Герольда проєкт закона шкільного.

Ще не перешумїв крик проти внесеня Лихтенштайна, котрим сторонництво кли­рикальне, за цїну розширеня автономіи кра­євої в справах шкільних, хоче надїлити церковь більшим впливом на школу народ­ну, а вже появився в радї державній дру­гій проєкт закона шкільного з табору мо­лоо-Чехів. Автором проєкту єсть посол Герольд, a головною тенденцією проєкту: удержати в силї дотеперїшний надзір шкільний властей свїтских, але соймам краєвим дати такожь ширшій обєм дїланя в справах шкільництва народного. Проєкт Герольда був відчитаний на понедїлковім засїданю палати послів і єго підперли та­кожь Поляки.
Погляд на внесенє Лихтенштайна ви­сказали ми ще в ч. 14 „Дїла“. На случай єго зреализованя, — се однакожь не єсть имо­вїрним, — зискалоби вправдї духовеньство наше більшій вплив на вихованє молодежи, але користь та була-би дуже незначною су­против обставини, що після проєкту Лих­танштайна на организацію школи народної і семинарій учительслих одержав-би сойм галицкій як найширшій, майже виключ­ний вплив.
Внесенє Герольда стремить такожь до розширеня законодавства краєвого в cпpa­вах шкільництва. Сойми краєві мали-би право основувати, удержуватц, устроювати, вести і надзирати всякі приватні і публичні школи народні, видїлові і семинаріи учи­тельскі ; відтак рїшала-б о плянах та сред­ствах научних, о обовязку шкільнім, ква­лификаціи учителїв, тягарах на удержанє шкіл і о надзорї шкільнім. Духовеньство не зискало-би нїчого, a єго обовязком бу­ло-би в границях нинїшного закона учити молодїжь религіи.
Під одним взглядом однакожь єсть проєкт Герольда оригинальний, а примїне­ний до шкіл народних в Галичинї, усу­нув-би задавнїле у нас лихо полигло­тизму. §. 3. проєкту каже именно, що школа народна єсть одноязична, а язиком ви­кладовим єї есть матерний язик мо­лодежи, навїщаючої школу. Доперва в шко­лах видїлових (§ 5.) допускє проєкт на­уку обох краєвих язиків. При тім кладе він вагу на практичне обра­зованє молодежи шкіл народних (§. 4.), на підготовленє молодежи шкіл видїло­вих до шкіл фахових (§. 5.) і у­взглядняє такожь науку господарства та спїву церковного в семинаріях учи­тельских (§. 10.). Прочи параграфи, менше есенціональнй, не різняться богато від пара­графів законів шкільних, нинї обовязу­ючих, але розходятся значно з проєктом Лихтенштайна, нормуючи, що учителем в школї може бути всякій горожанин без різницї вїроїсповїданя (§. 13), коли проти­вно, внесенє Лихтенштайна жадає, щоби у­читель і директор школи народної був од­ної вїри з дїтьми шкільними. Замїтно і то, що §. 12. становить науку в семинаріях у­чительских безплатною. отже противиться найновїйшому розпорядженю министерства просвїти.
Либеральний сей проект Герольда мо­жна уважати яко антидот против внесеня Лихтенштайнового. Яка однакожь буде єго доля в комисіи шкільній і о скілько обкро­єний чи доповнений вийде він з-ідтам, го­дї предвидїти. То лишь певно, що в радї державній запанувало нинї змаганє, розши­рити автономію краєву в справах шкіль­них. До сего змагають і Чехи, і Поляки, і сторонництво клерикальне.
Надїї, щоби Поляки, зробивши наші школи народні полиглотичними , а семинаріи утраквистичними, згодились на постанови про­єкту о одноязичности шкіл народних і на матерний язик яко викладовий, — надїї тої годї нам мати. До того прийшли-б і семинаріи учительскі з-під заряду мини­стерства під заряд властей шкільних кра­євих, розумїєся на шкоду Русинів, так, що трудно сподїватись нам Русинам попра­ви долї шкільництва нашого і від проєкту Герольда. Мимо того повинні наші товари­ства заїнтересуватись нинї сею справою і відповїдні представленя в формї проєкту предложити комисіи шкільній ради держав­ної. На клюб рускій ради державної годї здатися. Він мовчить завзято і годї угадати, чи заїнтересуєся він сею многоважною спра­вою в часї, коли в комисіи шкільній на той темат почнуться розправи.