Радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк заявив в інтерв'ю російській газеті "Коммерсантъ", що Росія та Україна наблизилися до компромісу у переговорному процесі. Свою з ним розмову спецкор газети Владімір Соловйов виклав в опублікованій нині вночі статті "І дипломати говорять, і гармати не мовчать". Пропонуємо її переклад.
"Київ та Москва заявляють про рух до компромісу на тлі продовження бойових дій
На тлі безперервних бойових дій в Україні Москва та Київ дали зрозуміти, що в переговорах намітився рух до компромісу. Переговорники, які тричі зустрічалися в Білорусії, зараз спілкуються в режимі онлайн. За даними "Ъ", четвертий очний раунд очікується на початку наступного тижня. При цьому обидві сторони заявляють про можливий контакт президентів Росії та України. Чи є надія на швидкий мир, спецкор Володимир Соловйов спробував з'ясувати в бесіді з радником голови офісу українського президента Михайлом Подоляком, який бере участь у переговорному процесі.
Розмови про переговори
На тлі взаємних звинувачень Москви та Києва у порушенні правил ведення бойових дій та спотворенні інформації про реальну ситуацію в зоні бойових дій окреслилися питання, за якими оцінки воюючих сторін раптом співпали.
Так, після переговорів із канцлером Німеччини Олафом Шольцем та президентом Франції Емманюелем Макроном на сайті Кремля з'явилося повідомлення, що російський лідер Владімір Путін поінформував співрозмовників про те, що останніми днями пройшли «серії переговорів» між делегаціями Росії та України.
Пізніше прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков пояснив, що переговори, які раніше проходили очно (три раунди відбулися 28 лютого, 3 і 7 березня), проводили у відеоформаті.
Цю інформацію згодом підтвердив український негоціатор – радник голови офісу президента України Михайло Подоляк. За його словами, переговори з делегацією Росії продовжуються безперервно у відеоформаті. Також, зазначив він, всередині переговорного процесу було створено робочі групи. Їх спеціалізації та функціонал він не розшифрував.
Український президент Володимир Зеленський у свою чергу заявив, що переговори наповнилося змістом. «Група українців та російських представників обговорюють ті чи інші питання, почали про щось говорити, а не кидати ультиматуми»,– сказав Володимир Зеленський на прес-конференції іноземним журналістам (цитата «РИА Новости»).
Зазначимо, що російська сторона жодного разу не заявляла офіційно про те, що її вимоги були якимось чином скориговані. До того часу, поки цього не станеться, варто виходити з того, що РФ продовжує наполягати на тому, що Україна має бути демілітаризована, стати нейтральною країною, визнати Крим та ДНР та ЛНР в адміністративних межах Донецької та Луганської областей, а також «денацифікована» , що би не розумілося під цим терміном.
Проте схожу на українську оцінку переговорному процесу дав у п'ятницю і Владімір Путін, який приймав у цей день у Кремлі білоруського лідера Олександра Лукашенка. Він повідомив: у переговорах з Україною, «які зараз проводяться практично на щоденній основі», «є певні позитивні зрушення».
Путін не пояснив, що мав на увазі. Проте прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков розповів, що зараз "ніхто не виключає можливості зустрічі Путіна та Зеленського". За його словами, концептуально вона можлива, але насамперед міністри закордонних справ та делегації переговорників двох країн мають виконати «свою частину роботи з тим, щоб президенти не зустрічалися заради процесу та заради розмови, а зустрічалися заради результату».
Зважаючи на все, контакт налагодився і по лінії МЗС РФ та України.
Нюанс важливий, якщо врахувати, що два міністри очно зустрілися вперше, а раніше, під час онлайн-переговорів у «нормандському форматі», що тепер уже залишився в минулому, ледве приховували взаємну неприязнь.
Запити України
Радник голови офісу президента України Михайло Подоляк (входить до групи переговорників із Росією) у розмові з "Ъ" поділився деякими деталями переговорного процесу. Загалом він дав йому обнадійливі оцінки.
«На столі переговорів зараз лежать різні пропозиції, їх багато, там десяток речень. У тому числі і з політичного врегулювання та, головне, з військового врегулювання. Я маю на увазі припинення вогню, формулу припинення вогню та виведення військ. Зараз це все перебуває в умовних робочих групах, у юридичних форматах обговорюється, як можуть виглядати підсумкові документи, адже треба їх потім парафувати, підписувати і так далі. Щойно будуть напрацьовані взаємні зустрічні вже юридичні формати, буде призначено зустріч – четвертий раунд переговорів. Це можливо завтра, післязавтра. Виходити далі і просто проводити розмови вже, мабуть, не треба. Ми обговорили всі питання, ми зараз ці питання намагаємось упакувати в якісь юридичні формати», – розповів Подоляк.
Тобто сторони розпочали оформлення домовленостей. Конкретикою щодо цього вони не діляться. Михайло Подоляк застерігає: делегації домовилися не коментувати зміст переговорів до того моменту, коли всі ключові позиції будуть узгоджені.
Подоляк описав параметри домовленостей, на які розраховує вийти українська сторона. За його словами, договір між Росією та Україною має бути «багатокомпонентним».
«Він повинен включати кілька позицій. Насамперед позиції, що стосуються припинення власне війни як такої. Другий пункт – процедура, швидкість за часовими параметрами виводу російських військ із території України. Третя частина – це мирна угода. Яким чином мир буде гарантовано. І тут повертаємося до ключового моменту, навколо якого все й будується, гарантії безпеки Україні, щоб подібні ситуації не повторювалися», розповів радник голови офісу президента України.
У переговорах, за словами Михайла Подоляка, обговорюється ще один – четвертий компонент: «Це, звичайно, обговорення масштабних інфраструктурних руйнувань, які є по всій країні. У нас же, на жаль, незважаючи на всі заяви про те, що удари завдаються лише по військовій інфраструктурі, удари завдавалися дуже часто і останнім часом особливо інтенсивно, по цивільній інфраструктурі. Вона суттєво зруйнована, особливо у прикордонних областях, у частині центральних областей. Відповідно, мають бути чітко прописані компенсаторні механізми: за рахунок чого та за рахунок якого бюджету все це відновлюватиметься. Це, вибачайте, суми у мільярдах доларів, якщо беремо попередню оцінку».
На компенсацію Україна очікує від Росії.
Росія, зазначимо, відкидає звинувачення у завданні ударів по цивільній інфраструктурі. У російських Міноборони та МЗС неодноразово заявляли, що атакуються виключно військові об'єкти. При цьому у відомствах неодноразово заявляли, що українські силовики розміщують озброєння у житлових масивах населених пунктів та самі обстрілюють цивільні об'єкти. Київ, своєю чергою, це спростовує.
Загалом, за словами українського негоціатора, майбутній компромісний російсько-український документ має бути всеосяжним. Він, пояснює Михайло Подоляк, повинен включати неможливість повторення військових дій проти України, включати для неї гарантії безпеки та також «враховувати ті гарантії безпеки, які хоче отримати і Російська Федерація, яка має свої страхи щодо цілої низки глобальних військових союзів».
Михайло Подоляк вважає, що сторони підходять до компромісу: «Ми маємо всі пропозиції, які так чи інакше захищають ці інтереси, виводять Україну з-під удару з точки зору того, щоб не повторилися подібні ситуації, виводять Україну в якісь компенсаторні історії у правильному значенні. І ще раз наголошую: російська сторона набагато адекватніше вже дивиться (на ситуацію.– “Ъ”). Але ще якийсь час має пройти, щоб вони загалом на 100% розуміли ситуацію, в яку потрапила саме Росія, а не Україна».
Зустрічні курси
В українських ЗМІ 10 березня з'явилася інформація про висунуті Росією умови. Видання «Дзеркало тижня» повідомило про шість ключових пунктів: відмову від руху в НАТО та нейтральний статус України, одним із гарантів якого має стати Росія; статус другої державної для російської мови; визнання Україною Криму частиною Росії; визнання Києвом незалежності ДНР та ЛНР в адміністративних межах областей; «денацифікація» України, що передбачає заборону діяльності ультранаціоналістичних, нацистських та неонацистських партій та громадських організацій, скасування законів про героїзацію нацистів та неонацистів та, нарешті, «демілітаризація України» – повна відмова від наступального озброєння.
Михайло Подоляк був одним із перших, хто одразу спростував інформацію про існування подібних вимог.
«Первинно російська делегація виходила з помилкового посилу про те, що у нас є якісь героїзації фашизму, нацизму і таке інше. У нас же, як виявилося, і для них це було дивно, є ціла низка європейських законів, де прописані повноцінні заборони та засудження всіх проявів нацизму та фашизму. Безглуздо виставляти як претензію країні щось, що в нас уже врегульовано на законодавчому рівні в повному обсязі відповідно до європейських хартій.
Він зазначив, що деталі обговорюваних гуманітарних блоків будуть прописані в підсумковому комюніке: «І ви побачите, що картинка виглядає інакше, ніж спочатку вона подавалася в ЗМІ». «Я думаю, що буквально ще день-два, і ми окреслимо все це. Я прихильник того, щоб не розголошувати інформацію, яка не є 100% підтвердженою в повному обсязі. Якби це були торгові якісь конфлікти чи просто дипломатичні переговори, то, можливо, щось можна було б уже відкривати з погляду інформаційних інтересів. Але тут дуже важка ситуація, тому що багато країн (зокрема Росія та Україна) мають брати на себе цілу низку зобов'язань. І бажано дійти до кінця та отримати повний юридично збалансований пакет, щоб ні в кого не викликати роздратування»,– заявив Подоляк.
Відповідаючи на запитання про те, чи залишається на столі переговорів демілітаризація України та в якому контексті, Михайло Подоляк повідомив, що «йде стандартне обговорення питань про те, як гарантуватиме собі Україна безпеку, у тому числі своїми збройними силами, у майбутньому»: «Це абсолютно проукраїнське питання. Ми хочемо мати повноцінну гарну армію, яка матиме захисний оборонний потенціал. Ми бачимо, що він необхідний у сучасному світі. І матимемо політико-військові гарантії того, щоб не потрапляти в ситуацію, коли залишаємося віч-на-віч з великими кризами. Я маю на увазі, пов'язані з війною. Все, що стосується таких формулювань, як демілітаризація, це все звучить безглуздо. Насправді формулювання будуть набагато адекватнішими за підсумками переговорного процесу».
Підсумковий документ (найімовірніше, мирну угоду між Україною та Росією), як вважає Подоляк, підписуватимуть президенти двох країн. «Ви бачите, що Володимир Зеленський бере на себе відповідальність за всі наші оборонні ініціативи, за управління державою у воєнний час. Він побудував насправді повноцінний військовий кабінет, який дуже ефективний і працює практично цілодобово. І безумовно президент України наполягає на двосторонніх переговорах президентів Росії та України, де вони зможуть остаточно домовитися про якісь взаємні компроміси, але з погляду інтересів України, бо Україна є найбільш постраждалою країною. Підписи, я так розумію, ставитимуть саме президенти України та Росії»,– припустив переговорник.
При цьому він вважає, що також може знадобитися участь третіх країн. Це не просто якийсь маленький конфлікт локального плану. У те, що відбувається, залучені – прямим і непрямим чином – багато країн. Вони беруть участь як посередники неформальні, формальні, активно беруть санкційні пакети. Вони вже надають пряму чи непряму допомогу Україні, постійно проводять між собою консультації. Ці країни, які з Україною та Росією вирішуватимуть проблему виходу на мирну угоду, вже залучено 100-відсотково до цієї проблеми. Там не буде потреби якось їх додатково залучати, щось розповідати. Вони за стіл переговорів можуть сісти будь-якої миті і буквально включитися відразу в підсумкову роботу, підписання попереднього підсумкового документа. Я тут проблем не бачу», – пояснив Михайло Подоляк.
Проблему український переговірник бачить в іншому – у подальших стосунках двох країн. «Важко буде прибрати не якийсь наносний компонент медійної ненависті, а відторгнення на довгі роки»,– підсумував Михайло Подоляк.
Про те, що переговорний процес просувається, кажуть і спостерігачі. "Намітився певний прогрес", – поділився спостереженнями з "Ъ" директор Центру комплексних європейських та міжнародних досліджень НДУ ВШЕ Василій Кашин. За його словами, наступальні операції на Донбасі та блокування українських «фортець» у Києві, Харкові, Чернігові, Сумах відбуваються на тлі «активної дипломатичної боротьби». «Судячи з витоку в "Дзеркало тижня", який я вважаю правдоподібним, Росія не ставить кінцевої мети займати територію за межами двох областей. Відтак міста треба блокувати, щоб тиснути на українців та заважати їм маневрувати силами. Але штурмувати їх немає сенсу, доки є надія дотиснути ключові російські умови на переговорах»,– вважає Кашин."
13.03.2022