5 травня 1914 р.
Д. Лукіянович. Тарас Шевченко як маляр, написав Ол. Новицький.
Збірник історично-фільософічної секциї Наукового товариства імени Шевченка у Львові т. XIV. Тарас Шевченко як маляр, написав Ол. Новицький. Львів-Москва 1914. Накладом Наукового товариства імени Шевченка. Стор. 35+48+83, ціна 5 К (в арт. оправі 6 К).
Національний Музей у Львові мав в цьвітни с. р. 118 н-рів приросту до ч. 15420 включно: предметами прибуло: друків галицьких 25, чужих 22; рукописів галицьких пол. XVI.—XIX. в. 7; актів, грамот і документів к. XVIII.—XIX. в. 60; листів XIX. в 126 (в тім 10. листів М. Коцюбинського до Остапа Луцького в Чернівцях з 1904—1909 р. та автоґраф оповіданя "У грішний сьвіт" і 3 листи Б. Грінченка до І. Танчаковського у Львові з 1893. р.); збірка рукоп. викладів богословських і проповідий руських і польських; помяників (суботників) XVIII — XIX. в. 4; ґравюр і дереворитів 16; ікон на дошках XVII.—XIX в 19; хатних образів на шклї 5, на полотнї XVIII.—XIX. в. 3; різьб церковних XVII.—XIX. в. 7; антимінс з 1723. р.; портретів 2; фотоґрафій і клїш 15; карток-видівок 52; альбум сокільського злету в Празї 1912 р.; монет римських 36, иньших 241; медалїв 15; предметів археольоґічних 12 (в тім оловяна печатка князя Данила); предметів етноґрафічних 16+40 писанок; виробів глиняних галицьких гончарів 7; шкляний пугар різаний XVIII. в. і 2 зелїзні била (одно дуже інтересної форми). На приріст сей зложили ся дари: о. крил. Т. Войнаровського. оо.: сов І. Ляторовського, Ю. Дорожинського, М. Льва, Т. Банаха, д-ра К. Богачевського, В. Цебровського, сов. І. Пастернака, Т. Івасика, Ом. Целевича, Наконечного; пп: Д. В. Антоновича з Київа, Остапа Луцького з Черновець, радн. дв. кр. інспектоpa І. Матїєва, д-ра Л. Озаркевича, І. Танчаковського, М. Дольницького, д-ра М. Боднара, В. Хомина, К. Федика, М. Декайла, Е. Дудикевича, О. Шміґельського, М. Кота, М. Волошина, Матковського, Немиловича, Пришляка, В. Скибінського, А. Трача, В. Войчика, Дудикевича, Г. Гамала, Б. Заклинського, Л. Лапчинського, Е. Корчинського, М. Головчака, Іванчука; пань: Е. Волошинової, Лабійової, С. Матчевої, Ір. Шухевичевої; церковного брацтва в Висоцку і музичної накладні "Торбан" у Львові. В тім часї оглянуло Музей (з двотижневою перервою) 263 осіб, до загального числа 1818 включно.
Між нашими робітниками в Нїмеччинї.
Пише нам принагідний співробітник:
Сего року довело ся менї провести час Великодних Сьвят між нашими робітниками на пруськім Шлеску та приглянути ся з близька їх житю-бутю на чужинї. Горішний Шлеск завдяки своїм численним копальням вугля та зелїзної руди і цинку, як також цегольням і иншим фабрикам — країна з високо розвиненим фабричним промислом. З тої причини значна часть робітників, занята в нїмецькім промислї, якраз проживав на Шлеску та знаходить в фабриках постійне занятє і добрий заробок. Досить значний їх процент становлять наші робітники, а їх число має виносити до 15 тисяч. Найбільше їх знаходить занятє при копальнях вугля, що розсіялись густо довкола Катович. Пересїчна денна платня робітника виносить 3—4 марки. При роботї на акорд є вона далеко більша. Кромі сего кождий робітник, що працює постійно та не опускає без причини робочих днїв одержує премію у висотї 15—20 марок. Кожда більша копальня побудувала для робітників мешкальні доми (Schlafhaus), уладжені після всяких вимог і гіґієни, з центральним огріванєм, елєктричним осьвітленєм і водопроводами. За мешканє враз в опалом і сьвітлом платить кождий мешканець 10 фенїґів денно, або 3 марки місячно. В тих домах панує велика чистота, а порядку пильнує т. зв. шляфмайстер, який є господарем цілого дому. Кождий робітник, що вертає з копальнї, мусить викупати ся і переодягнути ся і що-й-но так може увійти до кімнати на спочинок. Кімнати просторі і сьвітляні. Наші робітники ведуть ся на загал чесно і тверезо та щадять запрацьований гріш, відсилаючи ощадности домів. Лучають ся, правда, виїмки, але тих, взявши на увагу число робітників, не богато. Наше "Відродженє" і між ними має своїх членів, а п. Ф. Наконечний, сьвідомий наш громадянин, ширить ідею повздержности від алькоголю та зєднує членів "Відродженю".
На зверх представляють ся наші люди дуже добре. Особливо ті, що вже тут трохи довше пробувають, виглядають як справдїшні нїмці "бірґери", а многі підучують ся нїмецької мови і вже від біди порозумівають ся з місцевим населенєм. Треба однак признати, що з тою зверхною зміною не слїдно у наших людий і внутрішної зміни. Наші люди почувають себе Українцями, а та сьвідомість тут на чужинї виступає сильнїйше нїж дома. Рівнож і з погляду релїґійно-морального не стоять вони низше від тих, що лишили ся дома, а побут на чужинї радше загартував їх та навчив ще лїпше любити своє. Ясним сего доказом були Великодні Сьвята.
Богослуженє на Великдень відправили в костелї св. ап. Петра і Павла в Катовичах о. Ганицький і другий сьвященик, що прибув з краю. Сповідь тревала від 5 рано до 12 в полуднє а по нїмецькім богослуженю розпочалась наша співана Служба Божа. Наші люди з подальших копалень спішили поїздами до Катович та майже виповнили просторий костел. Народу було до 4000 душ. Співали на "самоїлку" а коли залунало наше прегарне "Христос воскрес", у многих потекли сльози втїхи та туги і жалю за рідними, що лишили ся дома та в тім тяжкім році не весело сьвяткують. Прегарну, патріотичну проповідь виголосив той гість сьвященик, а після неї відбуло ся сьвяченє пасок та всяких великодних "снїдів", які наші люди уставили в два ряди через цілий костел аж до входових дверий. Між мясивом красували ся і наші писанки, писані таки самими робітниками. На хвилю мало ся вражінє, що ми не на чужинї, а десь на селї в Галичинї, а вражінє те ослабляли хиба величаві мури ґотицького храму. По год. 3-ій з полудня скінчило ся богослуженє. Тай на другий день в Байтен костел св. Марґарети був повний наших людий, а що він менше просторий від катовицького, то тут й не всї змістили ся, а стояли попід костелом на цвинтари. Менше людий було на богослуженю в Рудї, але се була велика субота, день робучий, тож люди не могли покидати праці.
Взагалї я винїс корисне вражінє із побуту між нашими людьми. Одно лише дає ся болючо відчувати, а то недостача своєї церкви, за яку покликані до сего чинники конечно повинні подбати. Коли зважимо, що таке значне число наших робітників живе в найблизшій околиці Катович, що до Катович є дуже вигідне зелїзниче і трамваєве полученє з околичними копальнями-центрами праці наших людий, то церкву нашу належить побудувати в Катовичах. При такій великій скількости наших робітників річ пішла би скоро і не представляла би великих трудностий, а для наших робітників мала би велике значінє не лиш з погляду релїґійно-морального, а і національного. Річ заслугує на розвагу.
Війна в Мексику.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) З Ель Пасо доносять, що ґен. Каранца відкинув домаганє, щоби підчас посередництва здержав неприятельську акцию проти Гуерти. Ноту сего змісту вислано в суботу до Вашінґгону.
БЕРЛЇН (Пр. т.) Berliner Zeitung доносить з Ню Йорку, що акция посередництва має малі вигляди довести до мирового полагодженя конфлїкту.
ЛЬОНДОН (Пр. т.) Times доносять з Мексика, що Гуерта, побоюючи ся за своє житє, проводить ночі в автомобіли. Занепав він на здоровлю, так що побоюють ся, що розвинеть ся поважна умова недуга.
ВІДЕНЬ (Пр. т.) З Веракруз доносять, що становище Гуерти захитане. Правительственні війска мали заявити ся за ґенералом Блянкетом, противником Гуерти і готові получити ся з повстанцями.
Анґлїйські часописи доносять, що 2 с. м. мексиканські війска, не зважаючи на розєм, заатакували під Веракруз і в самім містї становища Злучених Держав, але їх відперли. Мексиканці втратили 200 убитих і ранених.
МЕКСИКО (Ткб.) Телєґрама з Манзанілї доносить, що пароплав "Cuciła" затонув, натрафивши на міну підводну підложену під американський корабель. Число жертв незвісне. Американський консуль Манзанілї з 300 Американцями утїк до Каліфорнїї.
(«Дїло»)
Kursa przygotowawcze do egzaminów.
Powszechnie słyszeć się dają skargi rodziców i profesorów szkól średnich, że kandydaci klasy I. są najczęściej źle przygotowani do tej klasy i nie mogą sobie dać rady w tej klasie z nauka. Główną przyczyną tego zdaje się jest odmienny sposób nauczania i nagła zmiana w planie naukowym. Chlopiec nie mogąc się w klasie I. należycie orjentować, traci chęć do nauki, zaczyna się opuszczać i przynosi temsamem szkodę dla siebie i dla rodziców, gdyż ci muszą jego niepowodzenie własna kieszenią drogo opłacać. Leży więc w interesie rodzców i dzieci, by złemu choć w części zapobiedz.
Myśl tę wprowadza w czyn Polskie Towarzystwo oświatowe i dobroczynne "Rada Ubogich" we Lwowie (sekcja oświatowa), urządzając w dniach najbliższych przy istniejących swych uczelniach popołudniowy kurs przygotowawczy do kgzaminów wstępnych do klasy I. i gimnazjalnej lub realnej. Na kurs ten mogą uczęszczać uczniowie szkół ludowych, którzy w terminie przedwakacyjnym, lub powakacyjnym egzamin wstępny składać maja. Na kursie tym nietylko przygotowuje się ucznia należycie do egzaminu, lecz zaznajomi się go także ze sposobem nauczania w gimnazjum i z głównymi przedmiotami wykładów (n. p. łaciną). Uczniowie zamożniejsi płacą bardzo mało, biedni nie płacą nic. Zgłoszenia każdego dnia od godz. 4 popołudniu do 1/2 8 wieczorem w sekretariacie Towarzystwa, ul. Szeptyckich 1. 42. I. piętro.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
6 травня 1914 р.
Дирекція українського театру, упрошена місцевими та замісцевими громадянами, рішила ся приїхати до Калуша зі своєю трупою та дати дня 9., 10., 11. в сали "Народного Дому" ще три представленя. В суботу 9. мая "Галька", в неділю 10. мая "Чорна пантера та білий медвідь", понедїлок 11. мая "Еней на мандрівці", опера д-ра Лопатинського. Можна сподїватись, що місцева і замісцева публика підіпре наш театр та виповнить на всїх трех представленях салю по береги.
Великі маневри кавалєриї в середній Галичинї. Під вражінєм досьвідів з останної балканської війни задумала війскова управа подбати більше про двигненє і скріпленє кавалериї, котрої операцийне і тактичне значінє в останнім часї значно зросло. В тій ціли уряджуєть ся на осїнь великі маневри кавалєриї в середній Галичинї. В маневрах візьме участь львівський і перемиський корпус кавалєриї, а також деякі реґіменти з инших корпусів при підмозї віддїлів з машиновими карабінами і роверових компанїй.
Запомоги для емеритованих учителїв. В буджетї краєвого шкільного фонду за 1913. рік визначив сойм 50.000 кор. на запомоги для емеритованих учителїв народних, котрі перейшли в стан спочинку перед днем 1. липня 1907 і для оставших по них вдів і сиріт. З сеї квоти, що стоїть до розпорядимости краєвій шкільній радї, можуть бути удїлені також пізнїйшим емеритам, а також їх вдовам і сиротам в случаях, які заслугують на особливе узглядненє. Прошеня о запомогу повинні вносити інтересовані до кр. шк. ради, долучуючи декрет признаня емеритури згл. вдовичої чи сиротинської пенсиї.
Для пошанованя сотих роковин уродин Т. Шевченка було дня 24. цьвітня сьвяточне засїданє "Towarzystw-a Słowiańsk-oгo" в Кракові. Радник Завілїнський, директор IV. ґімназиї, редактор "Poradnik-a językow-oгo", почав засїданє гарною промовою, котру закінчив словами: "On kochał Ukrainę! Kochajmy go!" Відтак виголосив поет Богдан Лепкий півторагодинний виклад, в котрім на історичнім тлї змалював велику постать поета і борця за волю, начеркнув лїнїю його лїтературної творчости, та вказав на високу стійність його визвольного слова. Слухачам основний виклад припав дуже до вподоби.
Анґлїя і Росия.
Орґани британських імпериялїстів останними часами досить часто повторювали думку, що Анґлїя "стоїть і подає" разом з Франциєю, себто що в інтересах своєї власної самооборони Анґлїя мусить тримати разом з Франциєю, бо на випадок її погрому Нїмеччиною Анґлїя була би занадто загрожена нїмецькою конкуренциєю у своїм сьвітовім положеню. Одначе ті самі імпериялїстичні орґани, що правда, в дуже чемній формі, відкинули думку про переміну потрійного порозуміня на потрійний союз. Зробили вони це, розумієть ся, не лише з тої причини, що Анґлїя прінціпіяльно тримаєть ся своєї традицийної полїтики не входити в тїснїйші союзи з континентальними державами, але також тому, що в дїйсности аґітацию на користь союзу вела головно Росия, а Анґлїя нї в якім разї не хоче й не може звязати свою полїтику з полїтикою Росиї. Властивий інїциятор недавної пропаґанди на користь союзу, париський амбасадор Ізвольський має на оці лише одну ціль — здобути союзника, який ішов би разом з Росиєю в її панслявістичних змаганях що-до бальканського півострову й її войовничих замірах проти Австро-Угорщини й союзної з нею Нїмеччини, які є головними перешкодами на дорозї росийської аґресивної полїтики. Одначе заміри Ізвольського скінчили ся невдачею. У своїй заїлости він забув, що власне останними часами провідник анґлїйської заграничної полїтики, сер Едвард Ґрей, докладав усяких заходів, щоби навязати приятельські відносини з Нїмеччиною. Він забув також, що Анґлїя не з доброї волї, а під примусом обставин приступила навіть до потрійного порозуміня. Нарештї лише безличність представників росийської заграничної полїтики могла піддати їм думку, що Анґлїя може піти в хвостї полїтики, яка кінець кінцем загрожує власним інтересам самої Анґлїї. І справдї, сеж ясно, що на випадок побіди Росиї над Австро-Угорщиною, Росия стала би найгіршою конкуренткою Анґлїї на близькому сходї.
Крім сих причин загальної й основної натури провідник бритийської заграничної полїтики останними часами на прикладї Персиї міг добре переконати ся, що Росия зовсїм не числить ся з інтересами Анґлїї, а навіть веде небезпечну для неї полїтику. Для ілюстрациї сього твердженя наведемо два приклади.
Росийське правительство не задоволяєть ся ізоляциєю й економічним використанєм перської провінциї Азербайджану. Воно виробило новий плян, який має повести до нарушеня цілості Персиї, й поручило переведенє сього пляну свому дипльоматичному представникови в Персиї. В своїм часї між перським правительством з одної сторони, бритийським і росийським з другої зроблено умову, що шведські офіцери мають орґанїзувати в Персиї жандармерию. Тепер росийське правительство, нїби забувши про сей договір, устами свого представника домагаєть ся від перського мінїстра, щоби орґанїзация жандармів не була поширена на північну Персию, щоби там була утворена козача бриґада і щоби полїцийна орґанїзация країни була поручена не шведським, а росийським офіцерам. Се домаганє Росиї має своїм наслїдком цілковиту окремішнїсть цивільної, полїцийної й воєнної адмінїстрациї в північній Персиї і практично означує відділенє її від Персиї полудневої. Тим часом в 1907 році Росия в конвенциї з Анґлїєю урочисто зобовязала ся нї в чім не нарушати цілости Персиї. Се її зобовязане годї погодити з теперішним домаганєм, що ставить цілу північну Персию під воєнну власть Росиї й дає їй можливість мілїтарною силою впливати на перське конституцийне правительство.
Додамо до сього, що ся полїтика Росиї загрожує також Нїмеччинї, яка має щораз більші торговельні інтереси в північній Персиї. Нїмеччина, як і Анґлїя, мусять охороняти цілість Персиї й не можуть позволити, щоби Росия забрала в свої руки дуже важні стратегічні позициї в Азербайджанї, бо сим способом Росия могла би загрожувати Баґдадській зелїзниці.
Ще більше навчаючим для Анґлїї є другий приклад. Не так давно Росия виступила з пляном будови зелїзницї через Персию, яка мала би вязати росийські зелїзниці з сею зелїзницею, що кінчила ся би у границь Індиї. Бритийське правительство запропонувало инший плян будови — зелїзниця мала би не перетинати Персию по серединї, а йти здовж перської затоки. Анґлїйське правительство мало тут ту думку, що як би Росия коли схотїла використати зелїзницю для транспортованя свого війска на границі Індиї, бритийська фльота дуже легко могла би обстрілювати сю зелїзницю ґранатами. Росийське правительство зрозуміло, о що ходить, і з того часу перестало згадувати про проєкти будови зелїзниць. Се показує, що Росия все має на увазї здобути собі через Персию доступ до Індиї, сеї скарбниці сьвіта. Таким чином Анґлїя постійно мусить бути дуже уважною на росийські заходи в Персиї й Афґанїстанї.
Се було би страшне чудо, як би анґлїйський мінїстер заграничних справ, маючи такий досьвід з "заприязненою" державою, не відбивав ся руками й ногами проти союзу з Росиєю, яка під покривкою "сердечного порозуміня" розширює свої азийські здобутки, а навіть думає й робить приготованя до забраня одного з найкрасших володїнь свого спільника. За своє належанє до потрійного порозуміня, яке має удержувати в Европі прославлену "европейську рівновагу", Анґлїї доводить ся дорого платити в Азиї. Зрозуміло, що при таких обставинах Анґлїю годї притягнути до союзу з Росиєю.
Протиавстрийські демонстрациї.
В італїйських містах відбули ся збори італїйських студентів з протестом проти подїй в Триєстї дня 1. мая. В кількох містах прийшло до перепалок між властию і студентами. В унїверситетї в Римі студенти мали збори, потім вислали до ректора депутацию з жаданєм, щоби хоругов, яка має на будинку, казав знизити до половини машту. Ректор відмовив, потім студенти повибивали вікна. Інтервенювала полїция і виперла студентів.
НЕАПОЛЬ. (Пр. ткб.) Вчера було в унїверситетї віче студентів і професорів в справі демонстрациї в Триєстї. Полїция в Римі сконфіскувала відозву, підбурюючу населенє проти Австриї.
Росия береть ся до Фінляндиї.
ПЕТЕРБУРГ. (Пр. тел.) Специяльне засїданє ради мінїстрів заявило ся за придїленєм до петербурської ґубернїї трех фінляндських округів Теріоки, Никирка і Ківенеб, які доси належать до виборської ґубернїї, а то в інтересї краєвої оборони із стратеґічних оглядів.
Авантури в думі.
ПЕТЕРБУРГ. (Пет. аґ.) На порядку нарад думи був звіт буджетової комісиї про державний буджет на 1914 р. Коли почали ся буджетові наради, мав промовляти президент мінїстрів Горемикін. Ледви вийшов на трибуну, почав ся на крайній лївиці гамір; кричали "досить", "не дамо говорити", вдаряли в пульпіти; не зважаючи на упімненя президента Родзянка, гамір не уставав. Предсїдатель внїс приміненє найвисшого виміру кари, себто виключити 8 послів, членів социяльної демократиї і ґрупи праці з 15 засїдань. Посли сї складали заяви. Скобелеви і Шенкльови відібрав предсїдатель голос і запорядив видаленє послів, заявляючи, що для пошанованя достойности палати засїданє перериває і просить Шенкля, щоби вийшов зі салї. Коли сей не хотїв послухати, всї вийшли зі салї, полишаючи його самого.
Заворушеня в Кольорадо.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Австро-угорський амбасадор відвідав учера державного секретаря Бріяна, щоби поінформувати ся про положенє на теренї гірничого страйку в Кольорадо; більша часть тамошних гірничих робітників се австрийські або угорські горожани. Зачувати, що піднесеть ся претенсиї відшкодованя за убитих підчас гірничих заворушень.
Війна в Мексику.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Ґенерал Фонстен доносить, що Мексиканці жадають, щоби їм віддати водопроводні стациї коло Веракруз. Фонстен домагаєть ся інструкций.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Американський панцирник "Вашінґтон," який їхав до Веракруз, задержано в дорозї приказуючи, щоби відплив якнайскорше до північних побереж Сан Домінґо, бо між чужинцями запанував переполох з причини бомбардованя Пуерто Пляте.
ВЕРАКРУЗ. (Ткб) Відозва ґен. Запати з 1. мая, оголошена позавчера, констатує, що повстанці з полудневого Мексика хочуть заатакувати місто Мексико і видали засуд смерти на Гуерту і ґен. Блянкета.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Адмірал Майо доносить, що під Тампіко відбувають ся дальше перепалки між союзним війском і прихильниками конституциї. Майо каже, що міг би легко заняти Тампіко своїми силами, коли се було би вказане.
Адмірал Беджер доносить, що Гуерта заборонив цловим урядникам в усїх пристанях полагоджувати цлові формальности з кораблями призначеними до пристаний Злучених Держав, або які відтам прибувають.
ҐАЛВЕСТОН. (Ткб.) Чотири перевозові кораблї є готові до висилки нових війск до Веракруз.
ВАШІНҐТОН (Ткб.) Адмірал Беджер доносить, що в Меля Люіка взято до неволї 13 Американців.
ТОРЕОН (Ткб.) На зазив прихильників Гуерти получити оружні сили для прогнаня Американцїв ґен. Біля відповів зовсїм відмовно. Сказав він, що прихильники Гуерти для власних цілий спровокували інтервенцию чужинців.
Вибух динаміту.
ПАНАМА (Ткб.) В правительственнім маґазинї динаміту в Панамі наступив вибух, причім 8 осіб згинуло, а 17 є ранених.
ПАНАМА (Ткб.) Вибух складу динаміту викликала пожежа лїсів, яка перенесла ся на ceй будинок. Більшість убитих вибухом се огневі сторожі.
З горіючого пароплава.
НЮ ЙОРК (Ткб.) Пароплав "Франконїя" доносить з Сабл Айленд, що 13 робітників анґлїйського пароплава "Колюмбіян", котрий в недїлю вечером в дорозї з Антверпії до Ню-Йорку станув в полуміни, взято на поклад "Франконїї". Корабель шукає ще другої лодки, гоненої по мори, яка везе першого і другого офіцира і 17 людий з залоги.
(«Дїло»)
____________________________
7 травня 1914 р.
"Сьмішно вже нинї уявляти собі цілий народ з чужою граматикою в руках..." Так писав 1848 р. о. Антін Петрушевич. Можливо, на тямці мав небіщик ту сьмішну картину з "Енеїди" Котляревського, де то ціле троянське племя засїло коло Перської граматки й гуло по латинськи, аж пріло, заохочуване тройчаткою Енея, поки не вивчилось називати всего на ус, свойого пана домінусом, а себе Троянусами.
Але сьміх сьміхом, а мудрість мудростю. Висша мудрість часом велить хочби і в роли блазна іти до означеної ціли. Звелїла й Бендасюкови видати в 1909 р. "Граматику русского литературного языка для русскихъ въ Галичинѣ, Буковинѣ и Угріи".
Пожежа Ходорова. Вчера передполуднем вибухла в Ходорові на одній з найлюднїйших улиць пожежа, котра наслїдком сильного вихру перекидала ся з камениці на каменицю. За годину горіло вже 40 камениць. Акция місцевої огневої сторожі була замала, тому зареквіровано рогатинську сторожу і щойно спільними силами вдало ся зльокалїзувати огонь. Шкода виносить понад 100.000 корон, 40 родин остало без даху.
Кровава сцена розіграла ся вчера передполуднем у Львові на Бернардинській площі. Галицькою улицею йшов 19 лїтний Иосиф Марусєвич, тепер без занятя, зі своєю любовницею Куйбідою. Стрінули ся з кафлярем Брониславом Камінським і мулярями Йосифом Міґасюком і двома братами Комінками. Міґасюк, побачивши Куйбіду, котра передше була його любовницею, почав робити їй закиди. В її оборонї станув Марусєвич. Почала ся суперечка, але всї дуже бояли ся приступити до Матусєвича, бо знали, що має револьвер. Ішли дальше від него, хотячи віддати його в руки полїциї. На пл. Бернардинській, коли хотїли підійти близше до Марусєвича, він сягнув рукою до кишенї. Камінський хотїв його обезсилити. Тодї М. вирвав ся і вистрілив до Камінського в голову. Потім вистрілив ще до Міґасюка, але куля пробила лише капелюх. Присутні схопили Марусєвича і віддали в руки полїциї. Раненого Камінського відвезла ратункова стация до загального шпиталю. Куйбіда в замішаню втікла.
Автомобіль-сани. Перед численно зібраними гістьми, представниками війскових і цивільних властий, представив інжінір Вільгельм Ґебель з Берлїна свій нововинайдений тягаровий автомобіль без колїс, на поли під Познанем. Сей автомобіль порушаєть ся не на колесах, але на полозах, котрі на переміну підносять ся й опадають. Проба їзди випала добре.
Фундация львівського міщанина.
Heдавно померший львівський міщанин Лука Mpaзек записав весь свій маєток — коло мілїона вартости — на опіку й вихованє дїтий неслюбного походженя. В завіщаню, яке дивує своєю високою гуманїтарністю, пише тестатор: "Не маючи потомства анї конечних спадкоємців, постановив я майно своє посьвятити молодїжи, котра вже з уродженя мусить двигати несправедливе ярмо мнимого сорому. Ціле майно призначую на несенє помочи убогій молодїжи неслюбного походженя, родом з Галичини, без всякої ріжниці національности або віроісповіданя". Дальше подрібно подає рами фундацийного акту і тут пише про моральне вихованє дїтий: під моральним вихованєм розумію стремлїнє до того, щоби дитина пізнала свої обовязки супроти Бога, ближних, суспільности і власної совісти і бажаня, щоби осягано ціль без наклонюваня дїтей до біґотериї і пересадної релїґійности та без пліплюваня нетерпимости расової, племінної або віроісповідної. Що-до кураториї, котра має складати ся з сїмох членів, то постановляє: "На всякий спосіб бажаю собі, щоби в кураторах була принайменше одна женщина, один Жид і один Русин". Дальше подає тестатор, як має бути уладжений інститут з боку педаґоґічного і гіґієнїчного.
Штірк в Будапештї.
БУДАПЕШТ. (Ткб.) Прибув сюди ґр. Штірк в товаристві мін. рад. Ергарда.
Анґлїйські гостї.
ТРИЄСТ. (Ткб.) Перебуваючі тут офіцири анґлїйської ескадри відїхали вчера до Мірамаре, де їх торжественно принято.
Протиавстрийські демонстрациї.
РИМ. (Пр. тел.) Унїверситет з огляду на демонстрациї буде замкнений кілька днїв. Здаєть ся, що завдяки острому виступови преси демонстрациї не повторять ся.
Поворот нїмецької цісарської пари.
ҐЕНУЯ (Ткб.) По принятю властий на покладї корабля "Гогенцолєрн" нїмецький цісар і цісарева покинули корабель і відїхали на дворець, а відтам о год. 11. відїхали назад до Нїмеччини.
Книгарська вистава.
ЛИПСК. (Ткб.) Отворено тут учера торжественно міжнародну виставу книгарського промислу.
Ульстер.
ЛЬОНДОН. (Пр. тел.) Times доносять, що відбула ся приватна конференция між Аскітом, Бонаром Льо і Керзоном в справі Ульстера. Гадають, що справу вдасть ся полагодити мирним способом.
Конфлїкт Анґлїї з Гаіті.
ПОРТ ПРІНС. (Ткб.) Дипльоматичний заступник Анґлїї вручив правительству Гаїті ультімат з жаданєм заплати 26.000 долярів одному бритийському горожанинови за ушкоджений підчас революциї тартак. Реченець минув учера о год. 6. вечером.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) На вістку про ультімат Анґлїї до Гаіті державний департамент порозумів ся з заступником Анґлїї в справі продовженя реченця републиці.
Війна в Мексику.
ВАШІНҐТОН (Ткб.). Державний секретар Бріян оголошує, що американські посередники зберуть ся 18 мая при водопадї Нїяґари в Канадї.
ВЕРАКРУЗ. (Ткб.). Зелїзничий міст на простори до Сан Франціско і недалекий малий міст висаджено у воздух. Також під иншими мостами є міни.
З горіючого корабля.
НЮ ЙОРК (Ткб.). Урядники лїнїї "Leland" заявляють, що пароплав "Колюмбіян" не мав подорожних, а залога складала ся з 70 людий. Залога дуже потерпіла з причини виснаженя, перебувши 40 годин на човнах. Огонь на пароплаві повстав в недїлю.
СЕЙБЛ АЙЛЕНД. (Ткб.). Капітан Мекдональд прибув сюди з 30 людьми залоги "Колюмбіян". Бракує ще кілька лодок, доси бракує 27 людий залоги.
(«Дїло»)
Zawiadomienia.
Konkurs na miejsca w miejskich kolonjach wakacyjnych. Magistrat m. Lwowa ogłasza konkurs na 120 miejsc w miejskich kolonjach wakacyjnych w Brzuchowicach dla chłopców i dziewcząt. O miejsca te ubiegać się mogą uczniowie i uczenice miejskich szkół ludowych i wydziałowych we Lwowie w wieku 8 do 12 lat. Pierwszeństwo do przyjęcia mają dzieci urzędników i sług gminy m. Lwowa, następnie wychowankowie miejskiego zakładu sierót, wreszcie dzieci ubogich rękodzielników i przemysłowców we Lwowie. Podanie o przyjęcie do kolonji, zaopatrzone w metrykę chrztu, świadectwo ubóstwa i świadectwo szkolne z ostatniego półrocza należy wnieść wprost do departamentu VIII. magistratu w terminie do 1. czerwca 1914. Przyjęci do kolonjł mają zabrać ze sobą bieliznę, dwa ubrania i dwie pary obuwia. Pościeli brać nie wolno.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
8 травня 1914 р.
Д-р Василь Щурат. Ціль оборони "підлих одновірців".
Розбір Польщі і приготовленє до розбору Австриї: сторінка з минулого й сучасного росийської полїтики.
"День фіялок", уладжений заходом Кружка У.П.Т. ім. кн. Льва у Львові дня 3. мая в користь школи ім. кн. Льва на Личакові, приніс загального приходу з усїх пушок (з виїмком двох, котрі доси не могли бути розпечатані), 406 корон 37 сот. Старшина Кружка почуває ся до милого обовязку зложити подяку ласкавим жертводавцям, котрі своїми лептами причинили ся до гарного вислїду збірки, дальше Головній Управі У.П.Т. за відступленє першої весняної недїльної збірки з дня 3. мая на користь кружка і панночкам, котрі з великою посьвятою заняли ся збіркою — а головно тим, котрі зазнали прикрости від непокликаних людий. — Старшина Kpyжкa У.П.Т. ім. кн. Льва у Львові.
Огнї. Великий огонь повстав на дни 30 м. м. около години 4. рано в Мізуни старім, долинського повіту зі стайнї Ілька Костева, котрий в наслїдок сильного вітру перенїс ся на сусїдні будинки і в протягу 4 годин цілковито знищив 43 домів мешкальних, 15 стоділ, 25 стаєн, 12 склепів з ріжними товарами а в кінци спалило ся 1 віл, 17 овець, 4 штук свиний. Межи повисшими будинками згоріло також приходство і школа, котрі були обезпечені в тов. "Славія", де їх перенїс з тов. "Днїстер" русский батюшка Дорожинський. Будинки згадані були обезпечені в части в "Днїстрі", а зрештою в "Славії" і тов. краківськім, а богато будинків не було цілком обезпечених. Причина огню на разї невідома а слїдство в тій справі веде суд в долинї.
Виборче право для жінок в Анґлїї. 6. с. м. радила палата льордів в Анґлїї перший раз над справою удїленя жінкам виборчих прав. На порядку нарад стояло внесене льорда Сельборна на удїленє жінкам виборчих прав. По дводневних нарадах внесенє відкинено 140 голосами проти 60.
Памятник М. Л. Кропивницькому 23 ст. ст. цьвітня відбудеть ся відкритє в Харкові памятника М. Л. Кропивницькому. На могилї небіщика буде відправлена торжественна панахида.
"Спілка для увільнюваня пописових від військової служби". Краківські власти впали на слід зорґанїзованої спілки, котрої цілию було увільнюванє пописових від війскової служби способами, які лише вдали ся. Найдїяльнїйшою в сій спілці була 40-лїтна Анеля Кляйнвахсова, котру вже й арештовано. Крім неї арештовано ще кількох членів спілки, а мають наступити ще дальші арештованя. Догадують ся, що краківська спілка, се лише філїя стоваришеня, яке обіймає цілу Галичину. Слїдство утруднене, бо всї арештовані відказують ся зізнавати.
Дещо про задачі новочасної держави.
Два австрийські торговельники хотїли — доносять про се нїмецькі часописи — для торговельних цілий вправити ся в еспанській мові і для сього використати свою лїтну відпустку на побут на еспанськім побережу. Отже звернули ся до ц. к. австро-угорського конзуляту в Мадритї з просьбою о інформациї, на що дістали таку відповідь:
"В полагодженю Вашого поданя з 1. с. м. (яке зрештою на основі позициї II. 28. конзулярної тарифи належитостий підлягає належитости 4.50 кор. і порто 50 сот., разом 5 кор.) повідомляєть ся, що ц. і к. конзуляти зовсїм не є покликані до даваня відповідий на такі питаня чисто приватної натури. Є се радше річ якогось бюра подорожий або подібної інституциї. Управитель ц. і к. конзуляту".
Діставши таку "чемну" відповідь, австрийські торговельники рішили спробувати иншої дороги і звернули ся до одного свого знайомого, горожанина Нїмеччини, щоб він удав ся з такою самою просьбою до нїмецького конзуля в Мадритї. Той відповів:
"Як місцевости, які могли-б бути корисні для Ваших знакомих, вказую Валєнцию, Маляту, Сантандер і Сан Себастиян. В двох перших місцевостях клїмат є лагідний, але також теплїйший, і вони надають ся найлїпше на побут в маю. В Сантандер і Сан Севастиян клїмат холоднїйший і удар хвиль сильнїйший.
Властивий купелевий сезон в Еспанїї не зачинаєть ся перед половиною червня, при чім маю на думці купелеві місцевости на пінічнім побережу. Що до вишуканя учителя мови, то найлїпше буде оглянути ся за ними вже на місци. Може цісарські конзуляти, які б в усїх тих місцевостях, удїлять в сїй справі близших інформаций. Крім того раджу купити найновійше виданє провідника Бедекера по Еспанїї й Портуґалїї, звідки можна докладнїйше довідати ся про відносини в Еспанїї. Цісарський конзуль".
Отсї дві відповіди конзулїв двох держав у тій самій справі, — хоч сама справа яка дрібна, — дають дуже ярку ілюстрацию до характеристики розуміня задач новочасної держави двома державними функціонарями: австрийським і німецьким.
Прочитайте лист австро-угорського конзуля, і побачите, що се бюрократ абсолютистичного типу, який думає, що держава є на те, щоби панувати над своїми підданими, а він, функціонар держави, на те, щоб виконувати те панованє. А прочитайте лист нїмецького конзуля, і побачите, що він задачу держави розуміє зовсїм инакше, що держава є орґанїзациєю суспільности та що суспільність має право вимагати від неї як найбільшої помочи й охорони. Се розуміє нїмецький конзуль і дає інформациї навіть тодї, коли він по букві закона до сього необовязаний, бо знає, що се його моральний обовязок та що сповненє його причинить ся до добра держави, скріпить привязанє горожан до неї.
Словом, ріжниця між ніїмецьким і австрийським конзулем величезна. А підїм далї на схід, прим. до Росиї, то росийський конзуль навіть те, до чого по букві закона обовязаний, сповняє як акт ласки представника держави для підданого, викричить ся на нього (сьвідками таких кроків є нераз ті, що мають інтереси в львівськім росийськім конзулятї). А що-до відношеня горожан росийської держави до росийських конзулятів, то сьміло сказати можна, що порядний горожанин почуває себе щасливим, як не мусить іти до "свого" конзуля, і коли б він звернув ся до нього по інформациї в якій небудь приватній справі, то се кидало би дуже підозріле сьвітло на його полїтичну чесність.
Бо инакша є держава росийська, инакша австрийська, инакша нїмецька, инакша француська і т. д., — кожда з них побудована на инших основах і инакше розуміє й виконує свої задачі супроти горожан. Щоби подати як найяркійший примір, вистане вказати, що коли зовсїм спокійний росийський горожанин рад, як не має нїякого дїла з державою, в Франциї париська біржа праці, гніздо синдикалїстів, є державною інституциєю. Там робітнича орґанїзация, яка змагає до усуненя державної орґанїзациї взагалї, домагаєть ся від сучасної держави, щоб вона служила інтересам робітничої орґанїзациї і користуєть ся тою услугою, — а в Росиї?
Маючи се на увазї, зрозуміємо, чому прим. Рада так а не инакше ставить ся до нашої боротьби проти москвофільства. Ми домагаємо ся від держави, щоб вона охороняла наші національні інтереси, а се в Росиї, де мають перед очима такий тип держави, як росийська, розуміють як накликуванє орґанів власти проти москвофільства.
А тимчасом чим культурнїйша держава, тим більше домагань ставлять до неї горожани і ціла боротьба за реформи державного ладу є власне боротьбою за державу, за те, щоби держава не була володарем над підданими, тільки орґанїзациєю для сповнюваня певних задач потрібних для громадянства.
Се треба розуміти, що не всї держави такі як росийська, що вже навіть австрийська держава, хоч не може рівнати ся з Анґлїєю чи Франциєю, є державою зовсїм иншого типу та що її відношенє до горожан зовсїм инше. А тодї не було би й тих усїх непорозумінь, від яких з приводу москвофільського процесу аж кишить в Радї.
Здоровлє цісаря.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Про стан здоровля цісаря дано вчера вечером такий бюлєтин: Симптоми нежиту по правій сторонї не виказують нїяких змін, що заслугували би на увагу. Кашель був за дня дещо сильнїший. Акция серця і загальний стан зовсїм вдоволяючі.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Про здоровлє цісаря доносить Korrespondenz Wilhelm, що ніч була добра, зяви в олегочній зменшили ся, загальний стан вже добрий.
Чесько-нїмецькі переговори.
БУДАПЕШТ. (Ткб.) Премієр Штірк порозумівав з перебуваючими тут членами консервативної і вірноконституцийної більшої посїлости з Чехії в справі нових угодових чесько-нїмецьких переговорів.
Протиавстрийські демонстрації.
РИМ. (Стефані.) Подана одною з віденських часописий і повторена Matin-ом вістка про знищенє меблїв австро-угорського консуляту в Неаполи є зовсїм хибна. Мабуть повстала вона з вістки про знищенє меблїв в палатї інтендантури, котра однак таксамо є зовсїм неправдива.
З Альбанїї.
ВІДЕНЬ (Пр. т.) Die Zeit доносить до Дураца, що австро-угорське посольство поставило внесенє, щобиконтрольна міжнародна комісия зробила провела правлїнє.
ДУРАЦО (Ткб.) Міжнародна контрольна комісия виїхала вчера до Санті Кваранта, де зійдеться ся з Зоґрафосом, щоби почати переговори над полагодженєм справи Епіру.
Війсковий податок.
ФРАНКФУРТ (Пр. т.) Frankf. Zeitung доносить з Берлїна, що Росия, Голяндия, Бельґія і Франция інтервенювали дїйсно в формі запиту у нїмецького правительства в справі оподаткованя чужих підданих в користь нїмецьких зоружень.
Росия зоружуєть ся.
ПЕТЕРБУРГ (Пет. Аґ.). Дума приняла в формі наглого внесеня на тайнім засїданю без дискусиї кредити на часове підвисшенє кадр вихованків висших війскових шкіл, на доповненє резервового материялу артилєриї і на розвиток національної оборони. По дискусиї принято проєкт закона про усталенє континґенту рекрута на 1914.
Ульстер.
Льондон. (Ткб.) Times доносить: Премієр Аскіт конферував учера з Редмондом в справі евентуального скликаня конференції провідників сторонництв в предметї ірляндської справи. Кабінет оконечно заявив ся проти ceго, щоби відбувати осїнну сесию парляменту.
(«Дїло»)
O połączenie kolejowe Borysławia ze Lwowem.
Onegdaj odbyło się w klubie narodowym we Lwowie liczne zebranie przemysłowców naftowych w sprawie połączenia kolejowego między Lwowem a Borysławiem, którą to drogę przebywa się z szybkością zaledwie 22. km. na godzinę i to w wagonach wysortowanych. Po przeprowadzonej dyskusji wybrano komitet, który ma się zwrócić do dyrekcji kolejowych i ministerstwa kolejowego z przedstawieniem i żądaniem zaprowadzenia jednego pociągu przyspieszonego między Lwowem a Borysławiem. Zgromadzenie oświadczyło się jednogłośnie za przyspieszeniem obecnego pociągu wychodzącego ze Lwowa o godz. 7.25 rano i wracającego z Borysławia o 7.28 wieczorem, lub za zaprowadzeniem osobnego pociągu rannego wychodzącego ze Lwowa o g. 7 rano, z tem, żeby dojeżdżał do Borysławia o g. 10 rano, a z powrotem z Borysławia o g. 4 popoł. nadchodzącego do Lwowa o g. 7 wiecz.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
9 травня 1914 р.
В. Щурат. Переклади з нїмецької лїрики.
Стефан Цвайґ. — Павло Барш. — Мартин Ґрайф. — Фріда Юнґ. — Герман Лїнґ. — Людвік Якобовський.
З Наукового Товариства ім. Шевченка. Засїданє фільольоґічної секциї відбудеть ся дня 10. с. м. (в недїлю) о год. 10. рано в сали Музея (при ул. Чарнецького ч. 24) з таким порядком справ: 1) П. Крипякевич: De hymnographia Mariana іn ecclesia Graeca; 2) Нові спомини про Шевченка; 3) Біжучі справи.
Коли будуть оголошені конкурси? Давнїйше бувало, що найдальше в другій половинї марта присилала рада шкільна краєва дирекциям всїх середних шкіл конкурси на обсади вільних місць дїйсних учителїв в тих школах. Від коли обняв правлїнє Г.Р.Ш.К. Дембовський, від тої хвилї всякі полагоджуваня справ зачали йти тим самим ходом, що справи в староствах на повітах.
Переміни в нашій адвокатурі. Д-р Андрій Чайковський, один з сенїорів нашої адвокатури, відомий письменник, перенїс свою адвокатську канцелярию з Бережан до Самбора. На його місце перенїс ся до Бережан д-р Дмитро Левицький, який доси мав канцелярию в Раві руській.
Пожежа. Вчера передполуднем вибухла в Стрілисках нових пожежа, насамперед на захід від Бібрки, потім перенесла ся дальше, обняла ринок, в котрім згоріло около 40 домів. Між иншими згорів склад нафти, склад соли, головна трафіка, склад зелїза. Згоріли головно жидівські доми. Шкода виносить десятки тисяч, а обезпечена була лише в малій части.
Запомогова акция у польськім виданю... З Камінеччини пишуть нам: Славетна польська "справедливість" не могла не виявитись навіть в запомоговій акциї. Поки що подаємо лиш два приміри. Село Язениця польська, богато менша від Язениці руської, дістало 50 сотнарів і 75 кґ. бульби до садженя. Язениці руській (значно більшій) признано натомість лиш 32 сотнари і 62 кґ. З села Горпина подано 126 бідних і заслугуючих на поміч господарів. З сего числа одначе відкинено 65 і то біднїйших людий, а дано "підмогу" в бульбі (але не даром!) 61 ґаздам — переважно богатшим і Полякам...
Посол д-р Кирило Трильовський скінчив 6. с.м. 50 лїт житя.
З сього приводу вважаємо зa відповідне сказати кілька слів про житє й діяльність людини, яка з півсотні лїт віку свого віддала всю сьвідому часть житя свого на громадянську дїяльність. В молодости своїй д-р Трильовський прилучив ся до того напряму серед нашої суспільности, який пропаґував Драгоманів з Франком і Павликом, і коли в 1890 р. сей напрям зорґанізував ся в радикальну партию, він став одним з найвизначнїйших дїячів її. Його аґітаторській рухливости завдячує партия здобутє Покутя, де найсильнїйше держить ся й доси; він був тим, що все різко зазначував ідейні ріжниці між радикальною партиєю й иншими українськими партиями. З початком 1900-их років д-р Трильовський почав пропаґувати ідею орґанїзациї селянства в пожарничо-ґімнастичні дружини "Сїчи", щоби таким чином новочасні культурні потреби села звязати з нашими історичними традициями. І справдї, за короткий час зорґанїзував д-р Трильовський в "Сїчи" ціле Покутє, а хоч в 1903 р. впали на орґанїзацию важкі переслїдуваня, які відбули ся також судовим процесом проти нього і засудом, одначе орґанїзация не впала, тільки почала розширяти ся по цілім краю. Правда, як духова дитина д-ра Трильовського орґанїзация "Сїчий" не могла знайти апробати всеї нашої суспільности, а при тім взагалї така орґанїзация переростає сили і здібности одиниці. І ми бачимо, як "Сїчи" починають повставати незалежно від орґанїзациї д-ра Трильовського, в звязку з орґанїзациєю "Сокола". Але спопуляризованє ідеї "Сїчий" і введенє її в житє все остане його заслугою. Як полїтичний дїяч належить д-р Трильовський до людий, в яких характері лежать "канти" і в яких ті "канти" ніколи не стирають ся. Ті "канти" роблять йому противників не тільки в инших партиях серед обставин, серед яких инші провідники радикальної партиї тїшать ся прихильністю, але також і в його власній партиї; ті "канти" спричиняють, що "в гору, на державних мужів" виростають инші провідники радикальної партиї, а він все остає "аґітатором Трильовським". Але ті "канти", роблячи його полїтично "неможливим" (чи-раз і нам приходило ся і то дуже рішучо — виступати проти нього), з чисто людського становища роблять його симпатичним, сьвідчать про великий запас молодечого ідеалїзму і завзятя, який він зберіг до пів сотнї лїт житя свого. Тай взагалї д-р Трильовський, хоч весь вік "промарнував" на аґітаторській праці серед селянства в одній з найтемнїйших кутів нашого краю (кажемо: "промарнував", бо зі становища індівідуального розвитку інтелїґентної людини є се справдї марнованє), одначе зберіг такий круг духових інтересів, який знайти не в кождого з наших людий в його віці. Істория національних і суспільних рухів, полїтичні науки, штука, красне письменство, — все те його інтересує, і нераз застанеш його в книгарнї, як переглядає виданя, на які його товариші в полїтичній дїяльности анї не подумають звернути увагу. Все те сьвідчить, що людина звязана з житєм і стараєть ся укріпити ті звязки. Ще одна подробиця: Як богато з наших учених, полїтиків, економістів і т. п., д-р Трильовський в молодости писав — поезиї. І не лише в молодости. Орґанїзуючи "Сїчи", він утворив для нас ряд пісень, з яких одна-друга може й народною піснею стане. І нераз маєть ся вражінє, що сей 50 лїтний чоловік все молодий, молодший від значно молодших від себе. Нехай-же йому ще довгі лїта співає в душі пісня "юних днїв — днїв весни"...
Здоровлє цісаря.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Виданий вчера бюлетин каже: При рівнім обективнім станї здоровля монарха, кашель протягом нинїшного дня був менший. Цісар був більше як годину в малій ґалєриї при відчинених вікнах. — Керцль, Ортнер.
ВІДЕНЬ. (Ткб) Korrespondenz Wilhelm доносить: Цісар мав нинї ніч добру, нежит є лекший, загальний стан дуже добрий.
Протиавстрийські демонстрації.
ВІДЕНЬ. (Пір. т.) N. Fr. Pr. доносить з Венециї, що на площі сьв. Марка відбули ся позавчера противавстрийські демонстрації, в яких брали участь також студенти з Падуї. Між иншими промовляв посол Орфі. Потім на вічу спалено чорно жовту хоругов. Підносили оклики в честь італійського Триєсту а обидливі оклики проти Словінців. Карабінери виперли товпу з площі на ул. Зетта. Студенти візвали купців спустити хоругви до половини маштів, що сї зробили. Арештовано кільканайцять студентів. Одного, що нїс італїйський прапор, полїция замкнула в кімнатї огневої сторожі в палатї дожів. Студенти хотїли увільнити його, але полїция розігнала їх.
З Альбанїї.
ДУРАЦО (Пр. тел.). Наслїдком пораженя альбанської жандармериї в Кольонїї, Епіроти стали ся панами положеня. Альбанське правительство сподїєть ся помочи лише від міжнародної комісиї.
ДУРАЦО (Пр. т.) Альбанці і Епіроти заявили готовість здержати воєнні кроки, щоби контрольна комісия могла почати переговори.
Подорож нїмецької цісарської пари.
КАРЛЬСРУГЕ (Ткб) Нїмецький цісар і цісарева виїхали вчера до Бравншвайґу.
Землетрясенє.
КАТАНЇЯ (Ткб.). Вчера вечером відчуто тут землетрясенє, що тривало 6 секунд; серед населеня запанував переполох, шкід не було. В околиці Маняна землетрясенє мало бути сильнїйше і мабуть заподїяло шкоди, найбільші в селї Лїнера.
Урожай в Росиї.
ПЕТЕРБУРГ (Ткб.). Після справозданя центрального статистичного уряду стан озимих і ярих засївів у 67 ґубернїях Росиї зовсїм вдоволяючий.
Війна в Мексику.
НЮ-ЙОРК. (Пр. тел.) New York Herald доносить: Злучені Держави відкинули домаганє Гуерти, яке домагаєть ся відкликаня американського війска з мексиканської териториї. Без уваги на переговори американські війска остануть дальше в Мексику.
НЮ ЙОРК. (Ткб.) Кореспондент Associated Press післав бездротну телєґраму з покладу американського воєнного корабля "Калїфорнія", який був під Мазальтаном, що вибух бомби киненої з лїтака повстанців на улиці міста, убив 4 особи а 8 зранив. Стрілянина між укріпленями повстанців і союзним війском триває дальше, перевага, як здаєть ся, є по стороні облягаючих.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Телєґама анґлїйського консуля, вислана до анґлїйського амбасадора, доносить, що в мінах недалеко Ґваделяяр убито двох Анґлїйців і одного Американця. Иншого Анґлійця назвищем Рустел і сімох Американців розбишаки відтяли.
ЛЬОС АНДЖЕЛЬОС. (Ткб.) Тутешний представник Каранци дістав телєґраму з донесенєм, що повстанці заняли Мазальтан.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Секретар війни Ґарізон одержав кілька телєґрам від адмірала Фонстена, які предложив ґенеральному штабови. Як зачувати, адмірал доносить, що на основі оповідань збігців з Мексика, упадку Гуерти треба сподївати ся кождої хвилї. Здаєть ся Злучені Держави задумують мати готовими 60.000 людий в Веракруз, щоби їх на випадок післати до Мексика.
(«Дїло»)
Tramwajowe wozy pocztowe.
Rokowania w sprawie zaprowadzenia we Lwowie tramajowych wozów pocztowych, prowadzone od lat paru między dyrekcją poczt i telegrafów, a prezydjum magistratu i dyrekcją elektrowni są juź ukończone, a obecnie chodzi o uchwalę rady miejskiej. Po spisaniu kontraktu magistrat natychmiast rozpocznie roboty, które potrwają 4 miesiące, tak, że w październiku wozy będą mogły zacząć kursować. Wozów tych będzie cztery. Będą one zaopatrzone w specjalne urządzenia dla listów i przesyłek war. tościowych, oraz dla pakunków, a kursować będą specjalnym torem odgałęziającym sie przy kościele Marji Magdaleny od głównej linji i biegnącym ul. Sykstuską aż do gmachu pocztowego, a właściwie aż na podwórze tego gmachu. Na dworcu specjalna odnoga prowadzić będzie pod znajdujący się tam budynek pocztowy. Koszta budowy toru i urządzenia wozów ma ponosić miasto, które będzie od poczty pobierało tytułem wynagrodzenia: do 40.000 wozo-km. 70 gr. za wozo-km., a od 40 do 50.000 wozo-km. 50 gr. za wozo-km. Wyniesie to, jak obliczono, 36—40.000 koron rocznie.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
11 травня 1914 р.
Про Шевченківський Здвиг. V. Секция Шевченківського Ювилейного Здвигу получила разом товариства "Сокіл-Батько", "Укр. Сїчовий Союз", "Спортове Товариство Україну". Головами Секциї є пп. І. Боберський і д-р К. Трильовський. Секция відбуває часті і довгі засїданя та обраджує докладно всї подробиці здвигу, привітний вечер, похід, здвигові вправи, змаганя, комерс. Перед кількома днями перейшла секция перед дім Наукового Товариства ім. Шевченка, щоби рішити про напрям дефіляди походу. Тепер на порядку нарад плян здвигових вправ. Інжинїр п. Евген Нагірний обняв будову обстанови "Українського Городу" на Здвиг. Від стрийського гостинця стане степениця з сидячими місцями, від стрийського парку вибудує ся поміст на стоячі місця. На рівнім асфальтовім шляху стануть крісла. Одягальнї будуть з полотна. По окружних і повітових товариствах кипить рух. Всї готовлять ся на здвиг. Належало би заздалегідь приготовити окремі поїзди. Секция подбає також про нічлїг.
Великий огонь навістив місточко Стрілиска нові, повіт Бібрка. Дня 8. с. м. о 11. год. рано розпочав ся огонь, а при досить сильнім вітрі і з причини браку води за 2 год. стояло в поломіни 68 нумерів, з чого 7 господарських забудовань, а 61 жидівських забудовань. Більше як 700 душ без даху. Огонь вдало ся з трудом зльокалїзувати, бо як би почав був горіти ринок, де дахи злучені, то було би вигоріло ціле місточко.
Напад на судову комісию. В понедїлок дня 27-го м. м. судово-лїкарська комісия яблонівського суду, зложена з судиї п. Евгена Тисовського, лїкарів пп. д-ра Білїнського з Печенїжина, д-ра Ґольдгамера з Яблонова і протоколянта п. Лушпинського вертала пізною ночию через територию Березова з села Баня-Березів, де мала перевести розслїди що-до одного убийства. В тім нечайно в Березові серед нічної пітьми напала комісию ватага якихсь опришків, з-поміж котрих одні стріляли з револьверів в напрямі до переїзжаючих, а другі метали великими куснями каменів в такімже самім напрямі. Револьверові стріли не влучили, але одна камінна плита значної величини тяжко ранила судию Тисовського в лице, а протоколянта Лушпинського в груди. Другі удари в плечі і голову були лекші. Оба лїкарі вийшли без шкоди. Хто і з яких мотивів уладив сей напад, є поки що незвісно і взагалї ся подїя являє ся незрозумілою супроти сего, що судия Тисовський має незвичайну симпатию серед загалу населеня як взагалї в цілім яблонівськім повітї, так з окрема серед населеня згаданої місцевости. На тему мотивів ceгo нападу торочать ся всїлякі казки, між иншими говорять про полїтичні мотиви, а іменно дехто каже, що напад підготовили місцеві москвофіли проти дїяльности Українця п. Тисовського. Одначе можливо, що сї здогади що-до нападу є лишені всякої основи, а мабуть маємо тут до дїла із звичайним нападом в цілях рабунку, а може й є се звичайний дикий обяв бути підпилих місцевих леґінїв. В підозріню за участь в тім нападї арештовано зараз опісля нічного сторожа, якого однак після переслуханя випущено, а підозрінє справлено в иншім напрямі, а іменно проти парібків, що критичної ночи виїздили на сезонові роботи. Коломийське Слово доносить, що одного з них вже навіть арештовано в Станиславові і спроваджено до Яблонова.
Бідні най чекають! Львівські вязничні дозорці вислали до президента Червінського депутацию з жалобою на те, що досї не виплачено їм підвишки, признаної службовою праґматикою. Президент відповів, що з причини недостачі технїчних сил, потрібних до переведеня обчислень, признані їм додатки будуть виплачені аж в осени! Ся відповідь незвичайно стурбувала богатьох, які живуть зі своїми сїмями в дуже скрутних материяльних відносинах та виплати підвишки конче потребують не менше як панове з золотими ковнїрами. Не зайвим буде згадати, що та підвишка аж така "велика", що одна часть дозорців, які служать 8 до 12 років, дістане квоту 40 с денно, а для тих, що служать 15 років по 20 с!
Заразливі недуги в львівськім повітї. Фізикат м. Львова оголошує, що в львівськім повітї навіщені заразливими недугами такі місцевости: плямистий тиф — Запитів, Яричів старий, черевний тиф — Поршна, Білогорще, шкарлятина — Чишки, Стронятин, Винники, дифтерия — Вайнберґен, Лисиничі, Винники, трахома — Германів, Підберезці. Міський фізикат звертає увагу, що зносини з мешканцями сих громад, а передовсїм купованє від них споживчих артикулів може посередничити в зараженю сими недугами.
Сьвято свободи — сьвято рідної школи.
Шістьдесять пять лїт тому назад сьвяткували наші дїди перші роковини наданя свободи. То було велике народне сьвято.
До Львова, до давної столиці нашого князя Льва, на день 3. мая 1849 р. зібрали ся тисячі народа з усїх сторін нашої Галичини. Не пощадили коштів анї трудів. З поблизьких сїл поприбували братства і разом з львівськими заповнили простору сьвятоюрську площу, де під шатром, прибраним густо першими весняними цьвітами, правила ся Служба Божа, голосила ся проповідь, роздавали ся хрестики на памятку з мая 1848 р., щоби з ними на грудех одушевлені маси народа могли взяти участь у великій народній забаві вечером в поезуїтськім огородї, осьвічуванім що хвиля штучними огнями, наповнюванім що хвиля радісними звуками музики.
Так було в перші роковини наданя свободи і столици нашого краю. А по наших селах? І там народне сьвято не кінчило ся на однім богослуженю в церкві. З церкви народ в процесиях виходив насаджувати на вічну память липи свободи, здвигав чесні хрести або й касяні фіґури. І він знав, на що се робить. Бо коли, наприклад, у Вербіжи панї дїдичка, збуджена піснями й музикою підчас насаджуваня лип і здвиганя хреста, вийшла з покоїв і закричала: "цо ви ту за кшикі робіцє?", то народ їй відповів: "Ми кладем хрест, щоби неволя від нас щезала, як чорт перед хрестом!" А в Яблонові на передній сторонї прегарної камяної фіґури громада казала намалювати образ, що представляв, як Мойсей випроваджує свій народ із дому неволї.
Наш народ усюди від разу зрозумів значінє свободи. Своїй радости він від разу вмів дати вираз не тільки в пісни й забаві, але і памяткових дїлах. Одначе всего того було замало. Бо не досить було одержати свободу і тїшити ся нею. Треба було подумати, як з неї користати, щоби вона вийшла на добре і на щастє народа. Треба було застановитись над тим, що Мойсей тільки випровадив свій народ із дому неволї, а в країну волї, правдивої волї, мав його вести хто инший; инших провідників було вже треба. Відки-ж було їх взяти, коли у нас таких було небогато?
Отже ті нечисленні наші народні провідники, яких ми тоді, перед шістьдесятьма роками мали, прийшли зараз до того переконаня, що відповідних провідників народови може дати тільки своя рідна школа; прийшли до переконаня, що в своїй рідній школї й самому народови можуть отворитись очи так, що йому й не все треба буде поводатора. І зараз почали ся в нас заходи й стараня, щоб усюди по містах і по селах заводити свою рідну школу. Не инакше вийшло і серед наших братів за кордоном, на Україні. І там члени того кружка, що в нїм був і наш ґенїй Шевченко, як тільки визволено народ з кріпацтва, першим своїм дїлом уважали засновуванє рідної школи. І як би наш народ через останних шістьдесять лїт подбав був щиро про розпочате дїло, як би в нас через останних шістьдесять лїт були по всїх селах свої рідні школи, а по містах свої ґімназиї, учительські семинариї, а у Львові унїверситет, то не чужі були би нинї в нашій Галичинї панами. Ми на свободі булиб на правду вільними.
Нехай же сьогорічне сьвято свободи станет ся днем розважаня тих наших страт, які причинило наше власне занедбанє своєї рідної школи. Нехай кождий, кому дорога свобода, памятає бодай в день 3. мая, що не причиняючись до удержань чи заснованя своєї рідної школи, тим самим випускає з рук свою власну свободу. Нехай кождий пригадає собі, кілько то труду і гроша зложив його дїд чи прадїд хочби тільки на виставленє того хреста, тої фіґури на памятку свободи, що їх ще нинї оглядаємо. А тодї може й нїхто не відтягнеть ся кинути сотик нинї на память прадїдних жертв для нинїшної рідної школи. І станеть ся народне сьвято свободи народним сьвятом рідної школи. І всї ми почнемо вже раз міркувати, що пора нам вкінци менше думати про давну неволю, а більше про те, як її чим раз дальше від себе відсувати.
Нехай же з сим роком сьвято свободи перемінюєть ся на сьвято рідної школи!
Анґлїйські гостї.
ТРИЄСТ. (Ткб.) Вчера прибула сюди друга серия кораблїв анґлійської ескадри Середземного моря. І для сих кораблїв уладять ріжні торжества.
Домаганя Боснїї і Герцеґовини.
САРАЄВО. (Ткб.) Краєва рада ухвалила вчера вислати за посередництвом спільного мінїстерства скарбу представленє до обох правительств з домаганєм прискореня полагодженя внесених свого часу домагань що-до управильненя правно державного становища Боснїї і Герцеґовини, розширеня конституцийних прав, управильненя цлових справ, обнятя почти і телєґрафу цивільними властями. Краєва рада вишле до Будапешту підчас делєґацийної сесиї депутацию до спільного мінїстра скарбу й обох президентів мінїстрів.
З Альбанїї.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Albanische Korrespondenz доносить з Санті Кваранта: Всї члени міжнародної контрольної комісиї зібрали ся тут, щоби конферувати з президентом провізоричного правительства в Епірі Зоґрафосом і мінїстром заграничних справ Карапанасом, але що не найшли поміщеня в Санті Кваранта, виїхали до Корфу на дальші наради.
АТЕНИ. (Аг. Аґ) Вістка в Дурацо про прибитє на хрест Альбанців Епіротами викликала тут обуренє, бо є звичайною видумкою.
АТЕНИ (Ткб.) Між представниками епіротського правительства і членами міжнародної контрольної комісиї відбула ся вчера конференция на Корфу; вислїд її держать в тайнї.
АТЕНИ. (Ткб.) Нинї рано було трете засїданє делєґатів Епіру з членами міжнародної контрольної комісиї.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) До Alb. Korr. доносять з Вальони, що на приказ короля дня 7. с. м. на цілій лїнїї здержано воєнну акцию.
Протиавстрийські демонстрациї.
ФЛЬОРЕНЦИЯ (Пр. т.) На Піяца Віторіо Емануелє повторили ся демонстрациї; социялїсти уладили контрдемонстрацию, причім прийшло до перепалки. Полїция розігнала демонстрантів. 50 осіб арештовано.
МЕДІОЛЯН (Пр. т.) В суботу повторили ся і тут протиавстрийські демонстрациї.
ТРИЄСТ (Ткб.) По зборах в театрі Розеті, протестуючих проти подїй з 1. мая, відбули ся уличні демонстрациї, підчас котрих впали револьверові стріли. Полїция розігнала демонстрантів. Арештовано 4 особи.
Данська королівська пара в Льондонї.
ЛЬОНДОН (Ткб.) В Бекінґемській палатї був позавчера вечером ґалевий бенкет в честь данської королївської пари на 132 накритя. Королї Юрий і Кристиян піднесли щирі тости, в котрих висловили надїю на тїснїйші торговельні зносини між обома краями, злученими зі собою узлами приязни. Король Юрий надав данському королеви ордер Підвязки.
На привіт царя.
ЦАРГОРОД (Ткб.) Вчера виїхала турецька і місия до Лївадиї.
ПЕТЕРБУГ (Ткб.) Специяльна турецька місия, під проводом мінїстра внутрішних справ Талат-бея і бувшого мінїстра війни Ізет-паші приїхала до Лївадиї. Привитали її представники державних і міських властий.
Війна в Мексику.
ВАШІНҐТОН (Ткб.) В кабінетовій радї повстала ріжниця поглядів наслїдком домаганя підмоги ґен. Фонстеном. Декотрі члени кабінету вважали, що висланє помочі може зашкодити мировим переговорам, инші були думки, що поміч конечна, щоби перешкодити ушкодженю водних стаций і зелїзниць. Зачувати, що Фонстен повідомив війсковий департамент, що він загрожений в кількох місцях і жадав прислати 18.000 людий, щоби міг удержати своє становище в Веракруз. Секретар війни Ґарізон заявив, що не видав поручень. Але таки зачувати, що приготовляєть ся висилку сколо 60 000 людий на торговельних кораблях.
ВАШІНҐТОН (Ткб.). З головної кватири повстанців надійшла вістка, що Каранца приказав прискорити операциї проти Тампіка і Мазальтан.
Гуерта повідомив посередників, що делєґати виїхали вже до Веракруз до Нїяґари.
ТОРЕОН (Ткб.). Каранца прибув сюди і оголосив, що Тореон є його тимчасовою столицею. Віля приняв його на двірци.
ВАШІНҐТОН (Ткб.). Контр-адмірал Мейо доносить, що повстанці приготовляють похід і приступ на Тампіко. Департамент маринарки поручив контр-адміралови усунути всіх Американців і чужинців з Тампіко й околиці. Анґлїйська амбасада одержала вістку про убитє двох анґлїйських і двох американських гірників мексиканським союзним війском.
НЮ ЙОРК (Ткб). Кружляк "Калїфорнія" доносить, що на приказ Гуерти погашено всї сьвітла в морських ліхтарнях на Західних побережах Мексика.
НЮ-ЙОРК. (Ткб) Телеґрафують з Мазальтан що на анґлїйськім корабли "Цетріано," котрий на просьбу нїмецького кружляка "Норимберґія" приготовлено до перевозу збігців, прибули там збігці з Манзанїльо. Американський консуль в Акапулько, котрий був між збігцями, оповідав, що коли пароплав "Цетріамо" стояв на якорі в Манзанїльо, Мексиканці облили нафтою і підпалили поміст, який вів до корабля. Коли корабель відплив від берега, стріляли до него кілька разів, але не ранено нікого.
Вожд повстанців висловив американському адміралови великий жаль, з приводу, що недавно когось, що не належав до воюючих, убито бомбою, яка впала з війскового лїтака. Заявив, що бомба впала проти волї керманича лїтака.
Здаєть ся, що Мазальтан кождої хвилї буде здобутий. Міські урядники відійшли позавчера в ночи на два кораблі до відїзду.
(«Дїло»)
Echa.
Namnożyło się obecnie "procesów półitycznych" — jednem z słownych źródeł ich są sprawki p. Stapińskiego, który usiłując przed ludem zakryć wstyd swoich czynów — tak jak przedtem "bral na prawo i lewo" (ipsissima verba) tak teraz oskarża na prawo i lewo wszystko i wszystkich. Czyni to sam lub przez swych płatnych agitatorów. Jeden z nich, niejaki Sanojca Józef, na wiecu w myśleniekiem jeszcze w grudniu zeszłego roku usprawiedliwiał handlującego "skórą chłopską" prezesa tem, że nietylko on "bral" na wybory (powinienby powiedzieć za wybory), ale także szanowany powszechnie, czcigodny poseł Średniawski, sędziwy pionier ruchu ludowego u nas.
Sanojcia przypuszczał, że pójdzie mu to nędzne oszczerstwo bezkarnie — jednakże stało sie inaczej — wieść o "wywodach mówcy" doszła do posła Średniawskiego i ten pociągnął Sanojcę do odpowiedzialności sądowej. Sanojca widząc taki obrót sprawy począł przez znajomych, a wreszcie i sam listownie prosić posła Sredniawskiego o odstąpienie od skargi. Nie pomogło to jednak. Nie pomogły też Sanojcy ucieczki przed listonoszem, mającym mu doręczyć wezwanie sadowe — gdyż sąd zniecierpliwiony temi ustawicznemi ucieczkami ogłosił na tablicy urzędowej w magistracie krakowskim, że ponieważ Sanojca unika doręczenia, przeto rozprawa karna odbędzie się bez względu na to, czy oskarżony zjawi się w sądzie, czy nie. Widząc daremność swych wybiegów — jawił się Sanójca na rozprawie — ale tu zaprzeczył przedewszystkiem jakoby wogóle jakikolwiek zarzut o korupcję skierował pod adresem posła Sredniawskiego, ponieważ nic o tem nie wie i nie wiedział. Gdy jednak świadkowie pod przysięga zeznali, że Sanojca taki zarzut stawiał, oskarżony z kolei oświadczył, że gotów jest przeprowadzić dowód prawdy na swoje zarzuty. Ponieważ zaś powołał się na świadków niewezwanych do rozprawy, przeto musiano proces odroczyć.
Z okazji tej sprawy — niewątpliwie dla Sanojcy prędzej czy później przegranej — nasuwają się mimowolnie komentarze równie przykre jak i humorystyczne. Widzi się przedewszystkiem jaką igraszkę z czci i dobrego imienia ludzi zasłużonych robie sobie może lada płatny agitator i awanturnik wiecowy i jeszcze przed sądem wydrwiwać się z tego. I widzi się rzecz jeszcze dziwniejszą, że sąd pozwala prowadzić dowód prawdy na to — czemu jak najbardziej stanowczo zaprzeczył sam oskarżony na początku swych zeznań. Przypomina to wesołą anegdotkę o tej przekupce, która przez swą komilitonkę zaskarżona o zwrot nowego garnka przez nią pożyczonego, broniła się następująco: Po pierwsze, wcale nie pożyczałam od niej garnka, po drugie garnek pożyczony od niej nie był nowy, ale juź drutowany, a po trzecie pożyczony garnek już dawno oddalam.
Istotnie logika wywodów Sanojcy nie wiele różni się od wywodów owej przekupki, a sąd mimo ta zaprząta się jeszcze traktowaniem serjo kłamliwego oszczercy.
(«Kurjer Lwowski»)
11.05.2014