Meduza диспонує результатами закритого опитування, проведеного Всеросійським центром вивчення суспільної думки (ВЦИОМ) наприкінці червня 2022 року на замовлення адміністрації президента Росії.
Респондентів запитували: «Одні кажуть, що бойові дії в Україні потрібно зупинити якнайшвидше. Інші вважають, що бойові дії зараз не слід зупиняти. Яка точка зору вам ближча — перша чи друга?» Кількість осіб, які взяли участь у соцдослідженні виданню невідома.
З документів, які є у Meduza, випливає, що 30% інформантів, які відповіли на це запитання, вважають, що «бойові дії в Україні» потрібно «зупинити якнайшвидше». Ще 13 відсоткам важко було відповісти; 57% опитаних вважають, що війну треба продовжувати.
Цікавою є вікова розкладка респондентів. Так, за результатами цього ж опитування, у віковій групі 18–24 роки за припинення війни виступають 56%, а за продовження лише 19%. Серед росіян 25–34 років закінчення війни підтримують 43%, продовження бойових дій – 41%. Загалом, що старші респонденти, то активніше вони підтримують війну. Наприклад, серед респондентів віком від 60 років за продовження вторгнення висловилися 72% опитаних.
У Москві та Санкт-Петербурзі, судячи з даних закритого опитування, припинення бойових дій прагнуть близько 40% респондентів, а 48% виступають за їхнє продовження. Найбільше (62%) прихильників продовження боїв – в інших російських містах-мільйонниках.
Також ВЦИОМ на прохання Кремля вивчав залежність підтримки продовження війни та медіаспоживання. Серед «активних користувачів інтернету» за закінчення бойових дій виступають 47% респондентів, а 35% – за їхнє продовження. Проте серед телеаудиторії прихильників завершення військового конфлікту лише 22%, 68% таких респондентів виступають за його продовження.
Відкрито ці дані ВЦИОМ не публікує. На сайті центру можна знайти лише результати червневого опитування про те, чи росіяни підтримують «спецоперацію». За даними центру, «швидше підтримують» війну 72% опитаних, «швидше не підтримують» — 17%, 11 відсоткам було важко відповісти на запитання.
Подібні результати отримали соціологи проєкту «Хроніки», результати чергової, 6-ї, хвилі опитування (з 29 червня по 5 липня, 1823 респондентів) свідчать, що рівень підтримки війни в російському суспільстві знизився до 55%; в середині травня він був на рівні 64%.(«Хроніки» — дослідницький проєкт, організований політиком Алєксєєм Міняйлом та його однодумцями — професійними соціологами, аналітиками та фахівцями за великими даними. Частина фахівців співпрацює з проектом анонімно через політичні ризики).
Хоча рівень підтримки залишається відносно високим, насправді лише 8% опитаних заявили про готовність віддати понад 10% свого доходу на озброєння армії, а майже дві третини (63%) повідомили, що не готові поділитися нічим.
57% респондентів повідомили, що змушені заощаджувати на продуктах через зростання цін; у 39% знизився дохід сім'ї; 12% втратили роботу. Суспільство охопила психотизація та розриви соціальних зв'язків: кожен четвертий (26%) перестав спілкуватися з близькими друзями чи родичами, а у 43% траплялися напади тривоги чи депресії (на 10% більше, ніж у травні).
Гордості, приєднання територій, зміцнення позицій Росії, перемоги над нацистами чекають лише 3%; 29% вважають, що перемога у війні принесе їм мир, моральне задоволення, поїздки до родичів в Україну та СНД, безпеку, нормалізацію економіки та зняття санкцій. Натомість 55% заявили, що особисто їм вона не принесе нічого доброго.
Характерно, що 86% відмовилося від інтерв'ю, з кожною хвилею цей відсоток збільшується: в квітні він був 72%, в травні – 78%.
Результати липневого опитування «Хронік» коментує Альона Конєва, соціолог ExtremeScan, партнер проєкту:
«Реакція на військову кампанію в Україні пройшла вже три стадії: шок, ейфорія, адаптація і входить до четвертої фази депресії.
Початковий безперечний шок, який зазнали люди, незважаючи на багаторічну інформаційну підготовку, змінився піднесенням однієї частини населення та гнівом іншої. Підтримка, принаймні позитивна реакція на питання, трохи піднявшись на початку з 60% до 65%, залишалася на одному рівні.
З квітня настала фаза первинної адаптації. Люди зорієнтувалися, вирішили, що далі робити, змирилися, зайняли вичікувальну позицію.
В останній липневій хвилі дослідження ми побачили перелом у сприйнятті військової кампанії. «Військова операція» виявилася війною, з неясною тривалістю та наслідками. Виросла тривожність.
Величезна більшість, як і раніше, говорять про «перемогу», з різними почуттями та тривожними думками. Але все більше складається враження, що це не оцінка військового потенціалу Росії, а вираз екзистенційного жаху, бо якщо не перемога, то що? Зіткнення з кометою. За останні роки військову перемогу зробили національною ідеєю, наркотиком, що полегшує сприйняття життя.
У цій хвилі ми намагалися зрозуміти, що таке перемога у війні у свідомості людей. Підтримуючи операцію, що вони чекають для себе, яке особисте благо вони отримають? Чверть відповідей пов'язана з благом всієї країни: зняття санкцій, зміцнення економіки, об'єднання територій, дружба народів повернеться, повернення Росію своїх сильних міжнародних позицій.
Але найголовніше і наймасовіше сподівання — повернення миру, здобуття душевного спокою, почуття безпеки, повернення близьких з війни, можливості поїхати в Україну та обійняти рідних, розуміння майбутнього, завтрашнього дня.
«Перемога» – це повернення до лютого 2022 року!
Теоретично це відповідь на запитання, чи буде обурення народних мас, якщо Путін зупинить війну. Звичайно, економічний обвал, гуманітарні наслідки, військові, які «повернулися і не повернулися з військової операції» можуть призвести до пошуку винуватця національної катастрофи, але це буде потім. І це «потім», якщо не зупинити війну, настане у будь-якому разі, тільки ще гостріше.
А поки що дозволю собі прогноз: у разі припинення військової операції головною емоцією жителів Росії на досить тривалий час буде радість (зі сльозами на очах) та полегшення. Більшість людей «партії підтримки» займеться зализуванням ран і знайдеться місце вдячності мудрому президенту. В умовах розгорнутої репресивної машини у тих росіян, хто всі ці місяці був у гніві та депресії, хто розумів, що відбувається, навряд чи знайдуться ресурси для протестів, що загрожують владі. Протести, вже масовіші, економічніші за мотивацією, будуть потім».
13.07.2022