П. Ф.
Здоровлє цісаря.
ВІДЕНЬ (Ткб.). Korrespottdenz Wilhelm доносять про стан здоровля цісаря 14. с. м. Нїч була добра, обяви нежиту однакові. Загальний стан зовсїм вдоволяючий.
Поєдинок Тіса-Раковський.
БУДАПЕШТ (Пр. т.) Ґр. Тіса післав Стефанови Раковському секундантів за обидливі вислови, яких Раковський ужив на засїданю угорської делєґациї. Секунданти обох сторін уложили услівя поєдинку на шаблі, який має нинї відбути ся.
Для зносин з віденським і італійським правительством.
ДУРАЦО (Ткб.) Президент мінїстрів Туркан паша відїхав нинї до Риму і Відня, щоби завязати зносини з італїйським і віденським правительством.
РИМ (Ткб.) Прибув сюди альбанський президент мінїстрів Туркан паша.
Землетрясенє.
КАТАНЇЯ (Ткб.). Директор ґеодезичної обсерваториї доносить, що вчера перед полуднем відчуто в Ляґваґльоса, Рандацо землетрясеня 15 і 16. степени. Серед населеня повстав переполох. Шкоди не було. Середний кратер Етни викидає без перерви густі хмари диму і попелу.
Подорож царя до Парижа.
ПАРИЖ (Ткб ). Journal доносить, що одна росийська визначна особистість заявила, можливе є, що цар в жовтни приїде до Парижа. Передтим Пуанкаре відвідає царя протягом лїта.
Подорож Сухомлїнова на Далекий Схід.
ПЕТЕРБУРГ. (Ткб.) Мінїстер війни Сухомлїнов на приказ царя виїхав на Далекий Схід.
Лїтаками через Caгapy.
ПАРИЖ .(Пр. т.) Три летуни перелетіли пустиню Сагару протягом пять годин.
Експльозия на корабли.
НОРФОЛК (Вірджінїя) (Ткб.) Hа кораблї "Джеферзон" наступила експльозия. 7 осіб пропало, кілька є ранених.
Зливи в Америці.
ЧІКАҐО. (Ткб.) В декотрих околицях зливи заподїяли великі шкоди в фармах і в инших місцях. В околици Мічіґену шкода дуже велика.
Війна в Мексику.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Контрадмірал Мей доносить про причаленє до Лєбос. Часописи доносять, що до Веракруз прибув один з функціонарів консуляту Фатільо, що під загрозою револьверів мусїв відчинити каси й архів консуляту і все видати в руки правительственних війн.
(«Дїло»)
Pożyczka krajowa w wysokości 80 milionów koron została już sfinalizowana, subskrypcja rozpocznie się 20. bm.
Wydział krajowy miał prawo zaciągnać pożyczkę na 93,840.000 nominalnie, tak by 80 miljonów kraj dostał gotówką. Pieniądze te złożone są na rachunek bieżący w Banku krajowym.
Rozdział pożyczki będzie następujący: Na budowę zakładu poprawczego w Przędzielnicy kor. l,500.000, na rozszerzenie koszar żandarmerji we Lwowie 250.000 kor., na rozszerzenie szkoły lasowej 250.000 kor., na szkołę koszykarską we Lwowie 100.000 kor., na szkolę keramiczną we Lwowie 320.000 kor., na rekonstrukcję szpitala św. Łazarza w Krakowie 920.222 kor., na pawilony w Kulparkowie 416.000 kor., na wodociąg i elektrykę w Kulparkowie 360.000 kor., na budowę trzeciego piętra gmachu sejmowego 400.000 kor., na budowę tanich domów dla urzędników 200.000 k., na powiększenie kapitału zakładowego dla Banku kraj. 35 milj. kor, na pokrycie reszty niedoboru za rok 1912 kor. 4,207.569, niedoboru za rok 1913 kor. 12,762.689, niedoboru za r. 1914 kor. 6.000.000. Na pokrycie wydatków z powodu klęsk elementarnych 11,216.574 kor. Z reszty pożyczki do nominalnej wysokości przeznaczone są: na pomnożenie funduszu przemysłowego 7 miljonów, na budowę szkół wiejskich reszta z 10-milionowej pożyczki w wysokości 6 milionów, na budowę szkół miejskich reszta z 5-miljonowej pożyczki, 3 miljony.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
15 травня 1914 р.
О. Г. З дїяльности Просьвітної Комісиї в Америці.
На підставі її звітів в американській "Свободї" подаємо отсе до відомости пpo просвітну діяльність серед наших земляків за Океаном.
До праці на нашій культурно-просьвітній ниві стає й Америка. Ми вже давнїйш подавали вістку про основанє Просьвітної Комісиї при старім народнім союзі, яка має за ціль піднесеня просьвіти та орґанїзацию наших американських еміґрантів, гуртованє їх у культурно-просьвітних товариствах, читальнях клюбах.
Громадська Рада міста Коломиї порішила одноголосно на вечірнім засїданю дня 13. с. м. площу в ринку напроти дроґериї Турянського віддати під памятник Т. Шевченка, а цілу часть ринку, прилягаючу до улиці Арх. Рудольфа, рішила перемінити на город та назвати його "Сквер Тараса Шевченка".
Катедра істориї України в Київськім унїверситетї. Рѣчь доносить, що студенти-Українці в Києві роблять заходи коло креованя в київськім унїверситетї катедри істориї України.
Заборона подорожи на могилу Шевченка. Останні пять років що весни улаштовувулись подорожі пароходом на могилу Шевченка. — Сього-ж року київський ґубернатор на прошенє клюбу "Родина" дозволити таку подорож 25. мая, а також 29. іюня (ст. ст.) до Межигіря й 6. серпня на Жуків Остров повідомив, що дві останні дозволяють ся, а перша не дозволяєть ся.
Зловленє пачкарів сахарини. Скарбова сторожа в Самборі вже давно впала була на слїди, що хтось перепачковує сахарину, але самих пачкарів не могла прихопити при роботї. Аж ось перед кількома днями удало ся комісареви сторожі скарбової п. Ґарлїцькому прихопити Янкля Штерна з Мостів малих, що має свій склад в склепі Лєї Шахерової в Ринку ч. 14., де при ревізиї знайдено 18 пакетів кристалїчної сахарини.
Нужда на селі.
З Сокальщини пишуть:
Образ знищеня і нужди представляє село Городище василиянське в повітї сокальськім. Село положене в долинї над зреґульованим Бугом, який своїми "врегульованими" водами заливає рік-річно поля і сїножати і нищить цілковито засїви і взагалї всю працю тамошних людий, чого майже не було перед реґуляциєю. За реґуляцию заплатили чи заплатять селяни грубі гроші, а користь з неї згорнули вже спекулянти в свої безденні кишенї і покупили по кілька фільварків, а селянам зістала з реґуляциї хиба на сїножатях груба верства неурожайного піску, нанесеного водою з Буга і жаборинє постелене по полях, пасовиску і сїножатях, що заповітрує воздух і спричинює ріжні хороби. Село колись заможне — нинї перейшло на жебрацьке, знищене "зреґульованим" Бугом. Мущини, гонені нуждою, виеміґрували до Канади, а зістало їх тілько, що навіть не було з кого вибрати радних при послїдних громадських виборах і позаписувано з конечности на радних таких людий, які вже від кількох лїт перебували в Канадї! Нужда змагає ся скорим темпом дальше і сего року зістало мущин ще менше. Парубків нема вже в селї давно, бо всї вони опинили ся в Канадї, а до асентерунку не стане сего року анї один! Дївчата на зарібках або в Прусиї, або також в Америці — а в селї зістало кількох — словом кількох мущин, жінки і дїти, а всї вони такі, до еміґрациї вже не спосібні.
Всї описи галицької нужди, що появляли ся в Дїлї в своїм часї — є нїчим супроти того, що дїє ся тепер в Городищу і як би не поміч, яку посилає дехто з-за моря своїм кревним, було би в селї стало ся щось непредвиджено страшне, хоча і тепер помимо помочи зза моря, люди в селї стоять перед крайною розпукою. Треба було бачити на Великдень під церквою при сьвяченю пасок тих кількоро ходячих кістяків, на яких лицях, повикривлюваних з голоду і нужди, читати можна було жести нїби плачу за своїми чоловіками, синами і дочками — хоч сльози з їх очий вже давно всї виплили.
Хто-ж поможе тим нуждарам — австрийським горожанам, які колись несли свою кров державі, що колись платили податки (нинї вже нема з чого), а з ласки галицької господарки краєвої втїкли за море, або що страшнїйше — гинуть з голоду?!
Приїздив сюди кілька разів правительственний комісар зі Сокаля і бачив, як ціле село стояло під водою, як на полях і сїножатях було 2—4 метри високо води; приходили і стверджували то само жандарми і минулого року в осени прислало ц. к. староство з Сокаля для цілого села — аж 100 К словами сто корон запомоги! — і то лише 100 К, хоч такі повени навіщають село вже від кількох лїт з ряду. Запомогових 100 К передали селяни на церков, чи на адмінїстрацийні видатки громадські, бо на иншу ціль годї було їх ужити.
Жнив від кількох лїт вже майже не було, бо все зогнило, а послїдного року жали люди в водї по пояс і висше, а зжаті колоски клали на ґалєри, випозичені від управи реґуляциї Буга.
Сеї весни знищив вже вилив Буга озимину, бо вода стояла по полях більше як місяць. Видїл повітовий в Сокали вислав в зимі до зверхности громадської квестіонар, в якім по виповненю мали бути представлені шкоди, що потерпіли поодинокі господарі; квестіонар сей мав спричини і більшу запомогу для села, одначе громадський писар з Пархача не зробив сего, хоча селяни ходили до него аж два рази і просили його о те. Зробив се аж функціонар Видїлу повітового в Сокали, до якого селяни були змушені віднести ся і квестіонар відійшов до Видїлу краєвого мабуть вже — за пізно.
Запомогову акцию веде в Пархачи і Городищи В. Кінах. Він позбирав від людий з Городища задатки, казав їм кілька разів їхати до зелїзниці до Кристинополя 11 клм. по бараболї, ґрис і т. и., але при роздїлюваню барабосї чи ґрису по цілоденнім чеканю відправляв городецких селян вечером з нїчим до домів, говорячи "для вас не стало", хоч для значно богатших пархачан, які уміли відповідно попирати свої просьби у В. Кінаха, все було і бараболь і ґрису подостатком. Говорять голосно в Пархачи і Городищу, що Василь Кінах і його кревні довго будуть згадувати запомогову акцию добрий словом. Задатки звертає В. Кінах селянам, але хто їм заплатить за те, що вони наймали фіри і цілими днями вижидали дармо на зелїзничім двірци в Кристинополи?
Про худобу і не згадувати, бо вся вигинула ще в осени, молока в селї ніхто і не бачить тепер.
Сею дорогою звертають ся селяни до обох послів пп. д-pa Е. Петрушевича посла до парляменту і д-ра Р. Перфецького посла до сойму, щоби їм виєднали в правительства тепер хоч найконечнїйшу поміч, бо 100 кор., присланих в осени з ц. к. староства зовсїм не охоронили їх від голодової нужди. Рівнож просять селяни обох послів підняти найенерґічнїйшу акцию, що-би поправлено нездарну реґуляцию Буга, через усипанє здовж берегів відповідно високих валів з слюзами, бо в противнім разї село буде засуджене на цілковиту загладу, а вину сего понесуть в першій мірі "реґулятори" Буга, які реґулюючи Буг мали мабуть иншу ціль, а не поправу відносин надбужних сїл, а особливо Городища василіянського, яке реґуляциєю просто знищено.
Здоровлє цісаря.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Кашель у цісаря за дня був менший, нежит лекший, субєктивний стан добрий.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Kоrrespondenz Wilhelm доносить нинї, що сон не був перериваний і вплинув відсьвіжуючо на монарха, котрого загальний стан також вдоволяючий.
Справа Епіру.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) До Albanische Korrespondenz доносять з Корфу: Переговори між контрольною комісиєю і Зоґрафосом поступили на стільки, що дійшло в кількох точках до порозуміня.
Обжалованє короля Фердинанда.
СОФІЯ. (Пр. т.) На засїданію собраня пос. Козтурков заатакував строго короля Фердинанда. Заявив, що король спричинив нещастє на Болгарию, видавши на власну руку приказ заатакувати Грецию і Сербію. Болгарський нарід знає, кому завдячує свою ганьбу.
Смерть сербського письменника.
БІЛГОРОД. (Ткб.) Визначний сербський письменник, молодорадикальний посол, професор унїверситету д-р Иован Скерлец помер по дводневній тяжкій жолудковій недузї. Скерлец тому кілька днїв був в Празї на сербськім торжестві.
Ульстер оружить ся.
ҐЛЄЗҐ0. (Ткб.) Цловий уряд сконфіскував 500 карабінів, котрі переладовано з парохода, що прибув з Льондону, на инший корабель, котрий плив до Ульстеру.
Поворот турецької місиї.
ЦАРГОРОД. (Ткб.) Султан приняв вчера надзвичайну місию, котра вернула з Лівадиї.
Престольна промова в турецькім парляментї.
ЦАРГОРОД. (Ткб.) В присутности султана і князїв отворено вчера новообраний парлямент. Відчитана першим секретарем султана престольна промова згадує про тяжкі днї, які пережила Туреччина, коли на неї напали з усїх сторін, в хвилї, коли ще не відітхнула по війні з Італїєю і революцийній крізї. Султан пригадує реформи заведені в армії, не щадячи признаня для війска.
Дальше подає перебіг переговорів з великими державами що-до оконечного управильненя від-носин по війнї. Вичислює запроваджені вже у внутрішній адмінїстрациї поодиноких вілаєтів реформи, заповідаючи нові. Зазначує конечність сотворити сильну фльоту; вичислює змаганя, які стремлять до обмеженя видатків, зменшеня дефіциту і приверненя рівноваги в буджетї.
(«Дїло»)
Sprawy miejskie.
Na ostatniem posiedzeniu sekcji finansowej sprawę nominacji w etacie manipulacyjnym zwrócono do sekcji organizacyjnej z powodu oświadczenia się magistratu przeciw tworzenia posad extra statum. Następnie omawiano zamknięcie rachunków miejskiego opału za r. 1913. W tym roku sprzedano 843 wagonów drzewa i 726 wagonów węgla. Uzyskana nadwyżka w kwocie około 30.000 kor. posłuży do częściowej amortyzacji wkładów. Uchwalono polecić magistratowi, żeby ściągnął od dłużników (kilku instytucji dobroczynnych) dłużne za opał kwoty i wyrażono opinię, że taniego opału nie powinno się dawać na kredyt.
Zmieniając uchwałę poprzednia uchwalono zaciągnąć na pokrycie brakujących kosztów budowy zakładów sierocych pożyczkę komunalną w kwocie 1,600.000 kor., w 4 i pół procentowych obligacjach. Uznano, że farma ta będzie korzystniejszą, niż pierwotnie zamierzone dwie pożyczki hipoteczne i gotówkowa.
Wreszcie uchwalono przyśpieszyć budowę kanału w ul. Lwowskiej w gminie Zamarstynów, który na podstawie zawartej już dawniej umowy, ma być wybudowanym wspólnym kosztem Lwowa i Zamarstynowa w stosunku 31 i 60 proc.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
16 травня 1914 р.
Echa.
Otrzymujemy list z miasta:
Z. nastaniem wiosennej pory roku — kiedy w niedzielę każdy spracowany a nakarmiony kurzem, szalejącym po ulicach miasta, chce przynajmniej przez jedno wolne popołudnie odetchnąć świeżem powietrzem — znowu spotykamy rogatki festynowe, tamujące wstęp do najwięcej uczęszczanych miejsc w publicznych ogrodach. Ta plaga festynowa jest specyficzną cechą Lwowa. Nie zna jej już niedaleki nas Kraków — nie zna prawie zupełnie Warszawa. A we Lwowie uprawiana jest ponadto z wyzbyciem się wszelkich skrupułów ze strony urządzających. Weszło bowiem już w zwyczaj, że na festynach tych trud inicjatorów ogranicza się tylko do ustawienia i obsadzenia stolików, przy których opłaca się wstęp. Dawniej bywały koncerty orkiestralne, popisy, korsa kwiatowe itp., obecnie i to znikło z programu festynów. Towarzystwa urządzające je wychodzą z bardzo słusznego założenia, że idzie im o jak największy dochód, a więc i jak najmniej wydatków chcą łożyć na uświetnienie festynów, tembardziej, że niepewność pogody w naszym klimacie narażała niejednokrotnie urządzających na straty znaczne. Ale jeszcze słuszniejszem i logiczniejszem byłoby wobec tego zaniechać zupełnie festynów, a nie urządzać ich w ten sposób. Dziś właściwie stały się te rzekome festyny podatkiem od spacerów po placu powystawowym w niedzielę lub podatkiem od używania restauracji tam na otwartem powietrzu się znajdujących.
A jeszcze nietylko o to idzie. Widząc taką mnogość festynów wypełniających wszystkie święta, niedziele, a nieraz nawet soboty, począwszy od pierwszych dni maja, a skończywszy na ostatnich dniach września — musi się stanowczo powątpiewać czy istnieje aż tyle celów dobroczynnych, godnych poparcia ogółu. Jeśli zaś już mamy płacić ów podatek od spacerów i restauracji to przynnajmniej niech usprawiedliwia to istotnie dużej wagi cel dobroczynny. Tymczasem poza kilku festynami, urządzanymi na cel prawdziwie ogólny i filantropijny bez zastrzeżeń — reszta jest ograbianiem kieszeni jure caduco, bo z jakiegoż innego tytułu ma się płacić wstęp na świeże powietrze — bez dodatków właściwych festynowi — dla wzmożenia kasy tego lub innego zawodowego stowarzyszenia.
Z tem wyraźnie łączy się także inna niesprawiedliwość. Niesprawiedliwość pogody. Ta bowiem jest największą filantropką dla tych niefestynowych festynów. I zdarza się faktycznie najczęściej, że gdy festyn odbywa się na cel wart najżywszego poparcie, zimno i deszcz powodują iiasko kasowe przedsięwzięcia — a natomiast na najobojętniejszy dla ogółu cel zbiera kapryśny uśmiech pogody setki i tysiące ze wstępów.
Zatem apelować i bezustannie apelować musi się do zarządu miasta, by raz tej pladze festynowej na placu powystawowym kres położył — albo przynajmniej rozdzielił ją po równi na inne ogrody publiczne, choćby w imię tej racji, że dlaczego tylko najpiękniejszy z placów ogrodowych ma być zaśmiecany krajowem confetti i coriandoli, papierkami z cukierków itp.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
18 грудня 1914 р.
Надзвичайні привілеї росийської пропаґанди. Росийська пропаґанда в Австриї користуєть ся надзвичайними привілеями — такими, яками користують ся тільки дуже високі дипльоматичні і державні орґани. Як розправа доказала, мають руссофільські дїячі до своєї розпорядимости дипльоматичного росийського куриєра — для зносин "міждержавних" зі своїми патронами в Росиї. А роблять ся проби, щоби забезпечити росийські аґентури від публїцистичної критики в самій Австриї: "статейки", поміщені на чолї сього числа, сьвідчать про се доволї проречисто.
Посьвяченє дому Тов. "Руська Захоронка" у Львові при ул. Жовківській ч. 62. відбуде ся в недїлю дня 24. с. р. о год. 12 і пів в полуднє. Товариство, яке дає удержанє поверх півтора і сотці дїтий з найбіднїйших верств населеня та хоронить їх перед денаціоналїзациєю, набуло завдяки жертволюбивости тов. "Днїстер" реальність, в якій знаходять приміщенє також усї наші орґанїзациї жовківського передмістя. З огляду на се, що на реальности тій тяжать більші пекучі довги, а "Руська Захоронка" як товариство чисто гуманїтарне, не має нїяких жерел доходу крім добровільних датків і скупих субвенций, надїятись треба, що наша суспільність, головно львівська, розуміючи вагу удержаня в своїх руках раз набутої реальности, яка стане осередком нашого житя на занедбаній до тепер дїльници, використає нагоду посьвяченя реальности, аби численною участию в тім торжестві дати доказ симпатиї до сего Товариства і своїми датками причинить ся до збільшеня його фондів.
Арештованя за асентерункові обманства. Тому кілька тижнїв довідала ся львівська полїция, що у Львові ґрасує шайка людий, яка фахово займаєть ся увільвюванєм людий з війска. Слїдство в сїй справі почав вести комісар Вуйцік, б. війсковий авдитор. Минулого тижня вдало ся йому викрити двох головних асентерункових обманців, Ізраіла Попса і Мойсея Горна. Перший з них се купець і властитель кількох реальностий у Львові, замешкалий у Львові при ул. Жовківській ч. 39, другий, Мойсей Горн зелїзничий асистент і властитель реальности при ул. Личаківській ч. 48. Слїдство виказало, що Попс і Горн вже від ряду лїт займали ся увільнюванєм обовязаних до війскової служби з війска і з ceгo нагромадили своє значне майно. Минулої пятниці комісар Вуйцік вислїдив також одного з "увільнених" в послїднім часї, фармацевта К., який тепер перебував в Кракові. К. признав ся, що за звільненє від війскової служби мусїв дорого оплачувати ся, Горнови заплатив 1900 корон. Фармацевта К. арештовано і відставлено до дирекциї полїциї у Львові. Арештовано також матїр і вуйка К., котрі заплатили за увільнене К. з війска. Коли розправа викаже, що Попс і Горн дійсно увільнювали з війска пописових, то будуть потягнені до відповідальности також війскові лїкарі, котрі рішали про увільненє пописових.
Полекші для лїтних прогульок. Ц. к. Дирекция зелїзниць державних у Львові оголошує: В часї від 15. червня с. р. до включно 8. вересня с. р. буде видавати ся так само як в минулім році у Львові, а також на всїх стациях на шляху Львів-Лавочне знижені білєти поворотні II і III кляси до всїх стаций на тім шляху положених. Білєти сї управнюють до їзди лише в недїлї і римо-кат. сьвята виключно поїздами ч. 1725 (відїзд зі Львова о год. 1002 передполуднем) і ч. 1726 (відїзд з Лавочного о год. 7.20 вечером). До подорожи однакож зі Львова до Стрия і до всїх стаций від Стрия до Лавочного включно управняють сї білети поворотні до їзди також і в суботу і на дни перед сьвятами римо-кат. до поїзду ч. 1715 (відїзд зі Львова о год. 6.55 вечером) а в недїлю і римо-кат. сьвята також до поїзду ч. 1711 (відїзд зі Львова о год. 7.25 рано). Вертати на підставі сих білєтів поворотних мусить ся в кождім случаю поїздом ч. 1726 (відїзд з Лавочного о год. 7.20 вечером). Сї білєти до инших поїздів, як до висше наведених є неважні. Всякі леґітимациї, управняючі до користаня із зниженої ціни їзди, не мають приміненя при набуваню сих білєтів поворотних. При переходї до висших кляс належить доплатити нормальні доплати.
В імени його величества цісаря!
Ц. к. Суд краєвий карний яко Трибунал пресовий у Львові рішив на внесок ц. к Прокураториї Державної, що зміст часописи "Дїло" число 103 з дня 12. 1914 р. в артикулї під титулом: "Невинне москвофільство" в уступі від "Щож з українством" до кінця містить в собі єство провини з §. 300 з. к. і арт. VІІІ. в 17/12. 1862. Н. 8. Д у. п. з р. 1863 узнав доконану в дни 15. мая 1914 р. конфіскату за оправдану і зарядив знищенє цілого накладу і видав по думці §. 493 п к. заказ дальшого розширюваня того друкового письма.
Заразом видав наказ відвічальному редакторови тої часописи, щоби тото рішенє помістив безплатно в найблизшім числї і то на першій сторонї.
Невиконанє того наказу потягає за собою наслїдки предвиджені в §. 21. зак. друк. з 17. грудня 1862 Д. п. д. Нр. 6. ex 1863. а іменно засудженє за переступство на гривну до 400 корон.
Львів, дня 15. мая 1914 р.
(Підпис нечиткий).
В імени його величества цісаря!
Ц. к. Суд краєвий карний яко Трибунал пресовий у Львові рішив на внесок д. к. Прокураториї Державної, що зміст часописи "Дїло" число 104 з дня 13. мая 1914 р. в артикулї під титулом: "Росийська пропаґанда в Галичинї" в уступі від "Сьвідок — молода людина" до "ренеґатів-руссофілів" містить в собі єство провини з § 300 з. к. узнав доконану в дни 13. мая 1914 конфіскату за оправдану і зарядив знищенє цілого накладу і видав по думці § 493 п. к. заказ дальшого розширюваня того друкового письма.
Заразом видав наказ відвічальному редакторови тої часописи, щоби то рішеня помістив безплатно в найблизшім числї і то на першій сторонї.
Невиконанє того наказу потягає за собою наслїдки предвиджені в § 21. зак. друк. з. 17. грудня 1862. Д. п. д. Нр. 6. ex 1863. а іменно засудженє за переступство на гривну до 400 корон.
Львів дня 15. мая 1914 р.
(Підпис нечиткий).
Здоровлє цісаря.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Вчера вечером видано такий бюлєтин: Нежит у більших бронхіях правої сторони без зміни, кашель трохи вільнїйший, загальний стан зовсїм вдоволяючий.
Цісар приймав учера звичайні авдиєнциї.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Korrespondenz Wilhelm доносить нинї, що нічний відпочинок був неперериваний і загальний стан зовсїм вдоволяючий.
Японська війскова місия в Будапештї.
БУДАПЕШТ. (Уг. К. Б.) Японська війскова місия з ґен. Гашакою на чолї прибула сюди на кількадневний побут, а відси відїде до балканських держав.
Альбанський президент мінїстрів у Відни.
РИМ. (Ткб.) Президент мінїстрів Туркан паша відїхав до Відня.
З Альбанїї.
ДУРАЦО. (Ткб.) Бранка новобранців до мілїциї, котра з початку в окрузі Тірана стрічала ся з перепонами, дала привід до фалшивих чуток. Тепер населенє успокоїло ся зовсім а кілька батальонів добровольців відійшло вже з Берату до
Коріци.
ДУРАЦО. (Ткб.) Правительство поробило енерґічні запорядженя для зловленя Аріфа Гікмета, котрий в окрузї Дібра гроші, дані йому від чужих, роздавав населеню, щоби ширити магометанську пропаґанду.
Дамська королївська пара в Парижи.
ПАРИЖ. (Ткб.) Прибула сюди данська королївська пара. Привитав її президент Пуанкаре і представники властий.
Одноразовий податок на зоруженя.
БЕРЛЇН. (Пр. т.) Народний одноразовий податок на зоруженя дав доси 1200 мілїонів.
Летництво і його жертви.
ФРІДРІХСГАФЕН. (Пр. т.) Бальон Цепелїна "Л. III." піднїс ся до висоти 3.120 метрів і побив рекорд висоти для бальонів.
ПФОРЦГАЙМ. (Ткб.) Двоплощинний лїтак, який брав участь в летї ім. кн. Генриха, впав коло Пфорцгайм наслїдком вибуху і пожежі мотора. Керманич лїтака, підручник Вальц, легко ранений від попареня, його товариш підпоручник Мілєр, згинув.
ПАРИЖ. (Пр. тел.) Недалеко Ремс впав зі значної висоти лїтак наслїдком ушкодженя. Два летуни, які були в лїтаку вийшли ціло, бо — і впали на переїзджаючий саме віз з сіном.
ЙОГАНЇСТАЛЬ. (Ткб.) Летун Басер піднїс ся тут з одним пасажиром Румплем на одноплощиннім лїтаку до лету до Відня, Букарешту і Софії.
Смертельний випадок в горах.
ЛЄКО (над озером Комо) (Ткб.) Вчера приключив ся на полудневій збочи гори Ґріня туристичний випадок. Чотирох туристів без провідника вибрало ся на сю гору. Три з них, привязані до себе линвою, впали в пропасть глибоку 200 метрів і згинули на місци. Четвертому вдало ся серед великих трудів віднайти їх тїла, потім завізвав поміч, щоби їх видобути.
Дума проти мінїстерства внутрішних справ.
ПЕТЕРБУРГ. (Пет. аґ.) Суботнїшне засїданє думи, на котрого порядку нарад була дискусия над буджетом мінїстерства внутрішних справ, тривало від 11. передполуднем до год. 10. в ночи. Декабристи предложили внесеня за счеркненєм поодиноких позиций разом в сумі 768.000 рублїв. Цілию сих счеркнень мало бути запротестованє проти невиконаня бажань, висловлених думою в 1913 р. та проти цілої полїтики мінїстерства внутрішних справ. Більшість сих поправок принято малою більшостию 4 голосів. За зменшенєм кредитів голосувала опозиция, польське коло і переважаюча більшість декабристів; проти поправок голосувала правиця, націоналісти і дрібна часть декабристів. Проти внесеня, щоби з кредитів на аґрарну орґанїзацию селян в польських ґубернїях счеркнути 402.000 рублїв заявили ся Поляки, бо предвиджена в буджетї квота потрібна на заспокоєнє економічних потреб польських селян. В голосованю внесенє про счеркненє відкинено 159 голосами Поляків і правиці проти 153.
Вкінци принято 186 голосами проти 95 формулу переходу до дневного порядку, яка звучить: Тему, що мінїстерство внутрішних справ систематично іґнорує бажаня законодатних інституций признає дума безцільним висказуванє яких небудь нових бажань. Дума переконана, що полїтика мінїстерства внутрішних справ викликує невдоволенє широких мас населеня, що причинюєть ся до скріпленя струй ворожих правительству, перешкоджує переведеню найвисшої волї, виявленої в манїфестї. Се ослаблює силу Росиї і грозить їй величезними шкодами. Дума звертає увагу правительства на небезпеку такої полїтики.
Новий війсковий закон в Туреччинї.
ЦАРГОРОД. (Ткб.) Урядова часопись оголошує з застереженєм затвердженя парляментом новий війсковий закон в формі тимчасового розпорядку. Закон постановляє, що кождий Турок, коли скінчить 18-ий рік житя, обовязаний до війскової служби, однак 19-лїтних і 20-лїтних буде брати ся лише на випадок війни.
Арештованя й ревізиї в Калькутї.
КАЛЬКУТА (Ткб.). Полїция перевела ревізию в пятьох домах заможних Бенґальців, сконфіскувала богато документів, книжки і два карабіни. Арештовано 6 осіб.
Війна в Мексику.
НЮ Йорк (Ткб.) До часописий доносять з Веракруз, що війска Гуерти збунтували ся і перейшли на сторону Запати. Гуерта в небезпеці.
ХУАРЕЗ (Б. Райтера). Ґен. повстанців Муржіно доносить, що повстанці обсадили місцевість Монкльова. Правительственне війско утїкло. Монкльова була послїдною місцевостию, в котрій правительственне війско мало ще в руках зелїзницю.
ВЕРАКРУЗ (Б. Райтера). Конституціоналїсти в четвер заняли Тухпан. Союзне війско втїкло в гори.
(«Дїло»)
Otwarcie pierwszego salonu wiosennego.
Wczoraj odbyła się uroczystość otwarcia pierwszego salonu wiosennego Towarzystwa przyjaciół sztuk pięknych we Lwowie. Tej wystawie wiosennej użyczył gościny zarząd miasta w salach "Pałacu sztuki" na placu powystawowym. I tam to jawili się wczoraj koło godziny jedenastej reprezentanci miasta, kraju, różnych instytucji, władz, prasy i zaproszona publiczność.
Do zebranych przemówił prezes Towarzystwa przyjaciół sztuk pięknych we Lwowie hr. Mycielski, witając naprzód marszałka, który pierwszą swą czynność urzędową rozpoczął od uczestniczenia w inauguracji święta sztuki polskiej we Lwowie — dalej witał mowca małżonkę marszałka, namiestnika, reprezentację rady miejskiej i resztę gości. — A następnie mówił w te słowa:
"Towarzystwo istnieje od lat dwudziestu trzech i zawsze stało i stoi wiernie przy sztandarze służenia sztuce polskiej. Trudności są wielkie, bo walczymy często z obojętnością — czasem z niechęcią — ale w pracy nieustajemy. Dowodem ciężkich stosunków jest choćby to tylko, że po ćwierćwiekowem istnieniu nie mamy własnego domu — a jeśli chwilowo i prowizorycznie mamy dach nad głową, to zawdzięczać to jedynie możemy gościnności reprezentacji miasta, która zlitowała się nad sierocą dolą sztuki polskiej w stolicy kraju.
A więc trudności mamy wiele i zawodów niemało, a jednak nie widać u nas zwątpienia — patrzymy z całą wiarą w lepszą przyszłość, bo siły dodaje nam to przekonanie, że służymy sprawie dobrej i dla nas Polaków świętej. Bo jeśli w innych szczęśliwszych od nas społeczeństwach stan sztuki i kultury moze być kwestią dumy narodowej — to u nas jest on prócz tego czemś znacznie więcej — bo jest jakby częścią składową pojęcia naszej ojczyzny — jest protestem przeciw temu, co, niektórzy śmią o nas twierdzić i jest żywym dowodem, że jesteśmy i być mamy prawo. To też my polską sztukę czcimy i kochamy i z serdeczną wdzięcznością zwracamy sie do tych, którzy się jej poświęcają i dla niej pracują.
Otwieramy dziś pierwszy wiosenny salon. Staraliśmy się nadać mu możliwie szerokie ramy — a choć nam się to nie w całej udało pełni, to jednak przedstawia on dość bogaty obraz naszego dorobku w sztuce z doby ostatniej.
Staraliśmy się, by znalazły się tu dzieła artystów z całej Polski — bo stoimy na stanowisku, że sztuka Polska jest jedną, jak jednem jest serce polskie i myśl polska. Oto nasze zasady, oto cele do których dążymy. Czujemy jednak, że dla ich dopięcia sami jesteśmy zbyt słabi. Potrzebujemy poparcia i pomocy całego społeczeństwa. Zwracając się zatem do wszystkich po polsku myślących z najgorętszą prośbą o użyczenie nam swego poparcia — ogłaszam wystawę — jako otwartą."
Następnie chór "Echa" odśpiewał pięknie uroczystą kantatę.
Potem zwiedzała publiczność wystawę.
Zajmuje ona dziewięć sal i zawiera przeszło dwieście kilkadziesiąt obrazów — 50 rzeźb — kilkadziesiąt prac graficznych, a wreszcie w małych pokoikach mieści także wystawę modeli i szkiców architektonicznych — wystawę artystycznych wyrobów z fajansu i terakoty fabryki pacykowskiej — oraz kilkanaście kopji arcydzieł dawnych mistrzów. Wystawa prezentuje przeszło sto nazwisk artystów — wśród których znajdujemy zaszczytnie znane: "Malczewskiego, Brandta, Wojciecha Kossaka, Pochwalskiego, Weissa, Axentowicza, Augustynowicza, Boznańskiej. Ćwiklińskiego, Sichulskiego, Jarockiego, Wygrzywalskiego, Rozwadowskiego, Błockiego, Czajkowskiego, Kurczyńskicgo — i wielu innych.
Na ogól wystawa przedstawia się korzystnie, jest na niej bowiem sporo dzieł nieprzeciętnej wartości. Szczegółowe sprawozdanie podamy w najbliższych dniach.
Widz.
(«Kurjer Lwowski»)
18.05.2014