Сніги топилися, бруньки розривали клейкі плівки своїх коконів. Потічки і ріки наповнювалися водою. Десь попроривало греблі. Саме того року, як тільки зійшла крига, потічком, що допливав до Джуринки, пішла риба...

На Вербну неділю Він в’їжджає у Єрусалим на молодій ослиці. Цю драматургію подій викладено точно, наче записано математичними формулами. Усі слова, які мали бути сказані, – сказані й записані.

Життя у нас вимірювалося війнами: за Австро-Угорщини служили в уланах, за Польщі – в кавалерії та піхоті; перша радянська мобілізація, друга, потім весняні та осінні призови...

наче довічний цей шлюб із війною    і   це    проживання     з    рукою    одною

Чортків – одне з міст, без яких годі уявити існування літератури. Василь Махно взявся розпороти історію міста і показати актуальне минуле.

 

 

  прокинутися в Поконо – у домі де запахи і стіни невідомі де лижі на прокат і дім у винайм де барахлить вай-фай і сніг на ранок засипав всі шляхи і дах і ґанок хребти та спини   прокинутись – заглянути за штори – прогнозували буревій і шторми – сніги ростуть у Поконо на дріжджах за кілька миль – три гірськолижні траси нагнали техніки – насунули тераси життя на лижах  

  Молчите, проклятые книги! Я вас не писал никогда! А. Блок   чим здивуєш? пишу книжки самота вивертає кишки миші ходять по стелі прилітає знайомий дрізд чистить пір’я й зелений хвіст в паперовій пустелі   що нового? читаю книжки поскидав у прозорі мішки надсилають – купую – дарують на підлозі – дивані – в зимі і чужі видання й мої