Завершився 63-й Берлінський кінофестиваль. Журі під керівництвом Вонга Карвая прийняло рішення. І, як би не ставилася до нього кіноспільнота, воно залишиться незмінним, а фільми-переможці – лауреатами Берлінале.  

Найцікавіше із фестивального конкурсу 63-й берлінський фестиваль ще за декілька днів до закриття та роздачі «ведмедів», так виглядає, уже намітив основних лідерів.

Дня 21. ц. м. відбувся у Кракові відчит Уласа Самчука, що викликав серед приявних велике зацікавлення. На днях дістали ми від берлінського кореспондента "Кр. Вістей" оцей репортаж про його розмову з надійним нашим молодим письменником після такого ж відчиту в Берліні. — Ред.  

Інформація чужинців про наші культурно-наукові надбання зводиться практично до двох основних родів: безпосередньо-устної інформації (приватні балачки, відчити, виклади й т. п.) та письменно-друковної (приватне листування, окремі книжкові видання, огляди й рецензії). Треба з приємністю ствердити, що останні роки принесли з цього погляду велике оживлення, воно ж обумовлене новими політичними обставинами, серед яких нам доводиться жити. Щораз частіше читаємо в нашій пресі й журналах, що нпр.

Розмова з о. прал. д-ром П. Вергуном, Апостольським Візитатором Великої Німеччини.   (Від нашого кореспондента)   Берлін, кінець січня 1941.  

Краків, 19. листопада   Відбулася подія першорядного політичного значіння. В днях 12 і 13 ц. м. побував у Берліні голова совітського уряду і комісар закорд. справ Молотов, що приїхав туди — як каже офіційний комунікат — на запросини нім. уряду і щоб віддати минулорічну московську візиту Рібентропа.  

Друга розмова між п. Гітлером і тов. Молотовим   БЕРЛІН, 13. (ТАРС). Сьогодні в другій половині дня в приміщенні нової імперської канцелярії відбулась друга розмова між рейхсканцлером Німеччини Гітлером та Головою Ради Народних Комісарів СРСР і Народним Комісаром Закордонних Справ тов. В. М. Молотовим. Під час розмови були присутні міністр закордонних справ Німеччини п. фон Ріббентроп і заступник Народного Комісара Закордонних Справ СРСР тов. В. Г. Деканозов.   Розмова тримала більше трьох годин.  

(Від нашого кореспондента).   Берлін, 12. листопада 1910.  

Краків, 2. жовтня 1940.   Війна має у собі щось з тих великих композиційних творів, де поруч вступу, інтродукції, мусить бути і кінцевий фінал. Коли тим вступом були минулорічні події, польський 18-дневний похід, коли небувалі в історії перемоги німецької зброї в Норвеґії, Голяндії, Бельґії та Франції розгорнули на всю ширину ці нечувані дії, закінчуючи їх надсподіваними осягами — то все ж таки цього фіналу дожидав світ з цікавістю великого нерозгаданого.  

27 вересня в Берліні укладено пакт про воєнний союз між Німеччиною, Італією і Японією. Нема потреби говорити про зміст цього пакту тому, що текст його був опублікований в пресі. Пакт не є для Радянського Союзу чимнебудь особливо несподіваним, як тому, що він являє собою, по суті справи, оформлення відносин між Німеччиною, Італією і Японією, які вже склалися — з одного боку, Англією і Сполученими Штатами Америки — з другого боку, так і тому, що Радянський уряд був інформований німецьким урядом про наступне укладення тройственного пакту ще до його опублікування.