(10. VII. — 15. VII. 1921 р.)
Українська секція Жіночої Ліґи Миру і Свободи була закладена ще півтора року тому і працювала в контакті з Ліґою. На цьому конґресі українські жінки були офіціяльно приняті в число членів. Ще за два місяці був обраний комітет, котрий вів підготовчу роботу і подав відповідний меморандум до екзекутивного комітету. За кілька день перед відкриттям конґресу голова української секції пані Вілінська була принята головою Ліґи Miss Jane Adams. Після цього декілька членів секції були запрошені на засідання екзекутивного комітету для подання інформацій про становище на Україні і про діяльність секції в звязку зі справою її офіціяльного приняття до Ліґи. Члени екзекутивного комітету поставилися дуже прихильно до української секції, а, в день приняття нових секцій, на засіданню конґресу українських делєґаток вітали дуже тепло. Пані Храпко-Драгоманова урочистою промовою (на французькій мові) дякувала від імени Української Секції за приняття наших жінок до інтернаціонального ґурту, який є осередком світової жіночої акції за ідеї миру і свободи. Після приняття нових секцій, конґрес приступив до біжучої роботи.
В першу чергу обговорювалися питання виховання (шкільні підручники, інтернаціоналізм у вихованню, одміна тілесної кари, самоуправа культурного життя). На слідуючому засіданню конґрес вислухав офіціяльні справоздання секцій: німецької, угорської, італійської, англійської, ірляндської, норвежської, шведської, швайцарської, голяндської, грецької і української. Від української секції виступила пані Донцова, зазначивши в своїй промові, що українська секція виставила багато делєґаток (20) для того, щоб в осередкові конґресу черпати провідні думки для своєї діяльности в країні, палаючій війною.
Пані Донцова казала про те, що терріторія України окупована чужинцями і Українки покладають надії на переведення в життя високих ідей Ліґи.
Далі конґрес занявся відносинами Ліґи Мира і Свободи до Союзу Народів. Miss Marshall, яка є офіціяльною представницею Ліґи при Союзі Народів, висловила і зазначила, що Жіноча Інтернаціональна Ліґа мусить використовувати всі нагоди для переведення там своїх ідей. З приводу цього були жваві і цікаві дискусії. Були підняті питання про бльокаду, ревізію мирних договорів, становище Ірляндії, і т. ин.
Дуже важним пунктом в роботі конґресу були дискусії про практичний пацифізм, себ то полагодження мирним шляхом національних і соціяльних непорозумінь. Між иншим було постановлено присвятити що року день 28. квітня для всесвітнього свята миру.
В суботу 16. липня вечірнє засідання Конґресу було присвячено справі самоозначення народів і права меншостей. В охороні прав останніх промовляли за Ірляндців — Анґлійка, Данка — за німецьку меншість в Данії, Юґославка — за Словінців і Хорватів, Полька — за Шлезьк і Українка — за Жидів. Доктор Суровцова зауважила, що самий той факт, що на терріторії України хоч і окупованій Росіянами та Поляками відбувались погроми, без ріжниці, хто їх уряджував, заслуговує осудження і викликає біль і сором. З огляду на це вона пропонувала звернути особливу увагу на схід Европи і навіть утворити спеціяльну комісію з членів Ліґи для освітлювання тамошніх відносин. Виступ пані Суровцової мав великий успіх. Пані Баран говорила про права нації на терріторіях, окупованих з дозволу Союзу Народів і пропонувала звернутися до нього з проханням вислати на місця спеціяльну делєґацію. В оборону права на самоозначення народів, які ще не мають самостійности (Ірляндія, Індія, Еґипет, Ґрузія і Україна) внесла резолюцію відома шведська діячка пані Lindhagen.
На останньому засіданню конґресу було принято ряд резолюцій і переобрано екзекутивний комітет. В неділю 17. липня президенткою Miss Adams конґрес був урочисто замкнений.
Поруч з офіціяльною роботою провадився ряд мітінґів і откритих сходин. З Українок на них виступали п. Дністрянська і п. Рудницька-Лисяк.
Треба зазначити, що Ліґу Миру і Свободи у Відні вітали дуже сердечно і прихильно.
Відбувся ряд офіціяльних принять: у президента Гайніша, в ратуші, в бувш. Бурґу, в австрійському товаристві Ліґи Нації, у президентки австрійської секції Ліґи Мири і Свободи, у квакерів і т. ин.
Члени української секції отримали запрошення на всі ці приняття.
В свою чергу українські жінки влаштували два приняття. Одне офіціяльне в імени секції в помешканню пані Лоської, — друге приватне — було у пані Храпко. На обох приняттях були присутні представниці багатьох чужих націй. Було завязано ряд знайомств, які матимуть для нас велике значіння і тріватимуть на далі.
Ідеї Інтернаціональної Жіночої Ліґи Миру і Свободу можуть на перший погляд видаватися утопічними і далекими від реального життя. Але все-ж ці високі ідеї, починаючи з Гааґської конференції, завойовують собі помалу все більші позиції і нараховують все більш прихильників і апостолів. І треба вітати ініціятиву нашого українського жіноцтва яке вступило в цей міжнародній осередок, яко його рівноправні члени.
[Воля, 20.08.1921]
03.09.1921