У Львові, дня 12 н. ст. падолиста 1892.   Нинїшну статтю почнемо знов словами: nulla dies sine linea — нема дня, в котрім би на Русь галицку не ударено з сего або того боку.  

Письмо з Богородчаньского.   Повіт наш богородчаньскій стояв до недавна під взглядом просвітним на найнизшім степени. В послїдних роках зачав нарід больше приходити до самопізнаня, а тим самим відчув потребу засновуваня читалень. Одним з таких сїл суть Ляхівцї.  

Прелімінар буджету на 1893 р., предложений радї державній, так представляє ся в порівнаню з законом фінансовим на 1892 р.   Прелімінар в зр. на 1893 р. / в порівн. з 1892 р.   Видатки: Двір цїсарскій          4,650.000 — Канц. кабін. цїсаря  72 723 — 374 Рада державна        889.438 + 84.469 Трибунал державн.            21.900 — 1.100 Рада міністерська   1,095.529 + 25.571 Спільні справи         107,396.774 + 2,922.424

[Письмо з провінції.]   Гадки, піднесені в двох дописях "Дѣла" п. К. Чайківским, повинні звернути на себе увагу руского загалу і не проминути без наслїдків, бо то річи великої ваги, над котрими наші патріоти повинні глубше задуматись і взяти ся чим скорше до дїла.  

  Як довідуємо ся від осіб гідних віри, — урядові круги, перевівши дослїди в справах еміґрації, прийшли на основі справоздань властей політичних в краю, до пересвідченя, що сегорічна еміґрація селян була більша, нїж могло здавати ся. Після обчисленя з остатних часів вийшло мало-що не трицять тисяч душ — мужчин, женщин і дїтей. Однакож в тій загальній сумі містить ся вже й частина вийшовших на роботи до Бесарабії і Румунії, котрі мабуть повернуть. [Політичні власти повітові подали взагалї цифри убувших людей в повітах.]  

Вчера, ві второк дня 1 н. ст. падолиста, відбулись загальні збори, з ряду IX-ті, "Народної Торговлї". Членів, львівских і з провінції, явилось поважне число.  

  Політичний тиждневник Zukunft, редаґований в дусї антісемітскім і руссофільскім, помістив в послїднім числї розмову, яку мав редактор єго Максиміліян Гарден (се псевдонім журналіста Витковского) з кн. Бісмарком. В розмові порушено по-при внутрішні відносини Нїмеччини також заграничну політику европейску, именно відносини сеї політики до Россії.  

  І.   В артикулї під заголовком: "Селяне давнїйше а нинї" порушила Gazeta Narodowa дуже важну і пекучу справу, котра сягає дуже глубоко в наше житє суспільне і народне. Про сю справу хочемо і ми де що поговорити, хоч — як то вже показує заголовок в горі — трохи з иншого боку. Поки що однакож, мусимо насамперед навести то, що пише Gaz. Narod, в згаданім артикулї: