Д-р Кость Левицький про соймову виборчу реформу і унїверситетську справу.
N. Fr. Presse приносить інтервю з д-ром Костем Левицьким, головою українського пapляментарного й сеймового клюбу, яке попереджає таким вступом: „Від якогось часу ширять ся вісти про непорозуміня й ріжниці думок в українськім таборі що-до становища, яке має бути заняте в найблизшій будучности. Говорили навіть, що треба бути приготованим на вибух партийної крізи, яка являєть ся просто неминучою". Отже в сій справі львівський кореспондент N. Fr. Presse дістав від провідника українських послів, д-ра Костя Левицького отсі поясненя:
„В донесенях, що між українськими послами панують ріжнї погляди на ситуацию, треба очевидно бачити вислів невдоволеня, яке зачинає обгортати що раз ширші круги руського населеня, від коли зменшили ся шанси поровуміня на основі давнїйшого компромісу в справі соймової виборчої реформи. Українські соймові посли в числі 31 творять одноцільний клюб, який на конституючім засїданю 10. липня с. р. порішив у всіх обставинах держати ся солїдарно.
Хоч члени сього клюбу думали, що з огляду на неподатливість польських партий, яка утрудняє заведенє мира в краю, було би вказане в справі соймової виборчої реформи перевести ревізию українських домагань, то одначе стало вкінці на тім, щоби держати ся становища, яке заняв був український клюб в розв’язанїм соймі, і за основу дальших переговорів признати в цілій повнотї заключний в своїм часї компроміс.
Тимчасом з польської сторони появили ся нові проєкти виборчої реформи, які в своїй сути відступають від тих основ і тому мусять бути просто відкинені як непридатнї до дискусиї. Презес „Ради Народової", пoc. Цєнський, що правда, заявляє, що проєкт клюбу центра опираєть ся на компромісовім проєкті, одначе тій заяві не відповідають факти, бо проєкт клюбу центра зменшує українську соймову репрезентацію з 27,2% на 26% і опираєть ся в цілости на пропорціональних виборах, коли на основі компромісу пропорціональна система мала бути заведена тільки частинно. Все тe робить вражінь, що тут маємо діло виключно з м а н е в ром відволіканя. Перед порозумінєм про основи соймової виборчої реформи нема нї якої можливости зробити сойм здібним до праці.
Про свою будучу тактику український соймовий клюб доси ще нічого не рішив, бо жде найперше відповіди на питанє, який результат дадуть переговори польських партий.
– Чи се правда, що український клюб думав тепер висунути на перший плян домаганє заложеня українського унїверситету?
– Справа заложеня українського унїверситету анї на хвилю не переставала мати для нас найвисшої актуальности. Ту справу, яка належить до компетенциї Державної Ради, тільки поки що відложено, щоби влекшити переведенє виборчої реформи. Коли ж вигляди на сфіналїзованє виборчої реформи стали безнадійні, то природна річ, що тепер поставить ся натиск нa справу заложеня українського унїверситету. Українські парляментарнї посли, які инакше зорґанїзованї, як посли до галицького сойму і творять три самостійнї ґрупи, найперше порозуміють ся що-до свого становища в палаті послів.
[Дїло, 20-09-1913]
20.09.1913