Наш вигляд розповідає про те, від яких давніх людей ми успадкували гени. Так, світлі очі та каштанове волосся можуть походити від мисливців кам’яної доби. Міцна статура високої людини, її чорне волосся можна пояснити генами степових кочівників бронзової доби, засвідчує генетичне порівняння. Натомість світлим волоссям, невисокою статурою й повільним серцебиттям завдячуємо землеробам, які в період неоліту прийшли до Європи з Анатолії.
Зображення: ozgurdonmaz/ Getty images.
Європа в усі часи була “плавильним котлом”: перші представники homo sapiens прийшли сюди 45 000 років тому з Африки. Від них на нашому континенті походять мисливці та збирачі кам’яної доби. Після них приблизно 7500 років тому до Європи прийшли люди з Анатолії, які принесли до Європи землеробство. У бронзову епоху, близько 5000 років тому, наплив степових кочівників зі сходу дав наступний поштовх для розвитку: вони стали третім корінням європейців.
Які сліди залишили в нашому геномі ці різноманітні предки — і які з них впливають на зовнішність і статуру сучасних людей? Це вперше дослідили вчені на чолі з Давіде Марнетто (Davide Marnetto) з Тартуського університету. “Ми хотіли дізнатися, чи певні ознаки — наприклад, світлі очі чи високий рівень холестерину в крові — пов’язані з тим, що в ділянках ДНК, котрі відповідають за ці ознаки, міститься більше генетичних варіацій певної доісторичної популяції”, — пояснив Марнетто.
Аби це з’ясувати, здійснили генетичне порівняння близько 50 000 людей — послідовності їхньої ДНК збережені в естонському біобанку. Спочатку науковці визначили, які генетичні варіації на певних ділянки ДНК відповідають за 27 ознак зовнішності, зокрема статуру, колір волосся та очей, показники крові, частоту пульсу й тип домінування руки. Останнім кроком Марнетто та його команда визначили, яким доісторичним популяціям ці генетичні варіанти найбільше відповідають.
Так гени різних первісних популяцій впливають на зовнішність сучасних європейців. Зображення: Davide Marnetto.
Результат: “Доісторичні популяції, котрі дали початок європейцям, насправді були достатньо різноманітними, щоб залишити свій слід у фізіології та зовнішності сучасних людей”, — каже провідний автор дослідження Лука Паґрані (Luca Pagani) з Падуанського університету. 11 з 27 досліджуваних ознак науковці змогли пояснити наявністю генів давньої популяції.
Тож навіть сьогодні за певними ознаками у зовнішності людини можна визначити, чи в певних ділянках ДНК особа має більше генів від мисливців кам’яної доби чи від степових кочовиків неоліту. Однак наявність ознак не означає, що особа взагалі має більше генів саме від цієї популяції — зауважує команда. Натомість вони вказують на ділянки в нашому геномі, де успадковані гени активні.
Аналізи засвідчили, що каштанове волосся, світлі очі, схильність до великої маси тіла й широкі стегна можна пояснити генами мисливців кам’яної доби. Також із цими генами пов’язані швидкий пульс і низький вміст холестерину в крові, пояснили вчені. Гени землеробів, які в добу неоліту прийшли з Анатолії, проявляються в невисокій статурі, світлому кольорі волосся й очей, у сповільненому серцебитті. “Натомість активність генів степових кочовиків ямної культури виражається в міцній статурі й високому зрості”, — розповіли Марнетто та його команда. Гени цих мандрівників бронзової доби зумовлюють передусім чорне волосся та схильність до високого рівня холестерину в крові. Проте науковці зауважують: ці ознаки проявляються різною мірою в кожної людини, що є їхнім носієм.
Отримані результати вкотре засвідчують, наскільки різноманітне походження європейців — і якою мірою на нього вплинули доісторичні міграційні хвилі. Різне коріння до сьогодні зберігає свій генетичний слід, котрий впливає й на зовнішність сучасних людей. Ознаки наших предків збереглися, попри пізніші змішання та міграції.
Ймовірно, населення інших континентів підлягало подібним процесам: “Немає жодних доказів того, що в Європі генетичне різноманіття вище, а походження людей складніше, ніж на інших континентах”, — сказав учений. Генетичні підвалини європейців просто залишаються найкраще дослідженими: “Тож важливо проаналізувати більше зразків з інших куточків землі, щоби краще зрозуміти, як історія людства визначає особливості в зовнішності сучасної людини”.
Nadja Podbregar
Urzeitgene prägen unser Aussehen
Estonian Research Council, 9/02/2022, Current Biology, 2022; doi: 10.1016/j.cub.2022.01.046
Зреферувала С. К.
14.02.2022