Експерти Львівського безпекового форуму закликали офіційну Україну не погоджуватися на поступки росіянам у «мінському процесі» – проведення місцевих виборів на Донбасі та запровадження «особливого статусу». Експерти негативно відгукнулися про підтримання «режиму тиші», запровадженого на російських умовах.
Бен Ходжес, співголова Львівського безпекового форуму
Про це йдеться в підсумковій доповіді, укладеній за підсумками експертного моделювання вірогідних варіантів розвитку подій на Донбасі – «креш-тесту» для пакета мінських домовленостей.
«Україна не може погодитися на федералізацію через запровадження особливого статусу територій, окупованих РФ», – ідеться в документі.
«Захід та Україна не можуть погодитися на легітимацію у будь-якій формі статусу представників окупаційних адміністрацій так званих «ЛНР-ДНР» через їхню пряму участь в діалозі з українською владою», – закликали учасники дискусії.
«Проведення національних чи місцевих виборів на окупованих територіях без відновлення Україною контролю над кордоном, виведення російських військ, відновлення Україною політичного контролю над окупованими територіями, припинення існування квазіполітичних утворень «ДНР-ЛНР», роззброєння та покращення безпекової та соціально-політичної ситуації є руйнівним для суверенітету України, а тому – неприйнятним», – наголосили вони.
На переконання експертів, перемир’я виправдовує себе лише як частина більшої стратегії.
«Україна може погоджуватися на припинення вогню та відведення озброєнь, лише якщо це є частиною виграшної стратегії… За нинішніх обставин, коли «Мінськ» не покладає жодних зобов’язань на Росію, відведення озброєнь призведе до втрати стратегічних позицій», – наголосили учасники дискусії.
Експерти Львівського безпекового форуму вважають, що пріоритетним пунктом нового плану вирішення конфлікту мусить бути «визнання Україною і західними партнерами Росії стороною конфлікту та накладення на неї міжнародних зобов’язань щодо припинення бойових дій в Україні». Вони певні, що Україна мусить назвати конфлікт «війною», а влада має перестати вживати евфемізми.
«Першою умовою забезпечення стійкості суспільства є усвідомлення ним нинішніх загроз та їхньої природи. Відсутність чіткого визначення державою понять «війни», «окупації», «російської агресії», зокрема в законодавчому полі та публічному просторі, присипляє пильність суспільства перед такими загрозами. Цим також активно користуються агенти російського впливу всередині України. Держава має ефективно реалізовувати комунікаційну політику із правдивого означення понять для зменшення впливу російського наративу щодо російсько-української війни як всередині України, так і на Заході», – ідеться в документі.
Експерти підозрюють, що світова спільнота готова погодитися на захцянки Росії.
«Мінські домовленості покладають всю відповідальність за врегулювання конфлікту на Україну, підтримують російський наратив про «громадянський конфлікт в Україні», чим дозволяють Росії уникнути відповідальності за вчинену агресію… Політика умиротворення, частиною якої є мінський процес, сприятиме просуванню російської агресії далі на Захід. Єдиним джерелом агресії в російсько-українському конфлікті є Росія, тому лише Росія може його припинити», – наголосили вони.
Згідно з пропонованим планом, світова спільнота мусила би проявляти змістовніший інтерес до конфлікту на Донбасі, а також надавати активнішу підтримку Україні (співпраця з НАТО, кооперація в Балто-Чорноморському басейні, фактор Туреччини тощо).
Що ж до внутрішньої роботи України, то українська дипломатія має значно посилити зусилля для співпраці зі стратегічними партнерами. Натомість військо і безпекові відомства треба посилювати й модернізувати – в очікуванні довготривалого протистояння. Офіційний Київ мусить ретельно документувати докази про російську інтервенцію, а уряд має ініціювати позови України у міжнародних юрисдикціях з вимогою компенсувати збитки, завдані внаслідок російської збройної агресії як на Донбасі, так і в Криму – аби доводити, що Росія є агресором.
Експерти Львівського безпекового форуму наголошують на тому, що для ефективності нового плану Україна мусить позбутися впливу олігархів, а також має взятися за послідовну розбудову інституцій.
«Головною перешкодою для будівництва міцних державних інституцій є чинний олігархічний консенсус, що передбачає тотальний контроль олігархічного класу над політичним та медіапросторами. Слабкі державні інституції і невизначена російська агресія вигідні олігархічному класу і дозволяють отримувати монопольний доступ до природних ресурсів, державного бюджету та продовжувати розвиток економічних зв’язків з Росією. Водночас слабкі державні інституції є вразливими перед зовнішнім російським впливом та не можуть ефективно давати раду з чинними як конвенційними, так і неконвенційними безпековими викликами», – зазначили експерти.
Учасники «краш-тесту» погодилися з тим, що Україна мусить докладати зусиль для досягнення внутрішньої єдності і всезагального усвідомлення масштабів російської агресії. Вони підтвердили, що «протягом багатьох років Росія, продовжуючи політику Радянського Союзу, активно використовувала інструменти розділення суспільства для підриву територіальної цілісності, суверенітету України та її стійкості перед зовнішніми загрозами». Експерти вважають, що в суспільстві мусять сформуватися «стала українська ідентичність, емпатія та взаєморозуміння». «Надання будь-якого офіційного статусу російській мові на державному чи регіональному рівні буде сприяти розділенню та закладатиме підґрунтя для подальшої російської агресії під приводом захисту «російськомовного населення» і є неприпустимим», – додають експерти.
Згідно з повідомленням Львівського безпекового форуму, в моделюванні взяли участь: генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес, голова Програми Першинга із стратегічних досліджень Центру аналізу європейської політики (США); Бруно Лете, старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла (Бельгія); Роланд Фройнденштайн, директор з політики Центру з Європейських студій ім. Вілфреда Мартенса (Бельгія); професор Карі Ліухто, директор Пан’Європейського інституту Університету Турку (Фінляндія); Сінді Віттке, Інститут дослідження Східної і Південно-Східної Європи (Німеччина); Орися Луцевич, науковий співробітник та менеджер Українського форуму, Четтем Хауз (Велика Британія); Уляна Супрун, очільниця NGO ArcUA; Віталій Мартинюк, виконавчий директор Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"; Олег Березюк, психотерапевт; Андрій Риженко, капітан І рангу ВМС України; Юлія Клименко, народний депутат України; Володимир Тихий, кінорежисер; Олена Павленко, президент аналітичного центру DIXI group; Аля Шандра, головний редактор Euromaidan Press; Сергій Гармаш, президент Центру досліджень соціальних перспектив Донбасу; Наталія Бугайова, керівник команди з вивчення Росії Інституту вивчення війни (США); Мар’яна Буджерин, науковий співробітник із проєкту атомної/міжнародної безпеки, Белферський центр науки та міжнародних стосунків при Гарвардському інституті державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді (США); Костянтин фон Еггерт, коментатор Deutsche Welle; Євгеній Гонтмахер, науковий директор експертної групи "Європейський діалог" (Росія); Оксана Сироїд, співголова Львівського безпекового форуму; Ганна Шелест, керівник відділу досліджень міжнародної безпеки ради зовнішньої політики «Українська Призма»; Андрій Куликов, голова громадської організації «Радіо Громадське».
05.10.2020