У Львівській філармонії 269-ий день народження великого Вольфганга Амадея Моцарта вшановують грандіозним фестивалем, у рамках якого 25 січня відбудеться знаковий концерт-речиталь під назвою «Дарунок Королеві». У виконанні артистів Національної філармонії України – флейтиста Юрія Шутка, який єдиний в Україні грає на золотій флейті, та талановитої піаністки Анастасії Бикої прозвучить шість сонат віденського генія, присвячених дружині британського короля Георга ІІІ – Софії Шарлоті Мекленбург-Стреліцькій (далі – Шарлоті). Саме їй, покровительці медицини, ботаніки та прихильниці мистецтва, Велика Британія завдячує відкриттям сирітських притулків, заснуванням першого пологового будинку, опікуванням королівськими садами Кʼю та популяризацією музики юного Моцарта.
Дует флейтиста Юрія Шутка та піаністки Анастасії Бикої.
Лондонські гастролі вундеркінда
Життя В. А. Моцарта оплетене загадками та легендами, а також тісно пов’язане з флейтою. Цей музичний інструмент переслідував композитора із самого дитинства й до смерті. Останньою оперою у його житті стала «Чарівна флейта». А восьмирічним він написав свої перші значні твори – флейтові сонати. Це трапилось під час перебування у 1764–1765 роках у Лондоні, де разом із батьком та сестрою маленький Моцарт давав концерти місцевим аристократам та особисто королю Георгу ІІІ із його дружиною – королевою Шарлотою, яка стала героїнею пріквелу до нашумілого серіалу «Історія Бріджертонів». В основі його сюжету – шлюб британського короля з юною німецькою принцесою (у виконанні актриси Індії Амартейфіо), котрий 1761 року став початком неймовірної історії кохання та змінив вище суспільство Британії.
Британська королева Шарлота.
У житті ця вінценосна пара дуже любила музику, тому із захопленням слухала виступи маленького Моцарта. Ось як його батько – Леопольд Моцарт описував свої враження від перебування у Лондоні: «27 квітня ми були у Сент-Джеймському палаці в присутності короля і королеви з шести до дев'яти годин. Уже п’ятого дня після приїзду нас прийняли при дворі. Подарунок склав всього двадцять чотири гінеї (у перерахунку на сучасні гроші – $14 тис.), але люб'язність Їх Величності була буквально невимовна. Одним словом, за манерою поводження з нами короля і королеви ніяк не можна було б повірити, що вони – король і королева Британії».
Королівське музикування
Уже 19 травня Моцарт знову грав у королівському палаці. Йоганн Кристиян Бах (одинадцятий син великого німецького композитора Йоганна Себастьяна Баха) на той час був учителем музики молодої королеви Шарлоти. Він поклав складні твори свого батька Й. С. Баха та його сучасника – Г. Ф. Генделя, котрий був вельми популярний у Лондоні, й придворного композитора К. Ф. Абеля перед вундеркіндом. Той виконав їх одразу, читаючи з аркуша, на подив вінценосних слухачів. Потім ще й акомпанував королеві, яка мала приємний голос і майстерно заспівала арію. Король Георг ІІІ не вважав порушенням етикету сидіти поруч із ним і перегортати йому нотні аркуші під час виступу дружини. На завершення концерту маленький Моцарт навіть виконав сольний твір на флейті.
Восьмирічний Моцарт.
Королівська пара не приховувала захоплення талантами маленького музиканта й невдовзі запросила його із концертом на святкування 29 жовтня четвертої річниці сходження на престол Георга ІІІ. Моцарт на знак вдячності підготував чудовий подарунок – новостворені флейтові сонати, які 18 січня 1765 року присвятив королеві Шарлоті.
У дарчому листі він зазначив: «Королеві, Мадам, сповнений гордості та радості від того, що насмілився віддати Вам належне, я закінчив ці сонати, щоби покласти їх до ніг Вашої Величності; я, зізнаюся, був сп’янілий марнославством і сам перебував у захваті, коли побачив Генія Музики поряд зі собою… Кажуть, що все має бути дозволено генію; я зобов'язаний своїм щастям догоджати Вам, і я прощаю йому його капризи. Будьте ласкаві, Мадам, прийняти мої скромні дари… Ваші чесноти, Ваші таланти, Ваші благодіяння назавжди залишаться у моїй пам'яті; де б я не жив, я вважатиму себе підданим Вашої Величності…».
Королева Шарлота 19 березня 1765 року у відповідь звеліла вручити маленькому Моцарту п'ятдесят гіней ($30 тис.) та люб'язного листа.
Повернення із забуття
Ці твори вражають своєю дитячою безпосередністю, світлістю й щирістю звучання флейтових тем, які перекликаються із грайливою партією акомпанементу, і є свідченням неординарного таланту вундеркінда Моцарта. Найскладніша – п’ята соната циклу у наш час навіть стала обов’язковим твором для виконання на престижних міжнародних конкурсах флейтистів.
На жаль, в Україні дуже рідко виконують флейтові сонати Моцарта. «А дарма, – вважає флейтист Ю. Шутко. – Адже у цих творах відчутна рука генія. На жаль, вони є незаслужено забутими й не входять до репертуару студентів та професійних виконавців, хоча є прекрасними за стилем і формою написання».
Переконатися у цьому матимуть змогу поціновувачі класичної музики, відвідавши 25 січня яскравий концерт «Дарунок Королеві».