Повернення Романа Палестера

Львівська філармонія новим музичним фестивалем вшанувала 115-річчя композитора, витягнутого з ріки забуття

Снятин — місто на Покутті особливо плідне на талановитих людей. З цими краями повʼязані долі композиторів: Романа Сімовича, Богдани Фроляк та Романа Палестера.

Його називали «послідовником Кароля Шимановського» — одного з найвідоміших польських композиторів, життєвий шлях котрого теж розпочався в Україні. Натомість митцю суджено було покинути рідний дім, подорожувати Європою та врешті-решт залишитися в Парижі.

Цьогоріч музична спільнота святкує 115-річчя з дня народження польського композитора єврейського походження, який родом з України — Романа Палестера. Музикант вважався одним з найкращих польських композиторів середини XX століття. Проте чому імʼя провідного композитора надовго зникло зі сторінок історії?

Роки становлення

Народився майбутній піаніст і композитор 1907 року в місті Снятині. Змалечку проявилися музичні здібності, тому у віці семи років батьки віддали хлопця студіювати фортепіано. Від 1921 року навчався у львівській гімназії, а пізніше у Консерваторії Польського музичного товариства, де вчився у Марії та Адама Солтисів. Пізніше здобув освіту композитора у Варшаві в класі викладача Казимира Сікорського. Бувши студентом, Палестер здобував нагороди як композитор у міжнародних конкурсах: Muzyka symfoniczna (1930), Варшава, The International Contemporary Music Society Festival (1935), Лондон.

Війна калічить долі

Карʼєра молодого композитора стрімко йшла вгору, але Друга Світова війна, репресії, переслідування змінили життя Романа Палестера назавжди. Він пережив увʼязнення, втрату великої кількості нот (під час Варшавського повстання згоріло багато нотних рукописів). Композитора переслідували, а його імʼя викреслили з безлічі книжок, газет, статей та, навіть, титрів в кіно…

Не витримавши негараздів, Палестер тимчасово переїжджає до Парижа. Однак в 1949 році повертається до Польщі, яку на той час повністю проковтнув соцреалізм. На зʼїзді музикознавців та композиторів творчість Романа Палестера окреслили як «формалістичну», після чого композитор остаточно емігрував до Парижа.

Діяльність композитора у Франції

Навіть закордоном Роман Палестер не полишав звʼязків з батьківщиною. Він очолював відділ культури на польському мовленні в радіо «Вільна Європа», де, символічно, вів передачу під назвою «Музика долає кордони». Не зупинявся композитор й творити: його талант саме в еміграції досяг, як вважається, найвищого піку — особливо в опері («Смерть Дон Жуана»).

В 90-х роках XX століття імʼя Романа Палестера остаточно було відновлено та гідно посіло місце в ряду серед інших польських композиторів.

Витягнутий із Лети

Музику композитора не виконували на батьківщині аж до 1977 року, коли Спілка польських композиторів відродила його імʼя та творчість.

Цьогоріч його імʼя відновили також у Львові, започаткувавши Міжнародний фестиваль творчості Романа Палестера (за ініціативи Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика).

Львівський квартет "Фенікс" виконує музику Романа Палестера.

Творчість композитора є яскравим прикладом музики XX століття. У доробку Палестера є симфонії, концерти, кантати, струнні квартети, вокально-інструментальні твори, а також твори для фортепіано, музика для радіо, театру та кінофільмів (варто зазначити, що композитор є одним з перших польських композиторів, які писали музику до кінофільмів).

Музикознавець Філіп Лех окреслив музику композитора так:

«Це подвійно складна музика: вимоглива до виконавців та фактурно нелегка; слухачеві теж непросто. Творчість Анджея Пануфніка, навіть покійного Вітольда Лютославського, набагато доступніша. У Палестера був короткий період, який можна умовно назвати неокласицизмом, хоча це не такий легкий неокласицизм, як, наприклад, у Антонія Шаловського чи Міхала Спісака. Пізніше це важка музика, дуже хроматична, фактурно складна. Щоб досягти саме того, що написав композитор, потрібна ідеальна підготовка».