На підставі її звітів в американській "Свободї" подаємо отсе до відомости пpo просвітну діяльність серед наших земляків за Океаном.
До праці на нашій культурно-просьвітній ниві стає й Америка. Ми вже давнїйш подавали вістку про основанє Просьвітної Комісиї при старім народнім союзі, яка має за ціль піднесеня просьвіти та орґанїзацию наших американських еміґрантів, гуртованє їх у культурно-просьвітних товариствах, читальнях клюбах. Щоб добитись сього, просьвітна комісия висилала кількох своїх делєґатів по ріжних сторонах Америки і сї на зборах, вічах, пояснювали народови потребу і хосенність такої просьвітної орґанїзациї. Результатом сих поїздок було придбанє значного числа членів товариству "Американської Просьвіти" й отвореня читалень, які з часом просьвітна комісия думає переображувати в забавово-провітні клюби, які би стали огнищем всего українського житя. У деяких місцевостях як в Чикаґо, Ню-Йорку, Пітсбурґу, Олїфантї і др., існують вже такі клюби й дуже добре сповнюють свою задачу.
В Чікаґо приміром, є такий клюб з читальнею і займає шість кімнат, має свій білярд, читальню, бібліотеку, кружок драматичний, хор та товариство ґімнастичне "Січ". Задачею клюбів була-б не тільки забава та просьвіта, як також взаїмна поміч. В статутах, які печатає для тих клюбів просьвітна комісия, є між иншим параґраф. який каже, що обовязком кожного члена клюбу є старати ся всїми силами вишукувати занятя для тих членів, котрі би случайно оставали без роботи. Крім сього, кождий член платить місячно 5 центів на фонд запомоговий для тих членів, які би случайно не зі своєї вини були в материяльній потребі. Фонд сей був би фондом пожичковим і кождий користаючий із нього мав би обовязок в разї поправи свого положеня материяльного — позичку звернути.
Просьвітну роботу в клюбі будуть сповнювати науково популярні виклади, ілюстровані богато сьвітляними образами, біблїотеки. Випозичальнї книжок. Розривку становити-муть ріжні забави, підручник до веденя їх як також збірки монольоґів та гумористичних деклямаций видає рівнож Просьвітна Комісия.
Клюби сї мають назву: Український народний Клюб "Сїч". З таких клюбів хотїла просьвітна Комісия сотворити одноцільну інституцию на взір американських У.М.С.А., що є орґанізациєю молодих християнських людий, дає науку, просьвіту й розвагу специяльно для своїх членів.
Заки в даній місцевости буде підготований терен під отворенє такого клюбу із всякими додатками – задачу сю будуть сповняти читальні "Просьвіти" та "Сїчи". Тому що однакож так читальнї, як і "Сїчи" в Америці мусять мати иншу задачу як у старім краю — то Просьвітна Комісия видасть в ціли обясненя відозву особливо до американської молодїжи.
Щоб з рук еміґранта усунути ріжні брукові сензацийні видавництва по більшій части польські в родї "Młynarza і jego córki" та єгипетських сонників і т. п. — Просьвітна Комісия, основуючи Товариство "Просьвіту," приступила також до видавництва місячних книжочок.
Доси вийшли три випуски і представляються доволї гарно.
Число 1. за сїчень містить: 1) Вступне слово, 2) Різдвяна ніч Гоголя, ілюстрована 10 образками, 3) Калєндар на 1914 рік, 4) Днї нашої слави і недолї — короткий огляд важнїйших подїй, які приключили ся в сїчни в житю нашого народа.
Ч. II за лютий: 1) Що то є книжка, 2) Початки Козаччини, начерк написаний специяльно для Просьвітної Комісиї д-ром Kpипякевичем, з 6 малюнками, 3) Козачий кістяк, поема В. Мови, 4) Кіндрат Бубненко Швидкий Ол. Стороженко, 5) Днї нашої слави і недолї. Історичний калєндар за лютий.
Ч. IIІ. за март. Се число присьвячено виключно роковинам Тараса Шевченка: 1) Столїтні роковини, написав Ол. Ґрановський, 2) Про житє і твори Шевченка, д-р Денис Лукіянович, 3) З творів Т. Шевченка: Заповіт, Гамалїя, Сон кріпачки, І виріс я на чужині і Осії глава XIV — книжочка прикрашена 19 малюнками.
Для дїтий американської еміґрації видає просьвітна Комісия від нового року дїточу ілюстровану ґазетку під заг. Цьвітка, в якій містять ся цікаві оповіданя, віршики, байки, загадки і т. д., доси вийшли також 3 числа.
На час Шевченківського ювилею Просьвітна Комісия достарчувала на жаданє уряджуючим обходи враз з висше наведеною книжочкою, також готову промову а рівнож спровадила за кількасот корон дешевих повних кобзарів Шeвченка для розпродажи підчас ювилейних сьвят.
Щоби відповісти всїм потребам еміґрантів, Просьв. Комісия бере ся до орґанїзована їх також на полїтичному полї. Наша емїґрация на американській землї не має жадного значіня, бо не дбає про те, щоби у відповіднім часї приймити американське горожанство. З негорожанами в Америці не тільки не числять ся, але такий еміґрант не має приміром права повороту до Америки, коли виїде на якийсь час до старого краю, анї не має права спровадити до себе родини, коли так він, як і його родина не відповідає всїм вимогам, які тепер ставить Америка еміґрациї. Так само не має права негорожанин на довший час набувати нерухомої власности. Через брак полїтичної орґанїзациї навіть там, де наші люди числом переважають инші народности, не мають вони анї свого урядника, анї жадного значіня в кольонїї, бо не є горожанами Америки. Сю хибу постановила Пр. Комісия усунутичерез заложенє при кождім клюбі й читальни "Просьвіти" школу, деби хтось з відповідних людий учив членів, як зістати америк. горожанином і обяснив, які в Америці права, до чого обовязують і що дають.
На полї економічнім Просьвітна Комісия знає думку заняти ся еміґрантами в той спосіб, щоби по відповіднім підготованю приступити до закладаня по усїх кольонїях пожичково-будівельних банків на дуже не скомплїкованих основах, полягаючих на тижневих сплатах акций, що дуже вплинуло би на піднесенє добробуту через легку ощадність та збиранє капіталів та набуванє нерухомої власности, як домів, фарм і т. п.
На дальшім проєктї стоїть: Заснованє в найголовнїйших портах еміґрацийних домів, отворенє при них також в окремих кольоніях бюр посередництва праці, отворенє правної канцеляриї, бюра пересилки гроший і аґенций корабельних карт, заснованє укр. книгарнї, щоби достарчити книжок на цілу Америку.
Крім сих усїх плинів роботи, які начеркнула собі Просьвітна Комісия — сповняє вона ще одну хосенну задачу, підпомагає важні і потрібні цілому народови видавництва (як от істориї України в анґлїйській мові) а також помагає учачій ся в висших школах молодїжи на американській землї, через удїлюванє стипендий.
Доси удїлено їх по 100 долярів: Теод. Латї з Вальпарайзо, Інд., що студиює технїчні науки, Степ. Висовському з Ансонїї Конн., що студиює науки в бізнес коледж., Пеляґії Вовк, котра учить ся у бізнес коледж., Іванови Стричко, що побирає науку в гай скул, 50 долярів. Крім тих, постановлено надати 100 дол. Алекс. Бурцінови з Макалу, що хоче учити ся на учителя.
Як бачимо, так дотеперішна дїяльність Просьв. Комісиї, як і її пляни на будуче вказують, що робота Просьвітної Комісиї стає хосенним й поважним вкладом в нашу загально-культурну роботу. І коли-б американські Українці піймили се, і відповідно всею силою підперли її заходи — розвиненє такої орґанїзациї — могла би вона мати справдї епохальне значінє. На жаль, доси сього не видно. Не тільки усякі другі просьвітно-економічні товариства чи інституциї не відносять ся до сього дїла як би слїдувало — ще йде й завзята боротьба зі сторони дуже визначних одиниць. Треба бажати, щоб се упередженє як найскорше уступило й американська "Просьвіта" зєднала в собі всїх без виїмку та могла розвинути свою роботу так, як се моглоб мати місце на вільній американській землї.
Ще одною доброю стороною в дїяльности Просьвітної Комісиї є те, що вона через свої просьвітно-економічні інституциї, звязані спільною орґанїзациєю лучить, звязує між собою розсипаних по цілій Америці та Канадї Українців, які доси мимо ріжних льокальних орґанїзаций мало що й знали про себе на взаїм.
І не тільки на американській землї стає Пр. Комісия лучником між земляками, через що завязались також тїснїйші зносини між старим краєм і Америкою — бо ось для помочи у видавництві популярних книжочок та викладів, завязала ся у Львові при тов. "Просьвіта" осібна Комісия для американських видавництв, в склад якої входять: Проф. Іван Боберський, яко голова, д-р Микола Чайківський, містоголова, д-р Ів. Брик, відпоручник львівської "Просьвіти", д-р Ів. Брик, відпоручниу львівської "Просьвіти", д-р Ор. Жеребко, секретар, п. Ол. Кисїлевська, відп. американської Просьвітної Комісиї і панове: Балицький Юл., Бачинський Юл., Весоловський Яросл., д-р Гординський Ярослав, Гребеняк Вол., Демидчук Семен, Залїзнякова Олена, Залїзняк Микола, Ковальський Родіон, д-р Тисовський, Терлецький Омелян, Франко Петро, Янів Осип, яко члени Комісиї.
Просьвітна Американська Комісия зі своєї сторони підносить, що і Американцям належало би завязати сталий центральний народний Комітет, до котрого увійшли би представники усїх укр. товариств. Задачею його було би: 1) Витворенє полїтичної орґанїзациї, 2) стояти в тісних зносинах з полїтичними орґанїзациями старої вітчини по обох боках кордону, 3) інформувати американську пресу про наш народ, його історию, житє й стремлїнє, 4) закладати полїтичні клюби в Америці, для здобутя полїтичного значіня в новій вітчинї, 5) устроюванє полїтичних віч і народних сьвят.
У теперішнім часї, так Просьвітна Комісия як і львівський комітет кладуть найбільшу вагу на зібранє більшого числа готових популярних і відчитів, ілюстрованих чарівною лїхтаркою, які будуть також почитані й увійдуть в розпродаж як ілюстровані книжочки так в Америці як і в Галичинї. Вагу таких готових відчитів порозуміли вже давно инші народи. Хто в Нїмеччині, Poсиї, Анґлїї чи хочби й між Поляками хоче працювати над осьвітою по читальнях чи де инде, не потребує кождий чоловік з осібна на власну руку старати ся о людий, які би хотіли а передовсїм уміли виголосити в читальни виклад, тільки записує собі готовий відчит враз з сериєю образків і користуєть ся готовою, взірцевою працею, писаною фаховими перворядними силами. Через те не наражаєть ся на такі куріози, на які неприготований належито й легковажачий собі публику прелєґент позволяє собі нераз у нас підчас популярного викладу (вистане нагадати тільки те, що доходить до загальної відомости за посередництвом преси!). У Поляків не тільки, що богато відчитів мож купити, але так в Росиї, Познанщинї як і в Галичинї є випожичальнї відчитів враз з образками. В Галичинї на жаданє за малою оплатою розсилає готові виклади враз з образками так людова школа як і людовий унїверситет ім. Міцкевича.
У нас до сього часу якраз дуже бракувало подібного видавництва. Потребу його відчував хиба кождий, хто тільки мав до дїла з якими просьвітними товариствами. Бракови сьому зарадить тепер американське видавництво і сим причинить ся до піднесеня осьвіти не тільки серед еміґрантів, але таксамо і серед цілого укр. населеня "старого краю". Львівський комітет, від якого в порозуміню з Просьвітною Комісиєю залежить вибір тем, винайденє відповідних сил до виконаня роботи, оціненє й справленє готових праць, має задачу вправдї не легку й відвічальну, але за те вельми симпатичну й пожиточну для цілого нашого народу.
Готові праці, які доси вислано до Америки або є в руках рецензентів, є: Становище Українського народу в справі нашого відродженя д-ра Осипа Назарука, Становище жінки в суспільности Ол. Галичанка, 3начінє театру в житю чоловіка Гната Хоткевича, Про москвофільство д-ра Ярос. Гординського, Початки "Сїчи" д-ра Ів. Крипякевича, Про Шевченка і його значінє д-ра Д. Лукияновича, Обясненя до Гайдамаків Ол. Степанівної, Обясненя до Тараса Бульби Ол. Степанівної, Істория заложеня Сполучених Держав Північної Америки, перероблено після Ґумпльовича, Відкритє Америки (переклад), Подорож Нансена переробив Мстислав Рус, Про Австралїю — переклад з польського, Про Китайців, переклад з польського, Що учить економія полїтична, переклад з польського, Про людське тїло 3 виклади, переклад з польського, Як іде житє в людськім тїлї з росийського, Чим живимось, переклад з польського, Про шкідливість алькоголю написав Мстислав Рус, Шкідливість тютюну, переклад, Що бачимо крізь дрібновид, переклад, Початки звіринного сьвіта д-ра Тисовського, Про житє в морі, переробив Вас. Семотюк, Житє ростини, переробив Вас. Семотюк, Ростини, звірята і люди 2 виклади, В природї нїщо не пропадає, переклад, Нутро нашої землї.
Дальше осібні виклади: Про воду, вуголь, огонь, вулькани, сонце, місяць, затьміня сонця і місяця, оборот землї довкола оси, про письмо, друк, папір, про грім, і д. др.
Викінчують ся: Що то є нація д-р Назарук, про Гуцульщину Ол. Галичанка, Про трести американські Микола Яцків, Про солїдаризм, Про вихованє, Про характер, Конституция Спол. Держав, Право в людськім житю, Економічний стан Галицької України А. Жук, Полїтичні партиї на Укр. за давних часів пр. Терлецький, Про сухоти, недуги очий, поміч в наглих випадках і т. д.
Багато праць обіцяли ще инші наші визначні письменники в Галичинї і на Буковинї чи за кордоном.
[Дїло]
15.05.1914