Людина прискорила вимирання видів у 35 разів

Нове дослідження показує, що за минулі п'ять століть зникли 73 повноцінні гілки еволюційного дерева

У книзі про майбутнє штучного інтелекту професор Массачусетського технологічного інституту Макс Тегмарк описує абсурдний і страшний сценарій: якщо ми не зможемо точно передати наші цілі машинам, вони можуть прийняти власні цілі, далекі від наших інтересів, як-от перетворити всі атоми у Всесвіті, включно з атомами в наших тілах, на металеві скріпки для паперу. Коли механічний розум критикують за химерність його прагнень, то це можна виправдати тим, що він навчався, спостерігаючи за своїми творцями. За останні десятиліття людський інтелект досягнув безпрецедентного розширення виду, використовуючи страшенно ефективну винахідливість, щоб перетворити інших живих істот на їжу задля забезпечення існування більшої кількості людей чи перетворити їх на продукти, які роблять наше життя приємнішим. Цей вид, предки якого пережили критичний момент, коли їх залишалося трохи більше тисячі осіб, уже становить 36% всіх існуючих ссавців. Інші 60% – це тварини, такі як корови, яких розводять для того, щоб годувати людей. Лише 4% ссавців є дикими тваринами.

Попри вплив людства на наземні екосистеми, на нас припадає лише 0,01% біомаси планети. Однак люди продовжують розвиватися, зменшуючи простір для інших тварин і стаючи все самотнішими. Це шосте масове вимирання є першим вимиранням, спричиненим однією твариною; попередні були наслідком падіння метеоритів – як той, що знищив динозаврів – та екстремальних геологічних процесів. І вплив не обмежується ізольованими видами. Згідно зі статтею, опублікованою в журналі PNAS, знищуються цілі гілки еволюційного дерева. Такі тварини, як тасманійський тигр і озерний дельфін, були останніми представниками свого роду – категорії, яка об'єднує кілька споріднених видів.

Під керівництвом Херардо Себальоса, дослідника з Національного автономного університету Мексики, було вивчено 34 600 видів з 5400 родів хребетних тварин за останні 500 років, використовуючи бази даних, таких як база даних Міжнародного союзу охорони природи. За ці п'ять століть 73 роди вимирали у 35 разів більшим темпом, ніж це відбувалося впродовж попередніх 65 мільйонів років. За відсутності людського впливу на зникнення такої кількості родів знадобилося б 18 000 років. За словами авторів статті, щонайменше третина відомих хребетних скорочується в чисельності і витісняється в дедалі менші екосистеми. Наприклад, на початку ХХ століття налічувалося 10 мільйонів слонів. Сьогодні їх залишилося менш ніж пів мільйона, і вони зникли у багатьох країнах, де мешкали донедавна.

Втрата цілого роду може вплинути на функціонування всієї екосистеми. Нав'язана людиною гомогенізація їхнього середовища також призводить до зникнення рівноваги, корисної для нашого існування, і змінює хід еволюції. "На сході Сполучених Штатів зникли великі хижаки – ведмеді, пуми, вовки, натомість масово збільшилася популяція білохвостих оленів і мишей. Олені та миші є носіями кліщів, які переносять хворобу Лайма – дуже серйозну хворобу. Це призвело до мільйонів випадків захворювання на рік у США", – пояснює Себальос. Пол Ерліх, професор Стенфордського університету і співавтор дослідження, менш прагматично зазначає, що "ми втрачаємо єдиних відомих нам компаньйонів, що живуть у Всесвіті".

Окрім збільшення поширення хвороб між тваринами та людьми, як це сталося з Covid-19, втрата біорізноманіття та надмірна експлуатація дикої природи сприяють знищенню ресурсів, які могли би бути використані для зміцнення здоров'я людей. Шлунко-виводкові жаби (Rheobatrachus) були одним із родів, що зникли. Ці тварини, що мешкали в тропічних лісах Квінсленду в Австралії, мали своєрідну систему розмноження. Самки заковтували запліднені ікринки і перетворювали свій шлунок на утробу, де росли пуголовки. Оскільки жабам доводилося, щоб захистити своє потомство, припиняти секрецію кислоти в шлунку – вони були цікавою дослідницькою моделлю для таких захворювань, як шлунковий рефлюкс і пов'язаний з ним рак, але зараз на Землі їх не залишилося. Незважаючи на невелику чисельність, подібні тварини також можуть відігравати важливу роль у підтримці екологічної рівноваги.

Себальос стверджує, що ці дані є закликом до дії. "Якщо не вжити адекватних заходів, настане цивілізаційний крах. Люди не вимруть, але будуть сценарії, подібні до тих апокаліптичних ситуацій у фільмах, в яких виживуть лише найсильніші", – додає він. У минулому після кожного великого вимирання, яке іноді знищувало понад 70% життя на Землі, дерево життя відновлювалося, повільно з'являлися нові види. "Але це займало від 15 до 20 мільйонів років, і людство не може чекати так довго", – попереджає Себальос.

Щоб уникнути або пом'якшити колапс, автори закликають до безпрецедентних інвестицій, фокусуючись на збереженні тропічних лісів, де біорізноманіття є найбільше. "Можливо, це коштуватиме 400 мільярдів доларів, що є значною сумою, але якщо ми продовжимо діяти так, як тепер, відбудеться значно масштабніший колапс, ніж ми нині спостерігаємо", – каже Себальос. Незважаючи на те, що дослідження, подібні до опублікованого в PNAS, дають уявлення про масштаби екологічної проблеми, з якою стикається людина, єдиний відомий розумний вид у Всесвіті все більше наближається до того, щоб бути придушеним власною ефективністю для виживання і розмноження.