Білі ведмеді є найочевиднішими жертвами зміни клімату: зі зменшенням площі морського льоду вони втрачають можливості для полювання. Однак антропогенний фактор впливає на них ще й іншим чином: Східній Гренландії білі ведмеді також змінили своє харчування: відтепер замість трьох субарктичних видів ластоногих вони вживають в їжу тільки два. Загалом, проблема в тому, що саме ластоногі найбільше завантажені токсинами. Як наслідок, білі ведмеді й самі поступово заражаються, – повідомляє міжнародна дослідницька група в журналі Global Change Biology.
Арктика нагрівається в результаті кліматичних змін все більше. Зараз білі ведмеді стикаються з тією проблемою, що простір їхньої життєдіяльності – морський лід – тане під ногами. У цьому розумінні Східна Гренландія раніше була притулком для білих велетнів: лід тут зберігався відносно добре. Однак тепер його поверхня зменшується на майже 1% щороку. Як білі ведмеді дають з цим раду? Це виясняла міжнародна група науковців на чолі з Мелісою Маккіні з університету Далхаузі в Галіфаксі (Канада).
Для дослідження вчені проаналізували зразки тканин 310 білих ведмедів, яких вполювали інуїти - корінні мешканці Арктики - в період між 1984 та 2011 роками на території Східної Гренландії. Особливу увагу приділили складу жирових кислот в жировій тканині ведмедів, оскільки він відображає розподіл жирових кислот їхньої здобичі та дозволяє встановити, якими тваринами ведмеді харчуються.
Результат показав, що східногренландські білі ведмеді їдять в основному три види ластоногих: поширену в високих широтах Арктики кільчасту нерпу (Pusa hispida), лисуна гренландського (Pagophilus groenlandicus), більш поширеного південніше в субарктичному регіоні, та хохлатого тюленя (Cystophora cristata). Порівняння зразків тканин свідчить про те, що за останні 30 років частка цих трьох видів тварин в раціоні білих ведмедів сильно змінилася: частка кільчастої нерпи знизилася на 42%, але інші два субарктичні види присутні в більшій кількості, ніж раніше.
На перший погляд – це хороша новина. Адже ведмеді пристосувалися до м'якшого клімату та перейшли на ту здобич, яка частіше зустрічається за нових умов. Справді, білі ведмеді Східної Гренландії (напевне й через це) менше недоїдають, ніж в інших районах Арктики.
Але, на жаль, вчені занепокоєні: м'ясо двох субарктичних видів ластоногих містить значно більше шкідливих органічних домішків, які підривають здоров'я тварин та погано впливають на їх здатність до відтворення. «Ці ластоногі мають вищий вміст хімікатів, оскільки живуть ближче до індустріального світу», – пояснює співавтор Руне Дітц з університету Орхус. Так органічні забруднювачі сильніше накопичуються в тілах цих двох видів ластоногих.
Отже, резюмують вчені, для білих ведмедів успішне перелаштування раціону може бути палицею з двома кінцями. Тим більше, що перехід на гренландского лисуна і хохлача, за оцінками дослідників, є лише тимчасовим рішенням, адже температура підніматиметься й надалі, і вони також траплятимуться все рідше.
30.09.2013