Для кожного з нас сторінки календаря зупинилися на позначці 24 лютого, відколи життя змінилось кардинально. Звичний стан речей похитнувся, і те, що було нормою, втратило своє підґрунтя, а кожне з явищ набуло переосмислення. Крок за кроком ми всі вчимось жити далі, будувати стосунки один з одним, комунікувати та налаштовуємо себе на довгу, складну боротьбу проти окупанта. Це потребує неабиякої сили та стійкості. Кожен ресурс (а насамперед, емоційний) має здатність згасати. І саме тому важливо підживлювати його новими ідеями та точками опори.
Коли наприкінці квітня відбувся спільний проект Львівської музичної академії ім. М. Лисенка, композиторки Богдани Фроляк та Львівського органного залу, стало зрозуміло: ця ініціатива з назвою “Музика молодих львівських композиторів” є, як ніколи, затребуваною саме тепер, в умовах війни, адже у протистоянні за власну ідентичність та незалежність гостро відчувається вплив та вагомість культури.
Цей проект – ще одна гучна заява всьому світові про власні таланти, що створюють сильний мистецький продукт, гідний визнання та представлення на сценах всього світу.
Зважаючи на те, що концерт відбувався в умовах війни, процес підготовки та реалізації був нелегким. Адже була постійна загроза повітряної тривоги, не всі виконавці мали необхідні умови для розучування творів, чи навіть можливість бути присутніми на репетиціях, а питання інтерпретації, втілення ідей композиторів та комунікації музикантів між собою впиралося в короткі часові межі та непередбачувані ризики, що поставали де-факто, відповідно із ситуацією в країні. Проте, як зазначила одна з кураторок концерту, завідуюча кафедри камерного ансамблюТетяна Слюсар: "У цьому проявляється одна з вагомих рис нашого народу, а саме – уміння зібратись в критичних ситуаціях”.
Виконавцями стали одні з кращих студентів ЛНМА та випускники, що є практикуючими музикантами. Серед них інструменталісти: Тарас Зданюк (скрипка), Дмитро Грицьків (скрипка), Юрій Завадовський (альт), Богдан Гаврилов (віолончель), Марія Полячок (скрипка), Володимир Вацко (фагот), Олег Орос (гобой), Максим Назарій (кларнет), Ірина Максимів (скрипка), Руслан Пащак (скрипка), Зоряна Стегніцька (скрипка), Андріана Криса (альт), Нестор Кляпетура (віолончель), Модест Менцинський (віолончель), Віталій Дворовий (фортепіано), Марта Стецько (фортепіано), Катерина Полішук (фортепіано), Власта Сав’юк (фортепіано), Ірина Берчук (фортепіано), Анастасія Захарченко (фортепіано), Сергій Павлів (фортепіано), Роман Ієвський (флейта), Марко Юринець(флейта), ударні: Олег Чаплинський, вокал: Михайло Гриньо (баритон).
Кожен з музикантів по-своєму втілює той чи інший твір, тому діалог між композитором і виконавцем формувався безпосередньо в процесі розучування твору, зважаючи на різні обставини, особливості залу та специфіку поєднання інструментів між собою (що було особливо важливим для камерних складів, де виконавці повинні синхронізуватись один з одним). Часу на роботу з творами було не так вже і багато, тому важливим моментом була акумуляція усіх сил, а також вміння прислухатися один до одного, говорити так, щоб бути почутим.
Для студентів-композиторів, це, перш за все, можливість почути свої твори в живому виконанні, адже саме так виховується композитор – на слуховому досвіді і аналізі почутого.
Богдана Фроляк, композиторка, кураторка проекту
Твори, що звучали в цей вечір – оригінальні та цікаві, кожен по своєму. “Найновіша українська музика. Сучасний погляд на класику” , як зазначено в передмові до концерту – і це мабуть найкраще визначення для опису програми концерту. Що особливо вразило (приємно) – - це велика кількість слухачів, і не лише музикантів з “вузького” професійного кола, а звичайних людей, що прийшли просто послухати музику. Хтось з захопленням сприйняв усі твори; або ж, навпаки, деякі композиції були не до кінця зрозумілі; деякі твори неначе зупиняли час і розчиняли в об’ємному акустичному просторі зали, а деякі викликали запитання: “а що ж далі?”, і тим самим тривожили душу. Але хіба ж не в цьому і суть? – У тому, щоб викликати емоції, ніби різні за значенням ( любов чи ненависть, розуміння чи тотальне несприйняття тощо), але спільні у своїй сутності – живі відчуття, рефлексії в моменті, раптові образи, роздуми, чи ж навпаки – відсутність думок?...
Програма концерту сформована так, що кожен зі слухачів зміг “підібрати” твір під власні вподобання. На початку звучали твори для інструментів соло: схвильовані інтонації “Attempt” для флейти соло, Дениса Кухаря та два цикли фортепіанних мініатюр, з яскравим обертоновим забарвленням, “Ad Fontes” та “Laulasmaa” Ксені Стеценко,. Далі звучали твори з розширеним складом виконавців: “Deformation” для скрипки і фортепіано соло, Ігнатія Мойсеєва та тематично-уривчаста “Fantasia quasi una sonata” для віолончелі і фортепіано, Аліси Формазюк. Три прелюдії в додекафонній системі та Дві прелюдії для фортепіано Анастасії Здвіжкової знову звернули увагу слухачів до інструменту соло на сцені, і це чудово спрацювало як по тематичному наповненню, так і після камерних дуетів дало відчуття простору, який надалі заповнять нові інструментальні склади. Такими стали Варіації для струнного квартету Михайла Максимчука та “Подорож із кінця до початку” Андрія Костіва для скрипки і фортепіано. Згодом і “Червоне сонце для віолончелі” Захара Озерського для гобоя, флейти та віолончелі. “Поема” Мар’яна Філя для баритона та камерного ансамблю, стала кульмінаційним твором програми, а на завершення концерту прозвучала “Карта пустелі” Анастасії Сисенко для флейти, фортепіано та ударних.
Багато роботи було зроблено, і ще більше треба буде зробити. Престиж української музики невпинно зростає та утверджується на світовій арені. З допомогою таких послідовних кроків ми відкриваємо українську музику і для самих себе, відходимо від усіх стереотипів чи упереджень, що склалися у минулому.
Така мета є пріоритетною для багатьох мистецьких інституцій, наприклад, Golka Records чи Органного залу. І ось який коментар дають Тарас Демко та Іван Остапович, директори Ukrainian Live та Львівського органного залу:
«Львівський органний зал послідовно працює над своєю пріоритетною стратегією, Ukrainian Live. І вона вже дала багато результатів: безліч унікальних концертних програм, як на нашій сцені, так і в багатьох інших містах, десятки тисяч вдячної аудиторії, для більшості це перший контакт з українською класичною музикою, мобільний додаток з нашою класикою, проект поширення нот, і багато іншого.
Поряд із Ukranian Live ми також фокусуємось на сучасній музиці, і її примноженням. Цю стратегію ми так і назвали Нова Музика.
Замовляємо твори в композиторів, виконуємо і записуємо. На перетині цих стратегій зʼявляється багато ідей, а ще більше співпраць. Однією з таких є плідна кооперація з Львівською музичною Академією і композиторкою Богданою Фроляк у проекті “Музика молодих львівських композиторів”. Ми всіляко хочемо підтримати розвиток музики в нашій країні, як через примноження якісної музики, так і плекання аудиторій. Чим більше подібних проектів буде, тим більшим ставатиме і попит, і розуміння».
Як на мене, цей концерт дав можливість усім змістити фокус своїх думок, хоча б на одну годину. І також вкотре підтвердив, що нам є чим і ким пишатися, ми маємо те, з чого можемо будувати нашу культуру саме тепер.
У 2021 році, також за ініціативи Органного залу відбувся мистецький онлайн-проект “Музика львівських композиторів”, де поруч з творами вже знаних авторів: Богдани Фроляк( яка була і кураторкою проекту) , Любави Сидоренко, Віктора Камінського, Остапа Мануляка та Михайла Шведа, звучали твори студентів, і для багатьох з них це була можливість вперше почути живе виконання власних творів.
Про концептуальні зв’язки між цими подіями директори Органного залу Іван Остапович і Тарас Демко висловились так:
«У 2021 році проект відбувався за умов суворого карантину, це був в першу чергу онлайн проект. Спочатку продакшн, тобто записи, обробка, підготовка до релізу, а потім промоція. Це відбувалося за канонами дистанційного мистецтва, зустрічі учасників, момент релізу, навіть маленькі інтерактивні елементи з жеребкуванням. Ми були дуже задоволені охопленням, проект був без кордонів тож релізи змогли переглянути всі охочі.
У 2022 році ми продовжили роботу але вже в умовах війни. Це час, коли потрібно щодня собі повторювати про важливість продовжувати працювати, важливість ідеї, за яку стоїш і борешся. Це надає особливої ваги всім вчинкам, є розуміння, що зараз твориться історія і карбується майбутнє. Це особлива музика - створена і виконана у непростий час.
Відмінністю цьогорічного проекту, є те що концерт відбувся у багатолюдному залі, нас навіть здивувала така кількість слухачів! Але продакшн і промо частина проекту відбудуться за вже відпрацьованою схемою!»
І тут також слід зробити акцент на необхідності не лише виконання нової музики, а й її збереження в цифровому просторі, адже саме це формує базу української музики, і надалі стане підгрунтям для роботи з нею, її поширення, аналізу.
Це вже другий спільний проект нашої Академії з Органним залом. Хочу висловити подяку дирекції Органного залу за можливість таких концертів на цій прекрасній сцені, та за промоцію української нової музики. Адже твори молодих композиторів не тільки прозвучали, а ще й були записані, а згодом будуть опубліковані в інтернеті і доступні для перегляду широким загалом.
Також хочу подякувати чудовим виконавцям, а здебільшого це студенти кафедри камерного ансамблю нашої академії, які з великим інтересом і великою відповідальністю виконували цю музику. Також не можу не згадати тут наших викладачів-кураторів, які допомогли підготувати цей концерт, а саме завідуючій кафедри камерного ансамблю Тетяні Слюсар та Марті Карапінці. Думаю, ми усі маємо цінувати цю можливість звучати і виступати на сцені в такий складний для нашої країни час.
Богдана Фроляк, кураторка проекту.
Концерт “Музика молодих композиторів” виконав свою мистецьку роль на культурному фронті. Взаємообмін досвідом, ідеями та ресурсом зараз як ніколи важливо. Звісно, ще є куди рости і розвиватися, над чим працювати і ніщо не буває ідеальним. Але слід відкривати нові імена в музичному середовищі для подальших співпраць, бути готовими до нових проектів, ініціювати їх та підтримувати. Більшість концертів тепер доступні для онлайн-прослуховування, а нагодою почути музику наживо не варто нехтувати.
Концертні зали Львова завжди раді прийняти гостей, з новими програмами та новими змістами. Це так важливо: переосмислювати значення і вчитись заново відчувати! А на питання: “А що ж буде далі?”, сміливо можна відповісти: “Все буде Україна!». Тому продовжуймо працювати, розвиваймо себе та імідж нашої країни і невпинно йдімо до нашої перемоги.
20.05.2022