Акція протесту проти русифікації освіти під ВР. Фото – "Простір свободи"
Функційне навантаження мови в сфері освіти, особливо в шкільній освіті, є одним із найдієвіших механізмів мовного комунікативного опотужнення
Київ 10.11.20
Абсолютно виключено, що Зеленський міг не знати про підготовку саме такого рішення Конституційного Суду. В той же час, вони зіграли таку сцену, ніби це рішення звалилося на них як сніг на голову. Це насторожує. Реакція була надто награною.
Київ 05.11.20
Незалежність будь-якого суду не може тлумачитися таким чином, що він виключає протидію його свавільним рішенням.
Київ 05.11.20
Яким би не був трансформаційний сценарій для Росії після Путіна, він потребує від України та світу детального плану дій.
Київ 04.11.20
Існує підозра, що «нагорі» періодично харчуються оксидом диазоту (він же оксид азоту (І), він же N₂O, він же звеселяючий газ), щоб потім видихати спожите на тих, хто «внизу», аби вони сміялися, перериваючи регіт матюками.
Київ 02.11.20
По суті, це є конституційна інфляція, і ми можемо опинитися на порозі конституційної кризи. При цьому кризу викликає не стільки рішення КС, як неадекватне рішення канцелярії Президента
Ужгород 30.10.20
Прикро слухати усіх тих, які не вірять в українську мову в Україні – бо впевнені, що навіть проукраїнська авдиторія, на яку і спрямовані їхні коментарі й аналітика, краще сприйме їх російською мовою.
29.10.20
Нині світ вступив у Четвертий фазовий перехід. Всього вчетверте за всю історію людства ми перебуваємо на етапі великих змін, які не обов’язково роблять наше життя щасливим, але точно роблять його цікавим.
Львів 28.10.20
Маніпуляції з цифрами на годиннику у ніч з 24-го на 25-те жовтня мали б стати найбільшою проблемою на місцевих виборах, але ми не можемо не створити проблем, які потім вирішимо. Або не вирішимо. 
Київ 26.10.20
Лише у Харкові та Івано-Франківську є кандидати, які набрали понад 50% голосів
Київ 25.10.20
Україна, як середовище існування кожного з нас, має набагато більшу кількість власників, ніж ми переважно собі уявляємо. Україна болить більшій кількості людей
Львів 17.05.19
Виборці Володимира Зеленського переживають колективну ейфорію, а люди в ейфорії роблять багато дурниць і є легкими жертвами для будь-якого впливу і будь-якого використання. Людина в ейфорії просто неадекватно оцінює реальність. Перервати цей стан неможливо — його треба пережити. І тоді прийде депресія...
Львів 14.04.19
Чимало виборців навіть не здогадується про те, яким шляхом пропонують іти їхні кандидати у Президенти: позиція електорату в дуже багатьох випадках не збігається з поглядами уподобаних політиків, – вислід із результатів соціологічного дослідження.
Київ 28.03.19
«…Хто дав право визначати, хто правдиво загинув, хто неправдиво загинув? Розумієте? Один Бог, хто знає. Я вас прошу, не чіпайте того питання. Нас воно болить!»... Держава в своїй політиці історичної пам’яті досі не відповіла на питання, хто саме є для нас Небесною сотнею. В той же час, здійснення верифікації є не просто потребою, а обов’язком.
Київ 20.03.19
Це не була просто зміна влади. Відбулася справжня соціально-економічна і політична революція, котра змінила дуже багато речей у суспільстві. Такого типу революції – це не події, це процеси. Через 12 років тут буде Земля обітована.
Київ 21.02.19
Суспільство поступово забуває про окремі події Революції гідності. Розчаровується. Втім, у більшості збереглася думка про неї як про подію величну, а про її учасників – як про людей добрих намірів
Київ 20.02.19
Від нас із вами в принципі не залежить, чи буде Україна такою, якою ми хочемо її бачити. Тому що я вас переконую: буде! Але від нас залежить, чи побачимо ми це самі, чи час загальмується настільки, що це побачать тільки наші діти й онуки.
Львів 19.02.19
Радник президента Росії Владіслав Сурков опублікував статтю, в котрій проголосив, що Росії набридло вдавати зі себе демократію – історичне призначення вимагає від неї інакшого політичного устрою.
Київ 15.02.19
Рейтинг Зеленського – це є вирок політичному класові. Якщо весь час красти і брехати, показувати безпомічність і безпорадність, то врешті прийдемо до точки, в якій опинилися. Архаїчне суспільство обирає кіноакторів.
Київ 02.02.19
Велика частина суспільства голосує бездумно, під впливом медій, не замислюючись над тим, що можна зробити для суспільства. Те, чого ми потребуємо, – це руху, заснованого на спільних цінностях, руху, де є багато персоналій. Ми потребуємо сильних міністрів, сильних чиновників, які можуть бути ініціативними, а не тільки слухняними.
Львів 16.01.19
Шевченко – дитя часу, дитя доби, яка потребувала романтичних геніїв. Але не всім так повезло. Німцям на Ґьоте повезло, полякам на Міцкевича повезло, нам на Шевченка повезло, але комусь не повезло. Але Шевченко сьогодні нам важливий вже не тільки і не стільки як геній доби романтичного націоналізму, він є для нас набагато більшим.
Київ 10.03.19
Ви ростите своїх дітей для майбутнього. Ви не ростите їх для минулого. Отож, помилкою, яка може спіткати вас як націю, є втрата балансу поміж минулим і майбутнім. Втім, станом на 2019 рік, майбутнє зникло – про нього ніхто не говорить
Давос 07.02.19
Сто років тому, забезпечуючи "вільне самовизначення" України грубою військовою силою, більшовицькі вожді всіляко заперечували факт агресії з боку червоної Росії, а саму війну, яка йшла повним ходом, представляли винятково як внутрішньоукраїнську справу. Нині Путін говорить те саме. Гібридну війну проти України північний сусід провадить уже втретє...
Київ 31.01.19
Причиною поразки стало те, що кожен дбав лише про свою частину України. Об’єднавшись, ставши спільно на захист країни, учасники тодішніх подій могли б втримати державу і зберегти її для наступних поколінь
Київ 22.01.19
Варфоломій не хоче повторення Київського патріархату. Він не бачить помісну Церкву в контурах УПЦ КП і закладає зовсім іншу модель. Даючи нам Томос, Константинополь хоче створити Церкву, яка не буде пострадянською за своїми формами і баченням.
Київ 28.12.18
"Єдиної траєкторії розвитку України з 1991 року не було. Це в жодному разі не була пряма лінія в одному напрямку — це циклічний рух... " — професор Лукан Вей в ексклюзивному інтерв'ю для Z
Львів 29.05.18
Релігієзнавці Андрій ЮРАШ і Анатолій БАБИНСЬКИЙ – про те, наскільки українська православна Церква дійсно є близькою до отримання автокефалії, і про те, в який спосіб нашій помісній Церкві може нашкодити російська патріархія
Київ 19.04.18
Чого і як навчають окупанти кримських школярів: аналіз підручників з історії для старших класів.
Київ 12.04.18
"Вся олігархічно-совєтська, патримоніальна система залишилася без змін. Її не змогла змінити ні Помаранчева революція, ані Євромайдан. Змінився трохи спосіб здійснення влади, система ж залишилася та сама".
Варшава 14.03.18
Письменник – це найбільший дарунок, який Бог міг дати світу. Коли ви маєте перед собою порожній листок паперу, маєте свій досвід, уяву і починаєте писати, тоді перед очима настає новий світ. Хіба це не рівно Богу?
Новий Сад 06.03.18
Юрій Винничук:
Наші «чорні п’ятниці» – жалюгідна пародія на те, що відбувається на Заході. Совкова традиція намахувати нікуди не поділася і ще довго не викоріниться.
02.12.20: знижки
Андрій Бондар:
Ворог у нас і тоді, і нині – той самий. І цього разу йому не вдасться, бо ми вже інші.
30.11.20: наративи
Василь МАХНО:
Відчуття й переживання самоти, самотності, одинокості та єдиності посилюється й наростає до тремтливого пізнання нищівного й всепоглинаючого Часу
28.11.20: самота
Роман Трифонов:
Мені хочеться думати, що вони передивляються на небесному ютюбі, такому собі юскаї, нарізку фінтів Дієго Армандо Марадони і той прохід через пів поля на стадіоні «Ацтека»
27.11.20: in memoriam
Юрій Андрухович:
Російська мова вкрай неприязна до фемінітивів. Українська ж тим часом ступила на шлях рішучої, сказати б, фемінізації
27.11.20: фемінітивізація
Тарас Прохасько:
Час наймолодшого вина минає. Його треба пити, кажуть, аби був здоровим наступний рік, варто випити стільки літрів, скільки є крові у тій чи іншій людині
26.11.20: сезон
Юрій Винничук:
Ностальгія і в мене залишилася, але це ностальгія не за совком, а за молодістю. Все. Це вже пропало і його не воскресити
25.11.20: минуле
Андрій ЛЮБКА:
Коли їдеш на «Українські Мальдіви», а приїжджаєш на кар’єр посеред промзони, то складно позбутися відчуття легкої ошуканості
24.11.20: ошуканість
Євген ГЛІБОВИЦЬКИЙ:
Що важливо не втратити і про що пам’ятати
23.11.20: метрополійне
Тарас ПЛАХТІЙ:
Уявіть собі, що ви вирішили створити політичну партію нового покоління – як динамічну мережу, що є мультирозумною системою. Що далі?
22.11.20: партбудівництво
Юрій Андрухович:
Дав же Бог мову – єдину таку з п’ятнадцяти слов'янських! Все, як не в людей. Кожному правилу суперечить якесь інше правило, а винятків із правил загалом більше, ніж самих правил.
20.11.20: альтернація
Тарас Прохасько :
Нема нічого трагічнішого і страшнішого, як приреченість бути близькими не за власним вибором. Але нема нічого вдалішого для взаємного шліфування.
19.11.20: базис
Януш Маєвський:
в данину пам'яті Брунові Шульцу
18.11.20: in memoriam
Орест Друль:
Особливістю української мрії є семантика 'надії', але в тлумачному словнику ви цього значеня не знайдете – бо його нема в російських словниках
17.11.20: лексема
Андрій Бондар:
Передусім вірус страшний не тим, що вбиває, залишаючи по собі невідомо які наслідки, а яким чином оголює нашу неспроможність і наші слабкості як суспільного організму.
16.11.20: самотність
Люба-Параскевія СТРИНАДЮК:
Ось я стою перед дверима твоїми. Прийшла. І стукаю. Щоби залишитися назавжди з тобою. У твоїй стороні. А мова?
15.11.20: проза
Василь МАХНО:
Кожен з нас може знайти перетин світів, хоча би у Белґраді – або у пивниці власного будинку...
14.11.20: Борхес
Юрій Андрухович:
Ніхто не може виключати, що на певному етапі звільнення від русскаґо міра нам сподобається ідея з переходом на латинське письмо. Chesno kazhuchy, ja navit’ ne proty dozhyty
13.11.20: latynka
Тарас Прохасько:
Бо – це найважче усвідомити – віруси є улюбленим Божим сотворінням. І ера експерименту із домінантою людини врешті закінчується. Із переслідувача ми перетворилися на того, кого заганяють
12.11.20: біосфера
Юрій Винничук:
Ну, що вам сказати... Є в мене фотка з Байденом, але я її вам не покажу. Бо старі дивізійники не за бабло. А за ідею.
11.11.20: дивізійники
Андрій ЛЮБКА:
У світі, де люди не вміють спілкуватися, дуже зручно втекти у затишну мушлю серіалу. Бо насправді серіальна доба – це доба самотності
10.11.20: самотність
Олександр Ірванець:
Свогонецурайництво невитравне. Воно промовляє з підкірки пересічного українця – того самого, який прийшов у нашій країні до влади торік і вже втомився, але визнавати цього не збирається
09.11.20: генетичне
Дмитро Єльніков:
Це історія довга і окрема: про форми імен у постсовєтських країнах; про те, що Діма – це як блідий підсолоджений чай у пакетиках, а Дмитро – це Байда...
08.11.20: фуратівське
Василь МАХНО:
У наших з Янушем розмовах ми часто передавали один одному два українські ключі. Перший – це Никифор, а другий – Антонич.
07.11.20: in memoriam
Назарій Заноз:
Зеленському треба докласти чимало зусиль, аби позбутися іміджу персонажа та довести власну самостійність. Як і Україні
06.11.20: змарноване
Тарас Прохасько:
Щоденні побутові звички, маркери і новації служать аналізатором плину спадковості і мінливості, змінності незмінного і незмінністю змінності.
05.11.20: аннали
Юрій Винничук:
Звістка про те, що від епідемії помер уже не просто хтось далекий, а той, кого ти добре знав, пригнічує і викликає навіть почуття провини.
04.11.20: in memoriam
Андрій ЛЮБКА:
Треба ще трохи часу, поки ми звикнемо до цієї тимчасової зміни на гірше. Але ж ми, українці, перманентно живемо в цій тимчасовій зміні на гірше.
03.11.20: осінь
Андрій Бондар:
Час іронії знову минає і поступається чомусь іншому. Ми згадуватимемо гіпстерів, з яких іронізували і знущалися всі, кому не ліньки, – як милих ельфів
02.11.20:
Василь МАХНО:
Ти бачиш плинність води, але не розумієш, нащо вона тече і куди? Домислення – це і є твоє підключення до розуміння суті, бо слова і явища – неоднозначні
31.10.20: лектура
Юрій Андрухович:
Не навівши елементарний лад у найпростішому, себто в тих азах ідентичності, якими є, наприклад, наші прізвища, ми даремно сподіваємося звладати з усім іншим безладом чи, грубше кажучи, мотлохом існування
30.10.20: мотлох
Тарас Прохасько:
Інколи Господь руйнує твої плани, щоби вони не зруйнували тебе.
29.10.20: підтримка
Андрій ЛЮБКА:
Минуло всього лише два дні з часу виборів, а я вже сумую за цим парадом усміхнених і оптимістичних облич кандидатів
27.10.20: поствиборче
Олександр БОЙЧЕНКО:
Ти заявив, що тепер «кожен із нас президент», «усі 100 відсотків українців». Значить, і я також. То побалакаємо собі як двоє президентів, як рівний з рівним
26.10.20: опитування
Василь МАХНО:
мохом світла і кухликом музики: у кульбаб наших жовті картузики прихилились під двері зими
24.10.20: поезія
Юрій Андрухович:
Це був єдиний на світі чарівник, ув існування якого я повірив. Тож дякую Тобі, Господи…  
23.10.20: Пеле
Тарас Прохасько:
Заблукалі покоцані туристи – це особливий новітній епос наших країв. Безвідповідальність свободи – двома словами. І так у всьому.
22.10.20: довіра
Олександр Ірванець:
Дрімучість, незнання елементарних істин перестає бути рисою, неприйнятною в суспільстві: найвище керівництво саме охоче демонструє нехтування здоровим глуздом і анальфабетизм.
20.10.20: іґноранція
Андрій Бондар:
Та, що не любить себе і зневажає, бо звикла жити в колі цих страждань із діда-прадіда і нічого змінювати не хоче. І та – як глум з усієї нашої премордіяльної безголовости і приречености.
19.10.20: з горів
Василь МАХНО:
ці слова спресованої м’якоті ближні береги з якими плавати пагорби що втримуються віршем
17.10.20: поезія
Юрій Андрухович:
Український двотомник Мандельштама – абсолютно видатне явище. Тільки зріла мова і зріла культура могли б дозволити собі таку розкіш
16.10.20: Мандельштам
Тарас Прохасько:
Раптом виявилося так багато тих, хто претендує на сержанта і трохи вище. Тих, що живуть серед солдатів, але мають стати за них відповідальними. Аби вони ся не повбивали
15.10.20: вибирання
Юрій Винничук:
Шахраї існували у всі віки. Не бракувало їх і в міжвоєнний період у Галичині
14.10.20: ошусти
Орест Друль:
Найбільш влучною характеристикою відібраних до нового правопису ілюстрацій є совдепівська сірість.
13.10.20: халтура
Олександр БОЙЧЕНКО:
Двадцять п’ять років тому мені було двадцять п’ять років. Слова «життя» і «щастя» я вважав тоді синонімами і мав для цього скільки завгодно підстав...
12.10.20: ювілейнe
Люба-Параскевія СТРИНАДЮК:
Хата нікуда ни дінетци, казала мені баба Юзиха. Бо щось має бути незмінним. Несхитним. Вірним. Чому можна довіряти. 
11.10.20: незмінність
Василь МАХНО:
у порожньому домі—                 терпкість Merlot                      у дворі–цямрало іржаве відро переповнене дощовою водою
10.10.20: поезія
Юрій Андрухович:
Українці вмирали на Майдані не за безвіз. Але він був першим проявом європейського визнання. Тепер це визнання бездарністю їхньої влади «призупинено».
09.10.20: Зе!
Тарас Прохасько:
Витрачай час і дай його витрачати іншим. Бо саме свідоме витрачання часу і є реальним життям
08.10.20: анекдот
Юрій Винничук:
Мова – наче паразит орхідея, оплітає нас і висмоктує. Когось це дратує, а комусь приносить задоволення.
07.10.20: недомовлене