Вручення театральної премії «Київська пектораль» нинішнього року відбувалося вже у двадцять перший раз. Відсвяткувавши минулорічний ювілей найстаршої не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі премії за найвищі досягнення у театральному мистецтві, співзасновники «Пекторалі» провели нинішню церемонію нагородження у підкреслено буденній, майже аскетичній манері.

Конституційний Суд остаточно відмовився розглядати справу мовного закону Ківалова-Колесніченка. Отже, тим, хто не просто обстоюють українську як формально єдину державну, а воліють утвердити її як мову міжнаціонального спілкування в Україні, треба шукати інших шляхів.  

  Ще нині (27 березня) зранку чиновники всіх відомств, що відповідають за безпеку столиці, в один голос стверджували, що ані паводок, ані підтоплення Києву не загрожують, що система стоків прочищена і готова прийняти розтоплений сніг. Ситуація на вулицях столиці виглядала цілком інакше, тала вода стояла по коліно, іґноруючи прочищену для неї систему стоків — але не в цьому річ. Річ у Межигір'ї, що може принести в столицю Велику Воду.

У багатьох суспільно значущих справах ми, українські громадяни, здатні мобілізуватися до конкретних дій. Суспільство має всі необхідні знання і сили, щоб утілити запит на зміни. Розпочинаючи з інформаційної сфери, Ініціативна група «Першого грудня» оприлюднюватиме публічні позиції, мета яких — надати цьому поштовх. ​

Під час минулої кризи у Верховній Раді в соцмережах поширили кумедне відео. Колишній віце-прем`єр, а нині народний депутат Борис Колесников піднявся на парламентський балкон, де розташовуються гості та журналісти, і погрожував помічнику іншого депутата від опозиційної партії.

  Дату виборів у Києві, заради яких опозиція ще у вівторок розблокувала парламент, досі не призначено. Опозиціонери та більшість ніяк не зійдуться у позиціях: перші хочуть призначити столичне волевиявлення вже і негайно, другі затягують процес. Для обох сторін це питання принципове. Опозиція, впевнена у своїх силах на теренах столиці хоче використати такий шанс і продемонструвати переконливу перемогу. Влада ж, зрозуміло, не хоче програвати – Київ і адміністративний ресурс у нім їй ще знадобиться.  

   Нинішня опозиція не цурається виносити на щит припорошені гасла й назви, які чекали свого часу на горищах і схронах по кілька чи й навіть по кількадесят років. Все це колись було, з точністю до знаків: титули, абревіатури і клич. Зокрема, на певні алюзії навіює й нинішня «Вставай, Україно!». Але сьогоднішні опозиціонери можуть цього й не знати — надто мало в них усіх революційного досвіду.  

Цього тижня Україна знову стане предметом розмови в європейських інституціях. На середу у порядку денному Євро­пар­ла­мен­ту пе­ред­ба­че­но розгляд питання, яке ла­ко­ніч­но звучить: «Си­ту­а­ція в Україні». Можна пишатися, що «наше пи­тан­ня» слухатиметься в тому ж блоці, що й такі: «Ситуація в Єгип­ті», «Ядерні загрози Північної Кореї», «Сирія: конкретні ха­рак­те­рис­ти­ки гу­ма­ні­тар­ної си­ту­а­ції». Да­ле­бі, у нас нема громадських воєн чи бо­же­ві­ль­них диктаторів, які «ва­рять» но­ча­ми атомне зілля, – однак товариство промовисте…

  У день вшанування Шевченкових уродин країна почула звернення опозиції до народу. Звернення, яке широко анонсовували відразу після рішення Вищого ад­мі­ніс­т­ра­тив­но­го суду, яким захисника Юлії Тимошенко Сергія Власенка позбавлено де­пу­тат­сь­ко­го ман­да­ту.