Бачу в них не турботу про долю світу, а лиш такий собі глибоко прихований імперський расизм, турботу за свою дуже дорогоцінну шкуру. Либонь західна шкура цінніша за українську
«Згадуючи те, що сталося – і все ще триває, зокрема й досі на Донбасі чи в Нагірному Карабасі, – ви раптом усвідомлюєте, що 21-ше століття в основному є тим самим, що і попереднє. І все може повторитися»
