Було близько півночи. Широкими смугами лилосьа сьвітло з вікон Д...ськојі резиденціј, — мельодијними переливами роздавалисьа з середини звуки фортепјану. Лагідне сьвітло, відбивајучись від білого, морозом розіскреного сьнігу, мигаје далеко з високого сугорба, мов зірницьа на сходьі,— далеко понад селом лунајут звуки музики та сьпівів, переривајучи мертву, бесконечну тишу сельськојі зимовој ночи.  

Нема то, як бути инспектором школ народних за-львівского округа! Пан Кере­кярто ходить собї помїжь школи, як той бузько по болотї і робить порядок. Що встро­мить ніс в школу то й витягне зараз яко­гось бїдного учителя, — „і не благай! не у­молять нї дїти нї жїнка". Пенсіонує, усуває... Часом же, коли котрого тяжко позбутися, складаєсь перед ним, як той лис, що у­бравшись в фелон. голосив гусям пропо­вїдь... бере учителя за серце, представляє єму всї благодати спенсіонованя... Словом, ди­пломат!

Розглянувшись в теперїшній ситуаціи политичній, прийде кождий, хочь-би і як поверховний политик, до пересвїдченя, що цїла вага теперїшної ситуаціи политичної перенеслась на Всхід і спїшить тут ско­рим кроком до остаточного порїшеня. Хо­чесь майже думати, що т. зв. справа болгар­ска то лишь поверховна назва для цїлого всхідного питаня, котре чим раз скорше близиться до свого кінця. Бо чи сама бол­гарска справа, яко така, була-би в силї так сильно непокоїти цїлу Европу ?

IV. Протесть оцїняе відтак важність відданих г. на обох кандидатів голосів. В Бережанах і Підгайцях комисіи виборчі згодилися з гори на то, що голоси, які упали на „д-ра Савчука“ замїсть на Савчака, суть важні, тим більше, що голосуючі додавали всюди до имени кандидата руского і его ста­новище: ц. к. адюнкт судовий, а другого кандидата з подібним именем не було. Се сталось правильно. Обчислїм теперь го­лоси.

II Протест описує відтак сам акт ви­борчій і каже, що в нїм кромї управне­них до голосу виборцїв, взяли пильну над сподїванє участь і не-виборцї, ц. к. уряд­ники. В Бережанах в Підгайцях відбулись вибори досить в порядку, хочь в Бережа­нах предсїдатель комисіи виборчої забув перед розпочатком голосованя пояснити ви­борцям їх вольне право вибору. Оба кан­дадати одержали по 166 голосів в голосо­вавье скінчилось коло 1 години в полудне.

I.

Ще не перешумїв крик проти внесеня Лихтенштайна, котрим сторонництво кли­рикальне, за цїну розширеня автономіи кра­євої в справах шкільних, хоче надїлити церковь більшим впливом на школу народ­ну, а вже появився в радї державній дру­гій проєкт закона шкільного з табору мо­лоо-Чехів. Автором проєкту єсть посол Герольд, a головною тенденцією проєкту: удержати в силї дотеперїшний надзір шкільний властей свїтских, але соймам краєвим дати такожь ширшій обєм дїланя в справах шкільництва народного.