Коли немовлята ніби неконтрольовано махають ручками, це більше, ніж просто інстинктивні рефлекси. Принаймні такими є результати сучасного дослідження. Згідно з ними, рухами своїх рук новонароджені створюють візуальні подразники, завдяки яким можуть поступово вчитися керувати своїми руками. Можливість вільно рухати руками мала б сприяти розвитку мозку в малюків, вважають науковці.
Зображення: miodrag ignjatovic/ Getty images.
Немовлята здаються безпорадними істотами: вони не можуть вижити без дорослих. Малята не в змозі керувати ні своїми почуттями, ніж своїм тілом, оскільки кора їхнього головного мозку ще не достатньо зріла. Немовлята здатні до певної міри впорядкувати отримані враження, часом можуть навіть розпізнавати хибні поєднання складів, мають відчуття кількості та фізики. Але жестів, мови та рухів вони мусять вчитися.
Чи рухи немовлят справді тільки рефлексивні? Чи можливо, що вони ними свідомо керують? Одрі ван дер Меер (Audrey van der Meer) із Норвезького університету природничих і технічних наук вважає це цілком можливим, беручи до уваги результати свого дослідження.
Зокрема, вимірювання мозкових потоків доводять: мозок навіть новонароджених демонструє специфічну схему збудження при наближенні об’єктів і власних рук. Крім того, науковці помітили: ще незрячі новонароджені принаймні частково мали б керувати своїми руками, бо підіймають свої ручки до вух тоді, коли чують голос мами із маленького гучномовця на своєму зап’ясті. «Цей експеримент надає сильні докази того, що немовлята свідомо можуть підіймати свої руки до вух», – сказала ван дер Меер.
Свої, здавалося б, хаотичні рухи рук немовлята можуть виконувати свідоміше, ніж досі припускали, переконана науковиця. Перебираючи руками, маля створює візуальні подразники, які поступово помагають йому розуміти, що рука прикріплена до тіла і її можна застосовувати як знаряддя дотику та взаємодії із навколишнім середовищем.
«Діти не народжуються із детальним знанням про себе. Після народження діти повинні навчитися зрозуміти зв’язок між рухами рук і зором – тобто повільно й поступово вчаться координувати свої очі й руки, – пояснила ван дер Меер. – Діти мусять зрозуміти певні межі своїх дій. Середовище вони сприймають лише щодо свого тіла».
Поки діти не координують свої рухи цілком свідомо, проходять поступовий процес навчання: «Перші рухи немовлят можуть виглядати незграбними, але причина не тільки в незрілому мозку, – сказала ван дер Меер. – Це більшою мірою зумовлене суто біологічними чинниками: ми народжуємося з великою та тяжкою головою, що захищає мозок, і після 9 місяців у навколоплідних водах не можемо розвинути достатньо м’язів, щоб впоратися із силою тяжіння. Ми сподіваємося показати, що коли немовлята рухають руками, в мозку спалахують не примітивні ділянки», – сказала вчена.
Це має довести експеримент, за якого вчені паралельно записують рухи рук і мозкову активність 25 немовлят у віці трьох тижнів. Для цього вчені закріплюють інфрачервоні камери на зап’ястях дітей і через електроди на голові немовлят записують мозкову активність у вигляді електроенцефалограми.
Але хай там як, вчена висловлюється за те, щоб немовлятам давали можливість вільно рухати руками та досліджувати своє тіло. На її думку, це має сприяти їхньому мозковому розвитку. Крім того, спосіб перебирання ручками може видавати, чи немовлята, передусім завчасно народжені, правильно розвиваються. Завдяки цьому можна буде надавати цілеспрямовану підтримку дітям, які потребують її з раннього віку.
Säuglinge: Mehr als nur instinktive Reflexe
The Norwegian University of Science and Technology (NTNU), 15. April 2021, ABO/NPO
Зреферувала С. К.
07.05.2021