Віддайте Україні місце Росії в Раді Безпеки ООН

У своїй полум'яній промові у вівторок Президент України Володимир Зеленський звинуватив Раду Безпеки ООН у цілковитій бездіяльності з відповіддю на жахливі військові злочини Росії в його країні. За словами Зеленського, Організація Об'єднаних Націй неспроможна притягнути Росію до відповідальності, оскільки Москва "перетворює право вето у Раді Безпеки ООН на право вбивати". Держави-члени, каже він, повинні "виключити Росію" з Ради Безпеки або "зовсім саморозпуститися".

Зеленський абсолютно має рацію. Але ми повинні просунути його сміливу пропозицію на крок далі. Росію треба не тільки вигнати з Ради Безпеки – її місце потрібно віддати Україні. Фактично, для цього є прецедент.

У Статуті ООН не записано, що "Російська Федерація" має право на постійне місце в Раді Безпеки. Статут ООН стверджує, що "Китайська Республіка, Франція, Союз Радянських Соціалістичних Республік, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки є постійними членами Ради Безпеки". Дві з названих країн більше не займають місце у Раді Безпеки.

25 жовтня 1971 року ООН виключила "Китайську Республіку" (Тайвань) і прийняла "Китайську Народну Республіку" (материковий Китай), яка потім стала одним із п’яти постійних членів Ради Безпеки (або "п'ятірки"). Незважаючи на своє вето у Раді Безпеки, Тайвань був безсилий зупинити власне виключення шляхом голосування Генеральної Асамблеї ООН. Пропозиція Сполучених Штатів зробити представництво Китаю "важливим питанням", що вимагало би двох третин голосів переважної більшості, провалилася 59 голосами проти 55 (при 15 утриманих). Потім Генеральна Асамблея прийняла резолюцію №2758 про виключення Тайваню простою більшістю голосів 76 проти 35 (при 17, які утрималися). Тим самим було створено прецедент, що чинний член "п'ятірки" може бути виключений та замінений іншим суб'єктом, який має обґрунтовані вимоги на це місце.

Так само, як комуністичний Китай зараз займає місце, призначене для "Китайської Республіки", Росія тепер займає місце, призначене для "Союзу Радянських Соціалістичних Республік". Але "Російська Федерація" і "СРСР" – це не та сама країна. Дійсно, Путін виправдовував своє вторгнення в Україну тим, що він хоче повернути територію, втрачену під час розпаду Радянського Союзу.

Подібно до того, як Генасамблея ООН проголосувала за виключення Тайваню і оголосила, що відтепер законним посідачем місця "Китайської Республіки" вважатиметься Китайська Народна Республіка, вона може проголосувати за виключення Росії й оголосити, що відтепер законною державою-наступницею "Союзу Радянських Соціалістичних Республік" вважатиметься Україна – і передати їй старе місце СРСР. Обґрунтування стосовно оголошення України законною спадкоємицею СРСР не треба далеко шукати: його можна знайти у 6885 словах маніфесту про війну самого Путіна, де він, оглядаючись на тисячу років назад, викладає справу так, що українці та росіяни – це один народ, що походить від "Древньої Русі".

Китайський прецедент 1971 року встановлює, що Росія і Китай не мали би права накласти вето на такий крок у Раді Безпеки. І на відміну від Тайваню, який не зробив нічого такого, щоб його виключити з ООН, Росія заслужила своє виключення сповна.

У Статуті ООН прямо зазначено, що держава-член може бути виключена, якщо вона "постійно порушує Принципи Статуту". Минулого місяця Генеральна Асамблея двічі переважною більшістю голосів заявила, що Москва саме це і робить в Україні. 2 березня Генеральна Асамблея проголосувала 141 проти 5 (35 утрималися) за засудження "агресії Російської Федерації проти України в порушення статті 2 (4) Статуту". А 24 березня вона знову засудила Росію за порушення Статуту та створення гуманітарної кризи 140 голосами проти 5 (при 35, що утрималися).

В обох випадках майже три чверті держав-членів проголосували за засудження Росії. Цих голосів більш ніж достатньо, щоб замінити Росію в Раді Безпеки. Це навіть би перевищило необхідну більшість у дві третини голосів, якщо питання про заміну Росії вважатиметься "важливим питанням". У четвер Генеральна Асамблея проголосувала за виключення Росії з Ради ООН з прав людини. Вона може використовувати ту саму процедуру, щоб замінити Росію в Раді Безпеки.

Отже, це можна зробити. Інша річ, чи буде це зроблено – це вже питання не процедури, а політичної волі. Одна справа – проголосувати за заяву з різкими формулюваннями; зовсім інша – за реальні наслідки.

Але Сполучені Штати повинні наполягти на голосуванні і зробити так, щоб кожна країна офіційно заявила свою позицію – бо присутність Росії в Раді Безпеки є ганьбою. Путінський режим ґвалтує, вбиває та винищує невинних чоловіків, жінок та дітей в Україні. Якщо Організація Об’єднаних Націй не може накласти на Путіна та його поплічників наслідків за ці злочини, то Зеленський має рацію: "ООН можна просто розпустити".

Марк Тіссен – американський письменник, журналіст і політичний коментатор. Він працював спічрайтером міністра оборони Дональда Рамсфельда (2001–2004) і президента США Джорджа В. Буша (2004–2009). Статті Тіссена публікуються у Los Angeles Times, National Review, The Wall Street Journal, The Washington Post, The Weekly Standard, USA Today