12 грудня у Львівському академічному обласному театрі ляльок відбулася прем’єра вистави “Час для снігу” за мотивами казки “Різдво у Львові” Лесі Кічури. Постановка, створена режисеркою Яною Титаренко, поєднує святкову атмосферу з філософськими роздумами про цінність часу.
Яна Титаренко створила виставу для глядачів віком від 3 до 103 років на основі казки Лесі Кічури — української письменниці, журналістки та редакторки Національного драматичного театру імені М. Заньковецької.
Історія розповідає про те, як у зимовому Львові, сповненому очікування Різдва, відбувається дивна й тривожна подія — час раптово зупиняється. Свято опиняється під загрозою, коли з міського годинника зникають стрілки. У центрі сюжету — хлопчик Максимко, який разом із химерним Левом із площі Ринок вирушає у загадкові підземелля, щоб знайти втрачені ключі від годинника та повернути плин часу.
Сюжет дійства сповнений пригод і символізму: герої долають випробування та перешкоди, а кожен їхній крок наближає до важливого відкриття. У цій подорожі Максимко вчиться цінувати кожну мить, адже навіть з одну хвилину можна змінити світ. Постановка наповнена різдвяним настроєм і дарує відчуття справжнього дива.
“Це був великий виклик насправді, тому що казочка дуже коротенька. Але мене зачепила історія про сніг, і хотілося створити щось по-справжньому святкове. Коли це Львів, площа Ринок, Левчик, здається, що емоція й атмосфера мають бути світлими та святковими”, — розповідає Яна Титаренко.
Процес створення вистави був колективним, з активною участю акторів та авторки казки Лесі Кічури.
“Ми, фантазували разом із командою: щось придумували, додавали деталі, актори також підкидали ідеї. Від них було багато пропозицій. Місцями я навіть думала, що ідей трохи забагато, і дещо можна було б скоротити”, – зазначає режисерка – “Як завжди, знаєте, бракує ще одного тижня, щоб все допрацювати. Деякі моменти я б зараз підкоротила”, – додає з усмішкою.
Щоб передати цей святковий настрій і водночас додати глибини сюжету, режисерка шукала баланс між казковістю та символізмом. Образи, як-от оживлена статуя Лева і зупинений годинник, дозволили поєднати класичну різдвяну історію з роздумами про плинність часу та важливість миттєвостей, які ми інколи втрачаємо або “ставимо на паузу”.
“У самій виставі тема часу не є наскрізною, але для мене це стало приводом подумати, що могло зупинитися, стати на паузу. Зокрема, ці дискусії про те, чи варто святкувати зараз, чи це доречно... Тому у виставі є кілька символічних моментів, як-от лазер і годинник, які дозволяють задуматися про час і про те, що кожен міг щось “поставити на паузу” для себе”, — пояснює режисерка.
Режисерка Яна Титаренко зізнається, що під час роботи над виставою її хвилювали непрості запитання: чи доречно святкувати та дозволяти собі радість у такі складні часи, коли наші реалії та світ навколо сповнений викликів. Оскільки святкування під час війни досі багатьом може здаватися недоречним або суперечливим, адже в умовах конфлікту радість іноді сприймається як щось неприродне.
Проте саме святкування є однією з форм опору й способом збереження морального духу. Ворог часто прагне посіяти відчуття безвиході та зламати силу духу, але радість і моменти світла допомагають зберегти гідність, стійкість і надію, необхідну для виживання у складні часи. Саме ці думки стали відправною точкою для пошуку концепції вистави, адже саме через них виникло бажання зробити акцент на цінності часу.
Вистава “Час для снігу” не лише поєднує святковість із філософськими роздумами, а й пропонує інший погляд на театр як інструмент рефлексії. Це не просто розвага, а можливість глибшого осмислення реальності, де святкові мотиви переплітаються з актуальними питаннями життя у складні часи. Постановка, створена для сімейного перегляду, стає платформою для розмов із дітьми на важливі, часом складні теми, пропонуючи простір для метафоричного й предметного діалогу.
Фото: Христина Король.
19.12.2024