Політичний тиждневник Zukunft, редаґований в дусї антісемітскім і руссофільскім, помістив в послїднім числї розмову, яку мав редактор єго Максиміліян Гарден (се псевдонім журналіста Витковского) з кн. Бісмарком. В розмові порушено по-при внутрішні відносини Нїмеччини також заграничну політику европейску, именно відносини сеї політики до Россії.  

  І.   В артикулї під заголовком: "Селяне давнїйше а нинї" порушила Gazeta Narodowa дуже важну і пекучу справу, котра сягає дуже глубоко в наше житє суспільне і народне. Про сю справу хочемо і ми де що поговорити, хоч — як то вже показує заголовок в горі — трохи з иншого боку. Поки що однакож, мусимо насамперед навести то, що пише Gaz. Narod, в згаданім артикулї:  

ДОПИСЬ.   З України.  

Всї концесії, які би нам правительство що-до нашого язика дало, на нїчо не здадуть ся, коли ми самі не виробимо для свого язика права горожаньства.   Нинї язиком пануючим не тілько в західній, але і у всхідній Галичинї єсть язик польскій, а то в житю так приватнім як і публичнім.  

  в справі еміґрації з повітів Залїщицкого і Борщівского.   Дня 12 жовтня дістав я з Залїщик лист взиваючій мене до Колодрібки, де горячковий рух еміґраційний мав обняти несподївано цїле село. В слїд за тим прийшла до мене телєґрама з Черновець, що той рух обгорнув також повіти : борщівскій і кіцманьскій.   Живучи в найблизшім сусїдстві тих повітів, я уважав своїм обовязком приглянути ся з-близька сему рухови і пересвідчити ся наочно о єго причинах.  

до гр. кат. духовеньства в справі еміґрації   Всечестному Священьству і возлюбленним во Христѣ вірних деканатів: Бродского, Залозецкого, Збаражского, Зборівского, Золочівского, Олеськoгo, Скалатского, Тернопільского і Холоївского мир о Господї і Наше Архієрейске благословеніє!  

 

  [Виїмки з листів молодого Русина.]   У вересни.   ...Розглядаюсь по тім славнім містї. Передовсїм заглянути треба до св. Варвари. Се вже так у кождого Русина. В церкві св. Варвари стрітив і найбільше антіреліґійного радикала.