Недавно відсвятковано в Кієві ювилей 25-лїтної дїяльности проф. Володимира Бонифатьєвича Антоновича на катедрі рускої исторії в університетї св. Володимира. З нагоди того святкованя замічає справедливо "Правда", що се був ювилей служби урядової, а властиво належить сего року святкувати ювілей 30-лїтної дїяльности громадскої працї В. Б. Антоновича, бо вже такій час минає від пори, як сей многозаслужений нинї для України-Руси муж почав розвивати свою дїяльність.  

  W celu postawienia tej głośnej dziś i szerokie kola zajmującej sprawy w należytem świetle, nie pozostaje nic innego nad cyfrowe zestawienie, które wykaże w najdrobniejszych szczegółach o ile warunki zadyktowane artystom przez p. Schmitta różnią się od dotychczasowych gaż pobieranych przez nich od r. 1876.  

запрошеного на вїзд до Львова на день 25 н. ст. марта, но не прибившого.   Не могучи за-для перешкод урядових взяти лично удїлу в нарадї над найважнїйшим дїлом кождого народу, отже і нашого руского, т. є. над "консолідацією всїх руских сил у внутрі" і "над живою та рішучою акцією Русинів на внї", подаю свої погляди прилюдно.  

У Львові дня 27 н. ст. марта 1890.   У вчерашнім "Дѣлї" подїлились ми з читателями нашими вістію, що Русини галицкі, без різницї сторонництв, з иніціятиви своїх соймових послів приготовляють ся до громадної акції і ужитя всїх средств, щоби справу руску в Австрії вивести вже раз на чисту воду, а для себе вибороти всї ті права і свободи, які запоручує нам конституція і яких доборолись уже давно всї прочі народи Долитавщини, з виїмкою лише Русинів.  

Величаво, як завсїгди, обійшли Русини львівскі і сего року ХХІХ-ті роковини смерти Тараса Шевченка. В память тую устроїли львівскі товариства рускі 24 марта концерт в великій сали "Народного Дому". Гостей місцевих і замісцевих явилось по береги салї, ґалерію заняла битком молодїж руска. На вечер явились соймові посли наші Романчук, Рожанковскій, д-р Окуневскій, д-р Савчак, д-р Король, Гурик, Барабаш, оо. Сїрко і Гаморак.   Вечер почав проф. Наталь Вахнянин такою річею:   "Високодостойні почитателї Тараса!  

У Львові, дня 26 н. ст. марта 1890.   Вчера в великій сали "Народного Дому" відбула ся довірочна нарада тїснїйшого круга дїятелїв руских зі Львова і з провінції, спрошених клюбом соймовим послів руских.   Исторія і значінє сего збору ось такі: Клюб соймових послів руских перед закритєм торічної сесії соймової застановляючись на однім засїданю своїм над сумним станом Русинів в Галичинї, прийшов до того пересвідченя, що головними причинами лиха суть:  

Оповіданє   Тепер уже виразно було видко, що новий учитель — чоловік непевний. Тому було богато доводів.  

У Львові, дня 20 н. ст. марта 1890.   В понедїлок рано, 17 марта, внїс кн. Бісмарк просьбу о димісію, в полудне того самого дня цїсар Вильгельм мав приняти димісію.   Вість та, попереджувана від тиждня здогадами про недалеке уступленє зелїзного канцлера, перелетїла нинї цїлу Европу і всякій завдав собі питанє, які могли бути дійстні причини, що кн. Бісмарк вкінци рішив ся зложити з себе уряд канцлера Нїмеччини і президента кабінету пруского і переносить ся у спокійний захист свій, до Варзина.