Абстракція: чуттєва асоціативність

Щорічна колективна виставка абстрактного мистецтва в Івано-Франківську - 2021

Виставка абстрактного мистецтва в Івано-Франківську відбувається вже дванадцятий рік поспіль. Проєкт має на меті акцентовано презентувати творчість авторів, які обрали для себе цей непростий мистецький напрям.

Володимир Таращук. «Метаморфоза», 2021, полотно, акрил, 100х100 см.

В Івано-Франківську колективну виставку абстрактного мистецтва вперше було влаштовано в серпні 2010 року під час реалізації міжнародного проєкту «Porto Franko». Це відбулося напередодні відкриття фортечної галереї «Бастіон» у відреставрованому приміщенні з ініціативи Анатолія Звіжинського. Тоді у виставці взяли участь понад три десятки місцевих художників. Подію було присвячено до сторіччя від дня створення першої абстрактної акварелі Василя Кандинського.

Згодом цю ініціативу перебирали на себе місцеві художники: Павло Сулименко, Микола Панаков, які сприяли щорічній реалізації таких проєктів у різних локаціях міста: галереї «Бастіон», виставковій залі обласної організації Національної спілки художників України та в Івано-Франківському краєзнавчому музеї. Такого роду колективні виставки з різною періодичністю проводять і в інших українських містах, зокрема Києві, Одесі, Полтаві, Чернівцях та ін.

Павло Сулименко «Етюд №5», 2021, полотно, олія, 70х90 см.

Зважаючи на кількість художників, які брали участь у попередніх роках (2016 – 19, 2017 – 21, 2018 – 27, 2019 – 24, 2020 – 29), цього разу кількість учасників значно зросла. Адже у виставковому проєкті взяли участь 60 осіб. Очевидно, взнаки далася пандемія, за час карантину митці скучили за подібними заходами. Сміливо можемо назвати цьогорічну виставку всеукраїнською, оскільки окрім митців з Івано-Франківська та області, у ній взяли участь художники з Дніпра, Запоріжжя, Києва, Кременчука, Львова, Хмельницького, Хотина, Чернівців, Черкас, Чорноморська та інших міст.

Заявок було значно більше, проте згідно з позицією куратора, місцевого художника Віктора Бабака відібрано лише ті роботи, які відповідають заявленому напряму. Цікаво, що до експозиції увійшов не лише живопис, а й скульптура та твори декоративно-прикладного мистецтва.

Представлені на виставці роботи можна умовно поділити на геометричну та ліричну абстракцію. Для геометричного напряму абстракціонізму характерні строгі й чіткі лінії, стійкі стани. Сюди відносимо роботи М. Якимечка, О. Пиндуса, В. Таращука, М. Шапарьової, О. Журавель, В. Беляковича. Натомість лірична абстракція, що в експозиції кількісно значно переважає, характеризується вільною формою, динамікою та плавністю.

Микола Панаков. «Потоки», 2021, полотно, олія, 100х180 см.

Як правило, абстракція розрахована на артистів високого рівня професіоналізму. Проте на цій виставці за задумом куратора представлено роботи не лише професійних художників, а й аматорів. Таким чином, організатори виставки свідомо відкривають шлях і для молодих, менш досвідчених митців.

Уже не вперше у такого роду колективних виставках бере участь представник старшого покоління, професійний художник-абстракціоніст Павло Сулименко. На виставці представлена його живописна робота під назвою «Етюд №5», створена у складний, тривожний період карантину. Технічні аспекти композиції тут побудовані на загостреному відчутті ритміки ліній, контрастах кольору та форми, грі модулів.

Людмила Давиденко. «Можливість-1», «Можливість-2». 2020, полотно, олія, 143х67 см.

До експозиції також увійшов диптих львів’янки Людмили Давиденко, яка вже чимало років працює в оригінальній авторській техніці «ризом». Сплетіння ліній на полотні, довільна гра патьоків і бризок утворюють композицію творів «Можливість 1» та «Можливість 2».

У центрі залу – великого розміру (100х180 см) картина Миколи Панакова «Потоки» – це чиста еманація світлового потоку. Різні текстури фарби утворюють згущення та послаблення світобудови. Цим автор передає всеохопні стани занурення та осяяння. Художник симфонічно сполучає градієнтні шари, зберігаючи при цьому живописну виразність кожного та загальне відношення поміж усіма ними.

Анатолій Фурлет. «Країна Сарматів», 2020, полотно, паволока, акрил, 100х100 см.

«Країна сарматів» ‒ живописний твір Анатолія Фурлета, який у своїй творчості звертається до символіки давніх цивілізацій, що залишили свій слід на українських землях. Обравши формат квадрату, автор продовжує розвивати тему захоплення войовничими сарматами скіфської території. На полотні закомпоновано геометричні переплетення, коричневі ромби, що є архаїчним символом землі, а також бризки червоного кольору, що символізують кров, яка проливається за цю землю.

Вперше на колективній виставці абстрактного мистецтва в Івано-Франківську представив свій живопис тернопільський художник Володимир Чорнобай, який проникливо передав власні міркування у творі «Весела подорож». При розгляданні зображення, мимоволі виникають асоціації з давніми міфічними істотами. Автор цікаво узгоджує деталі й тим самим досягає глибокого естетичного ладу.

Володимир Чорнобай. «Весела подорож», 2020, полотно, акрил, 60х70 см.

В основі композиції твору Миколи Якимечка «Марокканське дерево Джима Джармуша» – впорядкована ритміка геометричних фігур та кольорових площин. Автор поєднує чітку, зашифровану геометрію ліній, що засвідчує нерозривний зв’язок простору й чистого кольору як своєрідного способу проникнення в мінливу безпредметність.

Своєю незвичайністю привертає увагу робота Олесі Ткаченко «Симфонія літа». Авторка на несподіваному матеріалі (вовна, бавовна) й несподіваним способом поєднує довільні лінії. Наслідуючи природність, гру ритму і кольору осягає легкість, яскравість і тепло літньої пори та тим самим досягає максимальної реалізації задуманого.

Василь Куцій. «Африка», 2020, метал, дерево.

Експозицію доповнюють кілька металевих скульптур. Зокрема привертає увагу об’ємна скульптура Василя Куція під назвою «Африка», що за своїми обрисами справді нагадує цей континент. Тож виставка абстрактного мистецтва в Івано-Франківську вкотре ілюструє, як митці оперують чистою формою у мистецтві, виявляючи суб’єктивні емоції та підсвідомі імпульси.

Молодшій генерації художників, яка шукає власне місце у мистецькому потоці, хоче заявити про себе, свідомо надано змогу презентувати своє бачення абстракції поряд із професійними митцями. Для неї участь у такого роду виставках – добра нагода представити творчість на глядацький загал, а ще можливість порівняти рівень своїх робіт з роботами професійних митців.