В фейлетонї нашого "Дѣла" поміщено було вже кілька причинків до исторії ґвардії рускої з 1848 року. Між инчими бл. п. Іосиф Лозиньскій з Яворова списав нам исторію ґвардії яворівскої. Нинї, из удїлених нам кількох документів з 1848 року Впов. Ив. Борисикевичем, подаємо письмо о. Білиньского з Тернополя писане до Головної Рускої Ради у Львові в справі орґанізації ґвардії рускої в Тернополи. Для лучшого же вирозуміня того письма, подаємо перше (літоґрафовану) відозву Головної Рускої Ради, поручаючу завязуванє ґвардії рускої по цїлій Галицкій Руси.

  У Львові, дня 9 н. ст. липня 1890.   Из вчерашних виборів до сойму буковиньского вийшли три рускі посли з курії меншої посїлости: п. Ив. Тиминьскій з округа заставницкого, проф. Єротей Пігуляк з кіцманьского і д-р Волян з черновецкого. Взагалї на 12 округів виборчих з громад сїльских одержали Русини буковиньскі три мандати посольскі.  

В гробницях королївских на Вавели спочили нинї тлїнні останки Адама Мицкевича.   Земля польска розкрила нїдра свої, що-би до теплої груди на вічні часи приголубити першого Сина многострадальної Литви.   Старинний город Крака прибрав ся святочно, щоби сумний обряд похоронний обійти з тим достоїньством, яке належить ся першому поетови польскому.   Голос "Жигмонта" понїс ся по краях польских з сумною вістею, що нинї на рідній земли віддано послїдну прислугу тлїнним мощам нетлїнного віщого Духа.  

А) Два славні мужі. І. Иван Ґутенберґ. II. Джемс Ґарфільд. Написав В. Чайченко. У Львові 1890. Коштом і заходом товариства "Просвіта". Б) Для забави. (Видавництво "Руского Товариства педаґоґічного" у Львові.)  

У Львові, дня 2 н. ст. липня 1890.   Закон ухвалений ческим соймом в маю сего року на надзвичайній сесії, а дотикаючій нового устрою краєвої ради шкільної в Чехії, одержав уже цїсарску санкцію.  

Справа перестрою наших читалень в тім напрямі, щоби вони стались могучою підоймою та опорою в економічнім житю нашого простолюдина, є питанє величезного значіня на дальший розвій цілого нашого народу. Корінь нашого народу — мужики-хлібороби. Єсли коріневи нестає животних соків, то й житє цілоі ростини загрожене; така ростина не жиє-розвиваєся, тілько нидіє; леда яка невзгодина задає йій смерть. Хлібороб наш голодний та збіджений, стає наймитом на власній землі, а панами землі стають розбогатілі працею простолюдина жиди-спекулянти, елємент крайне небезпечний і нам ворожий.

І.  

одержали ми сегодня отсе письмо:   Світла Редакціє!   Дня 25 с. м. післав я до редакції Kurjer-a Lwowsko-го і Now-ої Reform-и письмо в справі участи Русинів в торжестві перенесеня мощей Мицкевича з просьбою о поміщенє. Коли-ж доси нї одна нї друга ґазета письма сего не помістила, посилаю єго Високоповажаній Редакцій в дословнім перекладї і прошу о поміщенє єго в "Дѣлї".