Львівська область цього року опинилася на 21 місці в екологічному рейтингу областей, Івано-Франківcька – на 14, а Тернопільська – на дев’ятому. Про це повідомило видання «Фокус».
Екологічний рейтинг областей України-2022 було складено, посилаючись на офіційні дані Держстату, Держводагентства, Національного інституту раку за 2020 рік.
Серед основних екологічних проблем Львівщини назвали незаконну вирубку лісу, забруднення річок, утилізацію відходів й екологічні втрати від діяльності гірничої промисловості.
У дослідженні зазначено, що Львівська обласна рада визначила розвиток природно-заповідного фонду, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття одними із пріоритетів Програми охорони навколишнього середовища на 2021–2025 роки.
Ця проблема на Львівщині є такою ж актуальною, як і забруднення річок, утилізація відходів й екологічні втрати від діяльності гірничої промисловості. У регіоні поширені незаконні рубки лісів, санітарні рубки понад встановлені законодавством ліміти.
Для Івано-Франківської області найгострішими є проблеми якості повітря, забруднення підземних вод, забруднення від теплоелектростанцій.
У гірських районах, де переважає приватний сектор, дуже гостро стоїть питання забруднення повітря дрібнодисперсним пилом через побутові опалювальні котли. Наприклад, у Верховині, де встановлено станцію моніторингу саме цього виду забруднення. У лютому та березні 2021 року, а також із листопада 2021-го по січень 2022-го у селищі фіксували небезпечні для здоров’я мешканців показники, що перевищують норму в шість разів. Гірський ландшафт лише загострює проблему через зниження циркуляції повітря. Голова громадської організації Save Dnipro Ірина Черниш зазначає, що в сезонні піки рівень забруднення цим пилом у Верховині помітно вищий, ніж у промислових містах Дніпропетровської та Донецької областей.
Друга серйозна екологічна проблема регіону пов’язана з Калуським гірничопромисловим районом: ще 12 років тому його визначили як зону надзвичайної екологічної ситуації. Старі шахти давно не функціонують, обвалюються й утворюють великі пустоти, а також засолюють підземні води. Зрештою, токсичні речовини з «мертвих» шахт потрапляють до джерел питної води, якими користується населення регіону, також ці речовини потрапляють у Дністер.
Третій привід для занепокоєння громадськості — забруднення від Бурштинської теплоелектростанції. Як зазначають місцеві екоактивісти, димовий шлейф від цього підприємства тягнеться на десятки й навіть сотні кілометрів.
Для Тернопільської області, яка за рік піднялася з 14-16 позиції на дев’яту, актуальними є забруднення стічних вод, незаконні вирубки лісу та захист водних ресурсів від забруднення й виснаження.
Зокрема, актуальною проблемою залишається стан Тернопільського ставу. Місцеві активісти вже не перший рік попереджають, що він поступово перетворюється на болото. Причин погіршення ситуації кілька, але найголовніші — це стічні води з навколишніх сіл та потрапляння у воду хімікатів, що використовують в сільському господарстві. Крім того, під час дощів в озеро зливаються з доріг автомобільні мастила та сіль, якою взимку посипають тротуари.
Серед інших ековикликів області — забудова парків. За інформацією місцевих журналістів, тернопільські паркові зони за попередні 27 років зменшилися на 20 га. Останній гучний скандал пов’язаний із парком «Загребелля»: обласна рада планує віддати 25,5 га зеленої зони під «стаціонарну рекреацію». Активісти впевнені, що це передбачає розміщення готелів, кемпінгів та ресторанів, які знищать зелену територію.
Зазначимо, що у першу п’ятірку рейтингу увійшли такі області: Житомирська, Чернівецька, Закарпатська, Волинська та Рівненська.
Для оцінки екологічної ситуації в регіонах укладачі рейтингу обрали шість критеріїв. За кожним із них вивели середнє значення по країні, з ним порівнювали ситуацію в кожній області.
Усі бали вираховували, виходячи з цього показника: середнє значення – 0 балів. Якщо ситуація в регіоні виявилася гіршою, ніж загалом по країні, нараховували бали з від’ємними значеннями, якщо кращою – з додатними.
Максимальні 5 балів та мінімальні -5 балів можна було отримати за такі показники: кількість викидів в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел забруднення; утворення відходів І-III класів небезпеки (батарейки та ртутні прилади); обсяг забруднених стічних вод; кількість захворювань на злоякісні новоутворення.
За п’ятибальною шкалою, від -2,5 до 2,5, оцінювали такі показники: зростання чи зниження викидів в атмосферу від пересувних джерел забруднення на одну особу; утворення відходів у цілому (I–IV класів небезпеки). Наприкінці кількість набраних кожною областю балів підсумовували й визначали лідерів та аутсайдерів рейтингу.
Фото focus.ua, tvoemisto.tv
07.02.2022