У ці дні, коли відзначаємо 150-ліття Лесі Українки – слави і гордості українського народу – шукаємо у Львові заклади культури, в яких прагнемо почути живе проникливе слово найвидатнішої української поетки зламу XIX-XX століть.
Місцеві музеї, зокрема Івана Труша , Соломії Крушельницької та Івана Франка, відгукнулися цікавими виставками. А театри? На жаль, не зарясніли в місті їхні афіші з прем’єрними чи попередніми постановками Лесиних драматичних творів…
Лише в маленькому театрі, що навіть не має свого приміщення, однак відзначається талановитими митцями й вірністю рідній культурі (мова про театр «У кошику» ) відбулася приємна подія: заслужена артистка України Лідія Данильчук і режисерка, заслужена діячка мистецтв України Ірина Волицька привернули увагу до прози Лесі Українки, подавши як моновиставу оповідання «Розмова» (на сцені Театру ляльок).
Із недавно виданих 14-и томів літературної спадщини Лариси Косач (Лесі Українки) – море творів для вибору п’єси чи поетичної композиції нашим театрам. Ювілей триватиме цілий рік. Тому не будемо розпачати...
Натомість потішимося дарунками Львівської національної філармонії. Свої присвяти Лесі Українці тут розпочали напередодні офіційного відзначення дати, уведеної цьогоріч до пам’ятного календаря ЮНЕСКО. У проекті «Диригенти. Українською» у виконанні симфонічного оркестру (диригент – Ігор Соловей із Харкова) прозвучала сюїта Мирослава Скорика з музики до драми Лесі Українки «Камінний господар».
27 лютого музично–поетична програма «Порвалася нескінчена розмова» схвильовано подала інтимну лірику Лесі Українки, зокрема сторінки її творчості, присвячені великому коханню до Сергія Мержинського.
Із цим красивим чоловіком Лесю познайомили в 1897 році в Ялті . Політик, пропагандист марксизму в Мінську та Києві (навчався тут в університеті св. Володимира), він полонив Лесю ідейністю і, звісно, привабливою зовнішністю. На згадку про їхні зустрічі Мержинський подарував дівчині, будучи в неї в гостях у Києві, поезії Г. Гайне. А вона віддала йому п’ять років ніжності, літературних присвят, турбот. Остання – найвідданіша, найболючіша – у січні 1900 р. Коли Сергій був безнадійно хворий, Леся, попри заборони матері, поїхала до нього в Мінськ і допомагала, чим могла: провадила втішні розмови, читала йому книжки, писала листи під його надиктування. Що незмірно дивує – листи до жінки, яку він кохав. Свою любов Леся довела не лише словом, а й учинком. І показала, що нерозділене кохання теж приносить високі емоції. З нього виросла написана 20 січня 1901 р., в ніч агонії Сергієвої хвороби (а помер він 16 березня), поема «Одержима».
Рядки з поеми «Одержима» прозвучали на сцені Львівської філармонії у програмі «Порвалася нескінчена розмова». Лунали також й інші Лесині вірші у виконанні Інни Павлюк та Лілії Винницької. І, звісно, солоспіви українських композиторів на слова Лесі Українки. У концерті взяли участь Академічний інструментальний ансамбль «Високий замок» ( художній керівник – Андрій Яцків ) та солістки Ніна Карпінець, Ольга Фесюк, Оксана Савіцька, Маріанна Лаба, Лілія Вікарук, Ірина Жовтолист, які інтерпретували пісні та романси під акомпанемент Олени Мацелюх, Олени Маркевич та Романа Марченка.
2 березня до святкувань Лесиних уродин на філармонійній сцені приєднався Галицький академічний камерний хор (художній керівник – народний артист України Василь Яциняк) із концертом «Tribute» – даниною вдячності безсмертній спадщині ювілярки. У програмі – твори Лесі Українки на музику вітчизняних композиторів Л. Дичко, К. Стеценка, Д. Січинського, А. Кос-Анатольського, Є. Козака та ін. Ведучий – культуролог і письменник Роман Береза. Цей концерт – ніби відлуння до слів ювілярки :
Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений горітиме удень.
Зрештою, вогонь Лесиних поезій, її дух борця й лірика відчуємо і в концерті, що відбудеться 4 березня. Симфонічний оркестр під орудою диригента Сергія Хоровця виконає сюїту Андрія Штогаренка «Пам’яті Лесі Українки», написану до сімдесятиріччя поетеси. Твір із властивим композиторові мелодизмом наповнить душу героїкою й ніжністю. Програму органічно доповнить «Слов’янський концерт» для фортепіано з оркестром Бориса Лятошинського (солістка – лауреатка міжнародних конкурсів Маргарита Головко). Випускниця Київської національної музичної академії імені П.Чайковського та Міжнародної піаністичної академії «Іncontrico Maestri» (Італія), Маргарита Головко брала участь у десятках міжнародних музичних фестивалів, багато гастролює в Україні та за кордоном. Артистка , яка у Львові не вперше, поверне нас у дитячі літа поетеси, нагадає про її ранню елегію «До мого фортеп’яно», в якому дівчинка свій улюблений інструмент називала другом і звірялась йому:
Коли я смуток свій на струни клала,
З’явилась ціла зграя красних мрій.
Веселкою тоді моя надія грала,
Далеко линув думок легкий рій.
Один зі способів ушанування 150-річчя Лесі Українки – відвідувати присвячені їй культурні заходи. «І зокрема концерти у Львівській національній філармонії, – додає її генеральний директор, заслужений діяч мистецтв України Володимир Сивохіп. – Ми й далі готуємо нові цікаві програми!».
Фото: Львівська національна філармонія.
03.03.2021