Вже все невідворотно закарбовано на скрижалях

Путін власне визнав, що Росія опинилася в серйозних тарапатах. Порівняння його останнього новорічного звернення з тим, яке він виголосив лише рік тому, свідчить про драматичну зміну в тональності, фокусі та мові, що вказує на зростаючу тривогу в кулуарах Кремля через стрімке розмотування вторгнення в Україну. Зникла і декорація московського обрію, яка зазвичай слугувала тлом для цього ключового щорічного послання. Натомість похмурого вигляду Путін виступав в оточенні рядів солдатів у військовій формі.

Цей символізм має значення. У сучасній Росії новорічна промова глави держави є важливою традицією, яка покликана задати тон прийдешнього року. Цього разу Путін прагнув передати настрій країни, яка стоїть перед перспективою тривалої і важкої війни. Після місяців, витрачених на применшення значення вторгнення в Україну яко "спеціальної військової операції", він тепер із запізненням визнав серйозність ситуації.

А 31 грудня 2021 року Путін був значно оптимістичнішим. "Всіх нас об'єднують зараз надії на прийдешні добрі зміни", – казав він. "Зустрічаючи Новий рік, ми сподіваємося, що він відкриє нові можливості. Розраховуємо, звичайно, і на удачу, але все ж розуміємо, що досягнення задуманого перш за все залежить від нас самих". Останній рядок його звернення просто розчулював: "Нехай любов буде в кожному серці і надихає всіх нас на досягнення поставлених цілей і підкорення найбільших висот заради своїх коханих і заради нашої єдиної великої батьківщини".

Невже це справді міг бути той сам Путін, який вже планував розв’язати повномасштабне вторгнення в Україну та ввергнути Європу в найбільший після Другої світової війни конфлікт? Фактично, незважаючи на масоване нарощування російської армії біля кордонів України наприкінці 2021 року та помітне погіршення відносин Москви із Заходом, жодна з цих важливих подій взагалі не згадувалася.

Як багато може змінитися за рік. У 9-хвилинному новорічному зверненні, яке, як виявилось, було найдовшим за весь час його 22-річного правління, Путін відзначив настання 2023 року, накинувшись на західний світ і попередивши, що на карту поставлена доля Росії. "Захід брехав про мир, – заявив Путін, – а готувався до агресії. Україну та її народ вони цинічно використовують для ослаблення і розколу Росії. Ми ніколи нікому не дозволяли і не дозволимо цього зробити".

Під приціл потрапили й внутрішні опоненти. Явно маючи на увазі велику кількість російських чоловіків призовного віку, які у другій половині 2022 року вирішили за краще втекти з країни, щоб не приєднатися до вторгнення, він зазначив, що останні дванадцять місяців "багато розставили по місцях, чітко відокремили мужність і героїзм від зради і малодушності".

Звернення завершилося на викличній та зловісній ноті: Путін означив, що виживання Росії як незалежної держави тепер під загрозою. "Разом ми подолаємо всі труднощі і збережемо нашу країну великою та незалежною, – сказав він, – перемагатимемо заради своїх сімей та заради Росії".

Не було фривольних розмов про любов, довіру та надію, як у грудні 2021 року. Жодних мрійливих побажань, жодних обнадійливих очікувань. Цього разу Путін бив на сполох. Природно, винуватим був Захід, а сам російський диктатор цілковито не ніс жодної відповідальності за той бардак, в якому нині опинилася його країна.

Путін, здається, вірить – або принаймні хоче, щоб російська громадськість повірила, – що Росія балансує на краю прірви, а саме її існування як цілісної держави зараз під загрозою. У своєму зверненні він неодноразово говорив про необхідність захисту та збереження незалежності Росії. Це було нове і це варте уваги.

Протягом багатьох років Путін консеквентно висловлював свою прихильність до збереження Росією статусу великої держави та її видатної ролі на міжнародній арені. Він часто звинувачував Захід у бажанні диверсій проти Росію. Але страх втратити незалежність був проблемою українців, громадян Балтії та інших сусідів Росії. Росіянам не було про що непокоїтися.

Чи може це бути в Путіна на серіо? Бо, очевидно, він може просто намагатися налякати свою внутрішню аудиторію і таким чином підготувати російську громадськість до подальших жертв у цій марній і безнадійній війні проти України. З іншого боку, він і його колеги в Кремлі можуть справді відчувати, що, незважаючи на їхню публічну браваду, для Росії вже все невідворотно закарбовано на скрижалях.

По десяти минулих з початку вторгнення в Україну місяців дуже мало хто з аналітиків ще бачить перспективи перемоги Росії. Навпаки, існує загальна згода, що в міру того, як його військова фортуна маліє, можливості Путіна звужуються. Росія вже помітно ослаблена невдалим вторгненням. Поразка в Україні може призвести до розпаду самої Російської Федерації або перетворити країну на васальну державу Китаю чи Заходу.

Звернення Путіна однозначно було спробою мобілізувати російське суспільство і перевести всю країну на військові рейки. Поки не ясно, чи це вдалося. Ясно одне: якщо наступний рік виявиться для Росії якось схожим на 2022-й, то мало шансів, що 31 грудня 2023 року Путін усе ще буде тим, хто виступає з новорічним зверненням.