У Національній комісії наукових та технологічних досліджень Чилі розпочалися дебати довкола закону про «нейроправа», який може стати частиною конституції країни. Світ, зокрема ОЕСР, ООН та ЮНЕСКО, повинні уважно стежити за цією подією.
Чилійський законопроєкт повинен захистити права на особисту ідентичність, свободу волі та конфіденційність розуму. Він також встановлює рівний доступ до технологій, які покращують людські можливості, і забороняє упередження та дискримінацію, що пов’язані з використанням нейроінформаційних технологій. Цей законопроєкт має історичне значення, адже він може стати першим нормативним актом, який захистить людину від маніпуляцій її мозком.
Відносно нова концепція нейроправ появилася у відповідь на кілька технологічних інновацій, зокрема нейрокомп’ютерний інтерфейс, який, теоретично, може революціонізувати нейронауку. Ця технологія має великий потенціал для реабілітації пацієнтів після інсульту, а також ранньої діагностики та лікування хвороби Альцгеймера. Прихильники стверджують, що ці переваги дають «зелене світло» на впровадження таких інновацій. Інших ж турбують етичні, економічні та соціальні наслідки від їхнього використання.
Багато людей хибно міркують, що державне регулювання може передчасно призупинити розвиток по-справжньому проривних технологій, які здатні врятувати не одне життя, а розмови про гальмівні механізми – необґрунтований алярмізм у відповідь на малоймовірний науково-фантастичний сценарій. Проте, як і у випадку з розвитком штучного інтелекту, люди повинні знайти етичні та правові дороговкази, які б враховували імперативи приватності, чесності та автономії й водночас давали простір для наукового прогресу.
Слід усвідомити, що технології, які вчені та інженери створюють у лабораторіях, згодом потрапляють на комерціалізовані споживчі ринки, а їхнє застосування породжує величезні масиви даних, які концентруються в руках кількох компаній. Так само, як гіганти цифрової індустрії – Google, Facebook та Amazon – зібрали інформацію про мільярди користувачів інтернету, перспектива зосередження даних, отриманих за допомогою електроенцефалограм або інвазивних чипів, в руках основних гравців на новому ринку нейротехнологій, таких як Neuralink чи Kernel, викликає значні побоювання. Проблема монополізації цих даних йде пліч-о-пліч з проблемами біохакінгу, нейпропсихіатричних ускладнень та епігенетичних модифікацій.
Саме тому етичні дороговкази є такими важливими. Як наголошує Ініціатива нейроправ (Neurorights Initiative) при Колумбійському університеті США, вони повинні спонукати теоретиків і практиків нейротехнологій розпізнавати свою відповідальність за соціальні наслідки від їхнього використання. Дехто закликає до чіткого окреслення сфер, в яких допустиме використання цих технологій, і навіть до створення «білля про права» їхніх користувачів.
Хоча етичні дискусії довкола нових технологій вже тривалий час активно ведуться в академічному середовищі, досі вони здебільшого були недієвими, коли мова йшла про їхнє застосування на практиці. Це, зокрема, стосується біґ дата і штучного інтелекту, які вже впливають на щоденне життя мільйонів людей, проте принципи їхнього застосування досі залишаються дуже поверхневими і нечіткими.
Саме тому дискусії, які сьогодні проводять в Чилі, є такими важливими, причому не лише для цієї країни, а й для цілого світу. Адже пришестя нейротехнологій може відкрити цілий вимір персональних медичних даних, які можуть бути зламаними, відчуженими та експлуатованими. Аналогію можна провести з досвідом четвертої промислової революції, коли стрімкий прихід інформаційних технологій випередив створення етичних та правових принципів їхнього використання. Тепер, коли людство стоїть перед перспективою використання поки що молодих і недосконалих, але потенційно дуже потужних технологій, які дають змогу «зламувати» безпосередньо мозок, пора вивчити ці уроки.
Nayef Al-Rodhan
The Rise of Neurotechnology Calls for a Parallel Focus on Neurorights
Scientific American, 27/05/2021
Зреферував Є. Л.
31.05.2021