W sporze, introdukującym znakomity zgodę ruską, umieszcza obecnie Czerwonaja Ruś dokument, który zdaniem tego pisma ma dowodzić, że nie moskalofilstwo, ale ukrainofilstwo jest wytworem Goluchowskiego. Przytoczymy nasamprzód ów dokument w dosłownym przekładzie, podaje on bowiem niektóre ważne szczegóły o stanie i usposobieniu inteligencji ruskiej w krytycznym 1866 roku, a później przejdziemy do wniosków, jakie z niego wysnuwa pismo moskalofilskie.  

Читателям нашим звістно, як дневники польскі приняли довірочний підготовляючій зїзд руских дїятелїв з дня 25 н. ст. марта с. р.  

Страйк мулярів у Відни довів скорше до катастрофи, як того можна було сподївати ся. За приміром мулярів пійшли були пекарі, токарі, а також і робітники в Зінґера фабрицї машин до шитя в Фльорісдорфі під Віднем. Великодні свята дали очевидно добру нагоду всїм робітникам порозуміти ся і то мабуть було причиною, що они хотїли вчера нарадити ся громадно і в тій цїли зібрали ся на Шмельцу, широкім вільнім поли, де відбувають ся звичайно войскові вправи. Робітників явило ся тут звиш 3000 всїлякої катеґорії: мулярі, пекарі, шевцї, токарі і т. д.

"Der Friede ist ausgebrochen". Te słowa humorysty niemieckiego można zastosować i do obecnej sytuacji w taborze ruskim. Wybuchła tam zgoda. Po znanym zjeżdzie "notablów" ruskich, którego celem było stworzyć jedność tam, gdzie, mówiąc słowami Słowackiego, "pęknięcie serca znać", tj.

[Письмо з Підгаєччини.]   І.   В нашій Підгаєччинї, славній уже з исторій передвиборчих, діють ся і по виборах дуже дивні річи, з котрих бодай дрібну частину треба конче подати до прилюдної відомости — нехай і світ знає, нехай і заступники наші в соймі і в радї державній почують, нехай і висші власти довідають ся: що у нас творить ся?!  

відбули ся 23 н. с. марта під проводом голови товариства п. Василя Нагірного.   По відкритю зборів о 5 годинї відчитав заступник секретаря п. Иван Біленькій слїдуюче справозданє з чинности видїлу за минувшій рік.  

Znane wypadki w naszym teatrze, wywołane dobrym apetytem impressaria Schmitta, znalazły odgłos nietylko w całej prasie polskiej, ale i zagranicznej, która żywo je omawia, roznosząc po szerokim świecie sławę smutnego rycerza tej sprawy, Schmitta. Z dzienników polskich, zasługuje na powtórzenie głos w Czerniowcach wychodzącej Gazety Polskiej, klóra podawszy historję niezwykłej tej sprawy, pisze od siebie, co następuje:  

Музикально-деклямаційними вечерницями з комерсом помянули дня 31 н. ст. марта Станіславівцї память незабутного Кобзаря Шевченка.