Музика в час війни: як професійні українські музичні колективи підтримують культурний фронт
Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну весь світ зміг спостерігати над протистоянням українців. Громадянський опір діє зараз чи не на усіх фронтах, тож мистецтво та культура також не можуть стояти осторонь. Це одні з тих рушійних сил, які дають нам силу в протистоянні перш за все за право створювати мистецтво. Це саме та зброя, яка додає нам наснаги для руху вперед. Музичний фронт реагує сьогодні миттєво, створюючи в такий не проcтий час низку концертних заходів якими допомагають зібрати кошти на підтримку ЗСУ, краще ознайомлюють публіку з українськими композиторами та підтримують бойовий дух українців.
Благодійний музичний бароковий проєкт у м. Дрогобичі, м. Комарно та у м. Львові
Серія барокових концертів на підтримку ЗСУ відбулась за підтримки Національного університету «Львівська Політехніка» під орудою диригента Народної хорової капели «Гаудеамус» Романа Мачишина. У програмі прозвучала «Чакона» Томазо Віталі у виконанні флейтиста Романа Ієвського та акомпонементу Ольги Шадріної-Личак і «Stabat Mater» Джованні Батіста Перголезі у супроводі камерного оркестру й солістів. Твори були обрані не випадково: «Чакона» присвячена пам’яті дітей, які загинули під час цієї брутальної війни, а «Stabat Mater» звучав у період посту як уособлення скорботи українських матерів. Завдяки проєкту та підтримці небайдужих слухачів вдалося зібрати кошти на амуніцію та інструменти для наших військових.
Керівник та диригент Роман Мачишин розповідає: «На третій тиждень війни виникла пропозиція організувати благодійний концерт і я розумів, що це не просто, оскільки багато людей не було на місці. Музиканти, що об’єднались для цього проєкту, представили усю Україну: Закарпаття, Галичину, Волинь, Наддніпрянську Україну, Слобожанщину, Донбас, а також АР Крим. Університет «Львівська політехніка» підтримав нас у такий не простий час надавши технічне забезпечення, приміщення для підготовки та все інше. Нашим головним завданням було зробити щось в підтримку військових і вже за три репетиції ми були готові. Під час виступу музиканти виявляли насамперед свої власні почуття: біль, страх, страждання, надію – всі ці емоції, хоч і в рамках барокового стилю, ми намагались висловити музикою».
Роман Мачишин коментує: «На наші концерти приходили як і поціновувачі класичної музики так і ті, хто просто відгукнувся на ініціативу збору коштів в підтримку ЗСУ. Коли люди після концерту підходили і казали, що не розуміли латинського тексту, проте відчували цю музику усім серцем».
Благодійний концерт «Мистецький Фронт» у Львові
Музично-поетичний вечір відбувся 21 квітня у стінах Львівського музею історії та релігії. Його реалізувала оперно-симфонічна диригентка, блогерка (боєць в інформаційній війні ), співзасновниця «Українського простору Інтеліґенція» у Києві, а відтепер ще й волонтерка – Катерина Косецька. Програма концерту складалася з сучасних творів українських композиторів: Дмитра Данова, Богдана Сегіна, Євгена Станковича, Романа Дрозда. Задум концерту полягав у плавному переході музики у поезією на воєнну тематику написаними молодими українськими поетами - Мальвою Кржанівською, Анатолій Анатолієм, Тетяною Власовою та Дмитром Лазуткіним. Дехто з обраних поетів зараз захищає країну на передовій, дехто волонтерить. Атмосферу та настрій задавав оркестр, а читці доповнювали її влучним словом, таким чином оформивши єдину картину без перерви на оплески. Кошти, які були зібрані під час концерту, передали для підрозділу «Білий Вовк» - військової частини №1988. До речі, їх можна і зараз підтримати, надіславши свої донати на картку Мальви Кржанівської (Оксани Іващенко) 4441 1144 6433 4117.
Під час репетицій не було жодної повітряної тривоги, а от ближче до середини концерту вона таки пролунала. Диригентка оркестру зупинила концерт, і всі слухачі разом із учасниками пройшли у сховище. Але попри годинну вимушену паузу усі повернулися назад до зали.
«Після повномасштабного вторгнення росії в Україну я евакуювалася з Києва до Львова», - розповідає Катерина. «На початку війни я довгий час не могла співати, але з накопиченням всіх жахливих подій, від наростаючого болю через злочини які росіяни вчиняли проти України і українського народу, я заспівала пісню «Гей пливе кача по тисині» і надіслала запис подрузі, яка в цей час була поблизу гарячих точок. Вона співала разом зі своєю мамою під запис і це допомогло їм хоч трішки оновитися емоційно. Після цього я зрозуміла що за допомогою музики можна допомагати нашим людям, а світові доносити те, що зараз творить росія в Україні».
«Перебуваючи у Львові поставила собі запитання, яким чином зможу найбільш ефективно допомагати рідній країні і що пришвидшить нашу перемогу. Тож до мене прийшла ідея створити цикл благодійних концертів в підтримку армії України. Вирішила, що можна розпочати з маленького камерного струнного складу, бо не відала скільки людей відгукнуться, адже тоді практично нікого не знала у Львові. До того ж потрібно було зважати на емоційний стан людей і їхнє прагнення творити у такий складний час. Помалу знайшла інструменталістів, а завдяки оголошенню в соціальних мережах композитори особисто почали надсилати власні твори, за що я їм дуже вдячна».
Оскільки це цикл концертів, то зараз авторка проєкту планує ще кілька виступів на підтримку армії України.
«Мистецтво було і буде на часі! Його треба відроджувати й розвивати, бо це творить і єднає націю. Зокрема за нього боряться хлопці і дівчата на передовій. За допомогою музики ми можемо доносити важливу інформацію, яка проникає у свідомість людей. Вона допомагає людям відпочити емоційно, мотивує до створення чогось кращого, допомагає ставати сильнішими і стійкішими. Як би не було важко і болісно, музиканти зараз не мають права «складати лапки»! Нам потрібно теж боротись на інформаційному мистецькому фронті, бо музика є тією зброєю, яка допомагає боронити мізки людей, до того ж, це те, що мені вдається робити найкраще», - коментує диригентка Катерина Косецька.
Серія відео-записів камерного хору Львівського національного оперного театру
Один із найдавніших гімнів, що сягає часів Київської Русі XIII ст. «З нами Бог» зазвучав у Львівському Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у виконанні артистів хору, солістів Львівської національної опери та виконавців не лише із львівських хорових колективів, а й музикантів з Києва та Харкова. Запис відбувався під орудою диригента камерного хору Львівської національної опери Вадима Яценка в режисурі генерального директора театру Василя Вовкуна.
Фрагмент запису.
«З самого початку війни Львівська опера розуміла, що ми чи не єдиний оперний театр, який має можливість продовжувати діяльність. Звичайно, ми шукали різні форми, які могли би підтримати нашу країну та воїнів на всіх фронтах. Так була започаткована ціла серія відеороликів. «З нами Бог» - це давній гімн воїнів Київської Русі, який виконували ратники перед боєм, зокрема перед битвою з монголо-татарами на ріці Калці в 1223 році. Тому інших варіантів, який твір має бути записаний першим, не виникало», - коментує Вадим Яценко.
«Допоможи нам перемогти ворогів що напали на нас» - пророчі слова, які допомагають сконцентрувати увагу краще, ніж будь-які зауваження диригента», - розповідає Вадим Яценко. «Молитва до Пресвятої Богородиці» Ганни Гаврилець - один з її останніх написаних хорових творів. Видатна композиторка відійшла у вічність у перші дні війни - 27 лютого. На світлу пам’ять мисткині камерний хор виконав «Молитву», в якій благається про захист людей.
Фрагмент запису.
«Я надзвичайно вдячний, що завдяки нашим воїнам ми маємо можливість творити і надалі. Саме їхній героїзм не дає впасти у відчай і продовжувати глибоко емоційно занурюватись у процес творення музики. Знаю точно, що ми разом з командою ЛьвівОпера будемо робити все, що від нас залежить, для нашої перемоги. І якщо наш запис допоміг комусь вийти зі стану відчаю, дав сили, чи, навіть, просто підняв настрій, значить це все не дарма», - сказав диригент камерного хору Вадим Яценко.
Тепер у програмі Львівської національної опери у виконанні камерного хору звучать хорові концерти Бортнянського, приурочені 270 річниці з дня народження композитора. За словами Вадима Яценка ця програма є актуальною у творчо-організаційному аспекті, так і для підтримки бойового духу.
«КИЇВ ЖИВЕ, КИЇВ ЗВУЧИТЬ!» – музичний хоровий проєкт у серці Києва
Перформанс зачарував киян 14 квітня поруч Андріївської церкви. Музична молодь у складі 20-ти хористів продемонструвала усьому світу єдність та міць українського народу. За останні півтора місяці війни для киян це дійство лунало наче свято. Жителям столиці вдалось почути безсмертний гімн, молитву за Україну, сучасні обробки рідних народних пісень a capella, в тому числі й популярну «Червону калину». Автором ідеї проєкту є Владислав Лисенко – випускник Національної музичної академії ім. П. Чайковського. Хоч з початку війни Влад повністю занурився у волонтерство – це не завадило молодому музиканту організувати колектив з тих професійних музикантів-хористів, які перебували на цей час у Києві. Як зазначає автор ідеї перформансу - головною метою виступу підтримати дух українців.
«Хорова музика, народна пісня - це те, що іде з наших витоків і нашої історії, іде від серця нашого народу, те, що підтримувало його у найтяжчі часи. Тому ми прагнемо, щоб професійна українська хорова музика продовжувала звучати саме тут і зараз, в серці нашої держави! Україна має звучати!» - коментує Владислав Лисенко.
Виконання українських пісень розчулило глядачів та вони ще довго 2не відпускали» хористів, тож деякі пісні лунали «на біс».
Мистецький проєкт «Ми є!» у м. Рівному
Великодній концерт організовано за участю місцевих митців та музикантів з Києва, Дніпра, Одеси, Кривого Рогу, які через війну переїхали до міста Рівне. Завдяки проєкту, який втілила Рівненська обласна філармонія у співтворчості із провідними музикантами та літераторами Рівненщини - глядачі мали нагоду послухати твори українських сучасних композиторів: Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова, Ганни Гаврилець, Юрія Шевченка, Лідії Васіної та естонського композитора Ерккí-Свен Тюйра, який у перші дні війни написав твір «Ukrainale». Побачити мистецьке дійство можна було на Великдень, 24 квітня, як на регіональних телеканалах Суспільного, так і на Youtube-каналі Суспільне.Рівне.
Під час трансляції провадився збір кошти для ЗСУ.
«Коли промовляють гармати, музи не повинні мовчати. Це піднімає дух, гартує душі людей, надихає. Програма побудована так, щоб слухачі були впевнені у нашій перемозі. Назва проєкту «Ми Є!» походить від назви одного із творів Юрія Шевченка. Ми хочемо сказати усьому світу і перш за все собі: український народ є і його не подолати. І жодні загарбницькі дії і ніяка агресія не зможуть здолати народ високої європейської культури. Третя місія проєкту — своєрідна психологічна терапія. Надання відчуття потрібності і важливості артистам, які знайшли прихисток на заході України», - розповідає ініціатор та автор проєкту Олександр Тарасенко - хормейстер Національної опери України.
10.05.2022