Справа перестрою наших читалень в тім напрямі, щоби вони стались могучою підоймою та опорою в економічнім житю нашого простолюдина, є питанє величезного значіня на дальший розвій цілого нашого народу. Корінь нашого народу — мужики-хлібороби. Єсли коріневи нестає животних соків, то й житє цілоі ростини загрожене; така ростина не жиє-розвиваєся, тілько нидіє; леда яка невзгодина задає йій смерть. Хлібороб наш голодний та збіджений, стає наймитом на власній землі, а панами землі стають розбогатілі працею простолюдина жиди-спекулянти, елємент крайне небезпечний і нам ворожий.

І.  

одержали ми сегодня отсе письмо:   Світла Редакціє!   Дня 25 с. м. післав я до редакції Kurjer-a Lwowsko-го і Now-ої Reform-и письмо в справі участи Русинів в торжестві перенесеня мощей Мицкевича з просьбою о поміщенє. Коли-ж доси нї одна нї друга ґазета письма сего не помістила, посилаю єго Високоповажаній Редакцій в дословнім перекладї і прошу о поміщенє єго в "Дѣлї".  

У Львові, дня 28 н. ст. червня 1890.   Имни та пеани лунають від кількох днїв в офіціяльній і польскій прасї. Голосні фанфари несуть ся на всї сторони, вонні кадила горять густим димом. Міністер долитавских фінансів обійшов 26 червня десятилітний ювілей своїх трудів на поли адміністрації скарбу державного.  

Общество св. Василія Великого в Унгварі (Ужгородї) видало "в пользу і употребленіе подкарпатскаго греко-кат. угро-русскаго народа" — "Крестний місяцослов на 1890-ий простий год" (рік виданя XXIV).   Місяцослов сей, виданий під редакцією Юлія Дрогобецкого, заслугує на увагу своїм змістом тай формою і відбиває корисгно від деяких инчих видань на Угорскій Руси, які попадають нам в руки.  

[Зоря,1890, № 12 (15 (27).VI), с.135–137]   Борисъ Грабъ бувъ хлопска дитина. Батько єго, заможный господарь въ пôдгôрскôмъ селѣ Д. коло Добромиля, вôддавъ єго, свого найстаршого сына, до школы, спершу до Лаврова до Василіянъ, а-вôдтакъ до Перемышля до ґімназіѣ. Борисъ учивъ ся дуже добре и вчасно почавъ заробляти собѣ на хлѣбъ лєкціями. Батько бажавъ, щобъ скôнчивши ґімназію сынъ ишовъ до семінаріѣ, але Борисъ оперъ ся и пôшовъ до Вѣдня на медицину.  

[Зоря, 1890, № 12 (15 (27) .VI), с.183–186]    

Ми вже кілька разів згадували, що на сегорічній виставі господарско-промисловій у Відни і наш домашний промисл єсть поважно заступлений. На виставу вислали предмети промислу домашного: ґр. Володимир Дїдушицкій, пп. Тадей Федорович з Клебанівки і Володислав Федорович з Вікна, ґр. Потоцкій з Бучача, школа кошикарска з Ярославля, директор Людвик Вербицкій, п. Пшибиславскій і школа слюсарска з Свйонтник. Предмети промислу суть подїлені на вісїм громад.