Замінники цукру, хоч і зовсім не містять калорій, та в деяких людей можуть посилювати апетит й у такий спосіб перешкоджати схудненню. Це доводять сканування мозку й поведінкові тести, які проходили піддослідні після споживання або цукрованого напою, або позбавленого цукру лимонаду. Напій, що містив замінник цукру, посилював бажання з’їсти щось калорійне. Особливо виражений цей ефект у жінок та людей із сильною надлишковою вагою, повідомляють науковці.
Чимало людей вживає штучні замінники цукру, щоб задовольнити тягу до солодкого, не споживаючи калорій. Проте впливи на здоров’я замінників цукру залишаються суперечливими. Так, існують свідчення того, що штучні підсолоджувачі можуть сприяти розвитку діабету та посилювати ризик інсульту. Навіть для схуднення ефективність цих речовин непевна. Досі дослідження надавали суперечливі результати щодо того, як замінники цукру впливають на апетит, метаболізм глюкози та вагу тіла.
Команда на чолі з Александрою Юнкер (Alexandra Yunker) з Університету Південної Кароліни в Лос-Анджелесі тепер проаналізувала, як штучний замінник сукралоза впливає на апетит та мозкову активність серед різних груп піддослідних. При цьому науковці зосередили свою увагу передусім на статевій відмінності цієї поведінки, а також на відмінності серед людей з різною вагою тіла.
«Застосування штучних підсолоджувачів – суперечливе, оскільки багато людей застосовують їх для схуднення, – сказала колега Юнкерс Кейтлін Пейдж (Kathleen Page). – Декотрі дослідження вказують на їхню дієвість, водночас інші засвідчують здатність замінників цукру призводити до збільшення ваги, діабету другого типу та інших метаболічних розладів. Наше дослідження проаналізувало різні групи населення, аби з’ясувати причину таких суперечливих результатів».
До своєї розвідки науковці запросили 74 чоловіків і жінок з різною вагою тіла. Вони тричі приходили до лабораторії й щоразу їм пропонували випити 300 мілілітрів або підсолодженого звичайним столовим цукром лимонаду, або напою із сукралозою, або води. Впродовж наступних двох годин учені кілька разів відбирали у піддослідних аналіз крові, у якому визначали рівень глюкози, інсуліну та інших гормонів, важливих для обміну речовин.
Потім науковці показали учасникам картинки калорійної їжі, наприклад, бургера чи доната, і під час цього з допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) спостерігали, як сильно активувалися мозкові регіони, пов’язані з апетитом і тягою до їжі.
Результат: «Коли жінки споживали напій із сукралозою замість цукру, їхні мозкові регіони, зокрема середня фронтальна кора та орбіфронтальна кора, реагували на картинки калорійної їжі сильніше», – повідомили науковці. Ці мозкові регіони пов’язані із ненаситністю й апетитом. У піддослідних чоловіків цей ефект не був суттєвим. Можливо, це означає: мозок жінок чутливіший до солодкого й тих нейронних ефектів, які воно провокує, сказала команда.
Відмінності також помітили серед людей різних вагових категорій: якщо брати до уваги лише людей зі значною надлишковою вагою, то представники обох статей мали виразну мозкову реакцію після споживання замінників цукру. Серед людей із нормальною і з незначною надлишковою вагою цього не помітили. Тобто люди, що страждають на ожиріння, сильніше відчувають здатність замінників цукру стимулювати апетит.
Натомість у крові науковці не виявили жодної статевої чи вагової відмінності щодо реакції на замінники цукру. Після споживання цукрового напою зростав рівень як інсуліну, так і цукру, а рівень гормонів, що сигналізують голод, знижувався. Сукралоза натомість не продемонструвала такого ефекту. «Ці результати узгоджуються з попередніми даними про те, що сукралоза, яку споживають на голодний шлунок та не заїдаючи, не впливає на продукти метаболізму й гормони, що його регулюють», – сказали науковці.
На завершальному фуршеті піддослідні їли більше, якщо напередодні отримали напій із сукралозою замість цукру. Це стосувалося жінок більшою мірою, ніж чоловіків. «Однак ні чоловіки, ні жінки не спожили повною мірою стільки калорій, скільки надійшло до організму із солодким напоєм», – сказали науковці. Попри сильний апетит, лимонад із замінником цукру в цьому дослідженні допоміг учасникам загалом спожити менше калорій.
Однак: на відміну від реального життя, в експерименті піддослідні вживали тільки напій, вони нічого не їли. «Чи виявлені в цьому дослідження зв’язки між статтю та ступенем ожиріння, з одного боку, та різними реакціями на сукралозу, з іншого, змінилися б, якби разом з підсолоджувачами вживати вуглеводи, потрібно ще з’ясувати в майбутніх розвідках», – написали науковці.
Зі слів Пейдж, дослідження може допомогти пояснити розбіжності в результатах попередніх досліджень. «Досліджуючи різні групи, ми змогли продемонструвати, що жінки та люди з надлишковою вагою чутливіше реагують на замінники цукру. Мозку представникам цих груп споживання штучних підсолоджувачів навіює відчуття голоду, що, своєю чергою, призводить до того, що ці особи споживають більше калорій», – сказала Пейдж.
Elena Bernard
JAMA Network Open, 2021, doi: 10.1001/jamanetworkopen.2021.26313
Зображення: gilaxia/ Getty images
Зреферувала С. К.
05.10.2021