»Підпалювали негідну владу, щоби згоріла корупція. Не Україна. Корупція не догоріла. Обрали нових спасителів-пожежників з "квартальних". Сьогодні замість допомагати відбудовувати знесене "Квартал" нацьковує нас на підпал хати сусіда. Глядачам в залі було також весело, адже їхня домівка буде підпалена лише завтра.
«
"Коли ви говорите, що вибори на Донбасі пройдуть тільки після того, як Україна отримає контроль над кордоном, ви не розумієте, що не вам це вирішувати", – сказали Зеленському з Донбасу. Може, Зеленський врешті задумається?..
Політизувати історію і маніпулювати суспільством можна лише там, де стерта національна пам'ять. Але її можна відновити й повернути – і народ знову стане сильним.
У команди Зеленського немає відчуття війни. Я навіть не бачу людей, які здатні інфікувати цю команду українським розумінням ситуації на Донбасі.
Що робити, щоби українець врешті перестав фантазувати про себе як про частину “одного великого народу”? Говорять Володимир В'ятрович, Дмитро Крапивенко та Максим Віхров.
«Я гравець, я не бовдур», – казав кіноперсонаж з доісторичної епохи. Зараз спостерігаємо, як граємо ми, грають нами і грають нас. Огляд подій тижня в Україні
Є дуже багато людей, які вважатимуть здачу національних інтересів запереченням власного внеску в підтримку української незалежності. Це їм буде боляче особисто – і вони будуть готові діяти радикально.
У сучасності «ефект метелика» трапляється на кожному кроці, і страшно уявити, в яких монстрів ті метелики перетворяться в майбутньому. Огляд подій тижня в Україні.
Ми переживаємо третю кризу демократії – і вона, можливо, найсерйозніша. Всі покоління до нас вірили у декілька простих принципів. Наприклад, у відмінність між правдою і брехнею, між реальністю і вигадкою.
Тезу про те, що генеральний прокурор є частиною президентської вертикалі, треба забути – межу між офісами (президентським та прокурорським) пасує провести раз і назавжди.
Ми розглядаємо гідність з правової точки зору: кожна людина від народження має свою гідність. Але насправді гідність – це процес. Процес, який формується за певних умов. Гідність – це, перш за все, зрілість. Ми маємо задовольняти свої потреби, але цінності повинні домінувати над потребами.
Український політтехнолог, експерт в сфері стратегічних комунікацій 25 років писав книжку про козаків-характерників. У розмові із Z тлумачить хто ж вони були такі і як тепер таємними знаннями користає українське військо на передовій
Спостерігати за політикою Білого дому – те саме, що дивитися на гойдалку: спершу човник з високим замахом летить у один бік, аж тут він повертається з тією самою швидкістю назад.
"Європа не усвідомлює: те, що відбувається на Донбасі – це не Придністров’я, це не Нагірний Карабах. Ідеться про багатоскладовий конфлікт, вершиною якого є цивілізаційний вибір. А це означає, що ця точка стане або місцем згортання конфлікту, або навпаки".
В Україні тепер немає ні чіткої ліберальної сили, ні правоцентристської, ні соціал-демократичної. Насправді ідеологічних партій у нас фактично немає. Все розвалилося, і наш спектр не класифікується за стандартною політичною схемою «ліва-права».
З часу запровадження безвізового режиму для українців минув рік. Жодне із застрашувань, котрі використовували для дискредитації безвізового режиму, не справдилося: наша держава не стала міґраційною загрозою для Унії, а за індикаторами Єврокомісії показала ліпші показники, ніж інші країни-неофіти.
7 червня – четверта річниця інавгурації президента Порошенка. Він вже не має високих показників довіри суспільства, хоч переконаний, що робить усе правильно. Ми ж усе ще чекаємо від нього більше глибоких кроків, більше чесної розмови і менше жадності. Жадності влади
Нас мало чим здивуєш, та все ж варто заакцентувати: факт збиття літака Росією стверджено в офіційному документі. Слідом за цим запустилися і механізми відповідальності: рука правосуддя поволі, але невідступно починає стискати зап'ястя вбивці.
Інтерв'ю з професором Джеймсом МакАдамсом: "Причиною росту популізму є не «вони», а, скоріш за все, саме «ми». Нам слід відмовитися від нестримної простоти політичного слогану, а також потурання тим, хто його активно експлуатує".
Чеська журналістка – про окуповані Донбас та Крим, зовнішню політику Кремля і які вона криє в собі загрози для України і світу.
Андрій АНДРУШКІВ розповів Z про Виборчий кодекс, який впроваджує в Україні безпрецедентну систему.
"Вся олігархічно-совєтська, патримоніальна система залишилася без змін. Її не змогла змінити ні Помаранчева революція, ані Євромайдан. Змінився трохи спосіб здійснення влади, система ж залишилася та сама".
Письменник – це найбільший дарунок, який Бог міг дати світу. Коли ви маєте перед собою порожній листок паперу, маєте свій досвід, уяву і починаєте писати, тоді перед очима настає новий світ. Хіба це не рівно Богу?
Чому Янукович тоді втік? А що було б, якби залишився? Коли саме Путін запустив план "русской вєсни" і чи був там пункт про анексію Криму з самого початку? На питання, які актуальні і нині – 4 роки по тому, шукаємо відповіді разом з автором "Української якбитології" Дмитром ШУРХАЛОМ
Оля ГНАТЮК: "Я би хотіла, щоб мій голос почули ті, хто, критикуючи одні положення закону, не говорять про шкідливість інших. На мій погляд, за деревами поки що не побачили вони лісу: йдеться про зміну поняття нації".
Директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій ЮРАШ розповідає Z про те, чому Україна мусить рухатися в бік повноцінного переходу на григоріанський календар свят і чому це є питанням цивілізаційного вибору
Один із фундаторів ініціативи «21 листопада» – про те, чого нам завжди бракувало для перемоги, і про цінності Майдану, які треба перенести на цілу державу.
Розмова з керівником державної міжвідомчої комісії з увіковічення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святославом ШЕРЕМЕТОЮ про суть претензій до України щодо проведення поляками пошукових та ексгумаційних робіт на нашій території
Авішай МАРГАЛІТ: «Порядне суспільство — це таке, що є досяжнішим і нагальнішим. Бо це суспільство, яке не принижує людини».
У Верховній Раді готуються до розгляду законопроекту, за яким українська мова має бути обов’язковою у всіх публічних сферах життя.
Боротьба з промосковськими режимами тривала від Балтійського до Чорного моря. До 75-річчя створення УПА публікуємо огляд історії європейських повоєнних антикомуністичних рухів спротиву. Підбірка АРХІВНИХ ФОТО від Інституту національної пам'яті України
Хотілося б, щоб головною окрасою нового обличчя партії був розум і доброта в очах, а не силікон у різних частинах тіла. Але, вочевидь, такі мрії поки що намарне...
То було переважно про краєвиди, а це буде про політику. І про вино. І, може, ще про щось, зараз побачимо
Мова і є тим олівцем, котрий окреслює нас по периметру, означаючи як особистостей. Маркує кордони, за якими нас вже не існує.
Я – мама. І в мене надскладне завдання – виховати українксьомовною дитину в столиці України. А це марафон з перешкодами, які весь час треба долати.
Живі й відчайдушні зникають у тінь. Найкращі місця у центрі глобального кінодійства хазяйновито займають інші – інфантильні, пласкі й вимучені недогерої.
Ціле своє життя я щохвилинно підбирав слова і речення, які стискалися би у абзаци прецезійного опису феноменів.
Література не пробачає зради. Нею потрібно займатися весь час, віддаватися їй до останку. Іншого рецепта нема.
Фактично Катя стала останньою з Небесної Сотні – людиною, яку вбили за те, що боролася далі.
Романтизація зими на наших землях іноді здається такою ж нав'язаною, як російська мова і комунізм.
Жодних проросійських телеканалів вже не існує, забудьте про них, існують тупо російські засоби масової (дез)інформації, ро-сій-ські!
Причиною війни була не українська мова, а рух України на Захід – в ЄС і НАТО і, водночас, до себе. Найбільшим страхом Кремля є, що Україна знайде себе
Найшвидші зміни є насправді менш суттєвими від того, що залишається так само архаїчним, як завтрашній день
Живу і бажаю ворогам України здохнути. Бо цей шлях, на який ми ступили, називається шляхом ганьби і зради
Є такі речі, вибір поміж котрих є визначальним. Цінності та влада, шлях власного розвитку. Делегувати право їх вибирати – це втрачати себе. Власне право називатись людиною
Булисьмо в Грузії. Зміг пересвідчитися, що всюди око неупередженого туриста тішать ґрафіті на кшталт PUTIN KHUYLO
Есей про вміння формувати і підтримувати колективну суб’єктність партій
Кажуть, що тільки мужня людина може взяти на себе надзвичайно важку місію – за щось вибачитись. Покаятись іще важче.
«Міністр економіки в Україні – дебіл». А міністр культури в нас, виявляється, не дебіл! Він «подонок».
Що більше ладу у державі, то нуднішим стає життя. І що би не казали скептики і песимісти, життя у нашій країні стає все впорядкованішим.
Повернення, як і втеча, – це процес настільки тривалий, що може тривати ще довго по смерті.
Інфантильність: нас приваблює те, що видається гарнішим, яскравішим, новішим. А коли вникаємо у сенси, розуміємо: не наше
Гандке випрацював свою неповторну поетику. Це правда. Так само правда, що ця поетика розбилася об світлину із Срєбрєніци.
Кожен сам за себе, у своїй крихітній і вузькій жовтій хатинці. За зачиненими дверима, якими тут пишаються й виставляють напоказ.
Щось не так із цим світом – це очевидно. У ньому завжди було мало місця для нас. Але чи ми самотні у цій своїй самотності?
Розвиток креативного інтелекту українців – найціннішого в актуальному періоді історії капіталу – є єдиним шансом для країни
А як в павутиннях стежок і провулків
іти – на читання псалмів та віршів
в слова в яких дух і спокуса їжі
й тижневе життя горличих звуків?
Щоби зрозуміти і прийняти тих, хто з нас виріс, треба наважитися зрозуміти себе без знижки на великий сезон глобальних змін
Публічна політика стає формою розваг, шоу-бізнесу. Це і є той новий тоталітаризм, який вже більше гаксліанський, аніж орвелівський
Це і є те саме втілення ідеї держави в смартфоні. Держави пуш-повідомлень, котра задовбе вас своїм спамом
А потім прокинувся біль, бо виявилося, що той попередній, від якого постійно відволікало все, – то ще був не біль...
Якщо Україна є у пубертатному періоді, то чи не впаде вона через покоління у колективне забуття щодо агресії з боку Росії?
Росія, як той вампір, без крові жити не може. Для неї надзвичайно важливо, аби щодня проливалася кров українців.
Деморалізувати й розколоти – от і вся тактика, універсальність якої аж волає до неба: невже з нашою пам’яттю можна аж так примітивно гратися?
...і кожен запалений ними вогник, який дарує нещасним тепло життєдайне, - це кавальчик світового тепла, до якого вони причетні безпосередньо.
Замислився я днями над дилемою: що саме мене зробило свідомим українцем, може, навіть націоналістом...
Вартості міської культури зневажуються не "селюками", а особливим типом людської свідомості, яка зависла між селом і містом.
Якими словами і якою мовою вам пояснити, що російські переклади – це ще одна частинка “матриці”, де все російське краще, ніж українське?
Monica Zelensky. Боже, яка честь для українського народу: вперше в історії поганяло нашому презу визначили не ми – американці!
Російське “давай” скероване насамперед на віддавання власної волі. Воно означає тільки одне: зроби для мене то, що я хочу, повіривши, що так буде найкраще тобі
Формули Штайнмаєра не існує в природі. Існує лише формула Путіна: не дати Україні вийти з кремлівської орбіти.
Після успішної імплементації ФШ донбаські бандити, що збагатилися на грабунках, попруть в Галичину скуповувати нерухомість зі ще більшим розмахом
Отож, є ми і є вони – ті, котрі “зробили”. Щити вздовж траси нагадують про це усім, хто проїздить, хто має очі і вміє читати
Які ще «червоні лінії» потрібно перетнути, щоб зрозуміти, що мир ціною ганьби веде і до ганьби, і до війни?
Повернення в ту аґнонівську Галичину пов’язане з пошуком справжності. Якої справжності? – запитаєте, а я почну шукати відповіді по кривих бучацьких вуличках.
Так багато свободи, як оце нині, просто на очах у них ще не крали – а українцям це чомусь у кайф.
Вони такі різні, такі пахучі, такі притульні, такі тихі і гучні, рідкі і густі, мілкі і глибокі, бистрі і делікатні, тверді і проникні, студені і розніжені, терпкі, солодкі, квасні, солені...
Ризикованим є розвінчувати безлічі історичних фейків, які сніговою кулею котяться згори, набираючи все більшого об’єму.
«Формула Штайнмаєра»: звучить загадково й авторитетно – і цього цілком досить для того, щоб готувати новий «договорняк» з Росією.
І всюди – хвилі й вібрації вседоступної української еротики, цієї la grande bellezza, її найвища концентрація у світі.